WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Організаційно-методичні аспекти бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах на прикладі ЗАТ ""Компанія Інтерлогос""" - Курсова робота

"Організаційно-методичні аспекти бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах на прикладі ЗАТ ""Компанія Інтерлогос""" - Курсова робота

Принцип двоїстості подання господарства втілюється тоді, коли одночасно поєднуються інформаційні дані про суб'єкти (особи, підприємства, організації) та об'єкти (продукти праці, товари, їх наявність, рух тощо) ринкових відносин у просторі й часі, у продуктовому та правовому аспектах.

Опис стану і руху господарських фактів на основі теорії двоїстості на практиці називають балансовим методом. Він сформувався як двоїста система обліку - рахівництва, тобто бухгалтерського обліку. У цій системі обліку стан (статика) будь-якого господарського формування подається за натурально-речовою характеристикою у вартості і має назву "актив", а також за характеристикою права власності на "актив" і має назву "пасив". Цей принцип двоїстості подання господарства як сукупності має в усьому світі єдине тлумачення. Як визначення майна (що може бути запропоновано на обмін) "активу" у різних формах - засобах праці, предметах праці і грошах (або цінних паперах тощо) - з одного боку, та як визначення права власності на це майно - "пасиву", - з іншого.

Принцип вартісного вимірювання (грошової оцінки). Визначення вартості, її рух, зміна власника лишаються панівними чинниками в управлінні ринковою економікою. Остання характеризується тим, що потрібно певною мірою забезпечити взаємоузгод-женість потреб і ресурсів як у масштабах кожної господарської системи, так і будь-якої господарської ланки суспільства - регіону, галузі, об'єднання, підприємства, незалежно від масштабів господарювання. Це - центральне питання управління економікою в ринкових умовах.

Коли забезпечено узгодженість потреб і ресурсів, можна порівнювати затрати і результати, узявши за основу спільний вимірник - гроші.

Принцип грошової оцінки означає, що гроші є спільним вимірником, за допомогою якого здійснюється господарська діяльність, і що грошова одиниця є відповідною базою для оцінки та аналізу в бухгалтерському обліку [17, c.58].

Гроші слугують наскрізним засобом вимірювання та аналізу всього комплексу операцій всередині підприємств і між окремими підприємствами як однієї, так і кількох галузей господарства, різних територіальних утворень та країн.

При цьому можуть бути використані такі засоби (критерії) оцінювання:

а) фактична собівартість - вартість засобів, визначена на підставі первісної вартості наявних грошей та їх еквівалентів, ви плаченої або нарахованої (отриманої) під час придбання чи виробництва цих засобів (або за обліку зобов'язання);

б) поточна відновлювальна собівартість - це сума наявних грошей (або їх еквівалентів), котра має бути негайно виплачена, коли потрібно замінити будь-які засоби;

в) поточна ринкова вартість - сума наявних грошей (або їх еквівалентів), яку можна отримати в разі продажу засобів або за настання часу їх ліквідації;

г) чиста вартість продаж (реалізації) - сума наявних грошей (або їх еквівалентів), яка має бути отримана чи сплачена в разі конверсії засобів і зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності. Як правило, ця вартість дорівнює ціні реалізації за відрахуванням звичайних позагосподарських витрат;

г) чиста поточна вартість - дисконтована вартість майбутніх чистих надходжень наявних грошей (або їх еквівалентів), якої за прогнозом мають набути кошти в ході звичайної господарської діяльності. Цей метод корисний під час оцінювання довгострокових розрахунків до одержання та до виплати [23, c.101] .

Принципи доказовості, або документа. Згідно з цим принципом кожний господарський факт - явище чи процес, який відбувся в господарстві, має бути доведений, задокументований згідно з чинним законодавством. Такий документ повинен мати юридичну силу або службовий характер.

Принцип рахунку - індивідуалізація та персоніфікація господарських фактів - явиш та процесів шляхом фіксації (реєстрації) стану та зміни стану кожного господарського факту в часі та просторі. Для управління економікою потрібно володіти господарськими фактами в реальних (натуральних) та вартісних (грошових) масштабах господарства кожного підприємства, об'єднання тощо і держави в цілому. Досягається це за допомогою бухгалтерської методології - двоїстого способу подання майна (засобів) господарства в статиці та двоїстим відображенням господарських процесів (подвійним записом) змінювання стану майна (засобів) господарства в динаміці у системі рахунків як способу відображення стану, зміни стану та групування кожного господарського факту (явища чи процесу), хоч яким би частковим чи загальним він був. Кожний госпо дарський факт у бухгалтерському обліку має подаватися окремим рахунком.

Тому бухгалтерська система обліку будується за принципом "рахунок*, який є засобом відображення стану та змін стану: "+" - збільшення, "-" - зменшення будь-якого господарського факту (явища та процесу) в будь-якій системі в будь-який час.

Щойно було визначено терміни "актив" і "пасив". Коли йдеться про терміни "дебет" і "кредит", то вони мають суто математичне значення, яке випливає із закону рівності:

"Актив" = "Пасив".

Тому "дебет" - це в активі збільшення "+", у пасиві - зменшення "-", а "кредит" - навпаки: в активі - зменшення, а в пасиві - збільшення.

Принцип рахунку є наскрізним у ринковій економіці від аналітичних рахунків власника (підприємства) до національних рахункіе держави. Тому система національних рахунків має містити як рахунки внутрішньої економіки (продукти виробництва, доходи, їх формування, розподіл, використання, затрати, фінансовий рахунок), так і рахунки зовнішньоекономічних зв'язків (поточні операції, затрати капітального характеру, фінансові операції).

У системі національних рахунків заздалегідь має бути визначена секторна побудова економіки та методи оцінювання показників [23, c.102].

Принцип суцільності (повноти). Бухгалтерський облік має охоплювати всі сторони господарського життя підприємства, які належать до ринкових характеристик, і фіксувати всі без винятку господарські факти як хронологічно, так і системно.

Принцип безперервності (історизму) бухгалтерського обліку полягає ось у чому: господарські факти, пов'язані з діяльністю підприємства, мають реєструватися як у часі, так і в просторі безперервно, тобто так, аби не було пропущено жодного господарського факту.

Принцип одиниці обліку, або відокремлення засновника від підприємства. Згідно з цим принципом господарська одиниця, котра ідентифікується у звіті, відокремлюється від йото власника або інших одиниць. Одиниця обліку - це кожне окреме підприємство, щодо якого провадиться бухгалтерський облік і складається фінансовий звіт. При цьому обсят і характер поданої інформації мають відбивати відносини та розмір підприємства.

Принцип періодичності. Під ним розуміють можливість штучного поділу діяльності підприємств на тимчасові періоди. Хоча найточнішим способом визначення результатів діяльності підприемства є обчислення на момент можливої ліквідації, умова принципу періодичності використовується для регулярного складання бухгалтерської інформації за відповідні звітні періоди. З огляду на те, що бухгалтерські працівники змушені поділяти подальшу діяльність на загальні відрізки часу (звітні періоди), вони мають визначити, якою мірою кожна ділова операція чи подія стосується визначеного періоду.

У деяких країнах цей принцип називають принципом облікового періоду. Тривалість діяльності підприємства не обмежується, але власників, керівництво підприємства, органи оподаткування цікавлять результати роботи. Тому для аналізу має бути встановлений обліковий період, тобто проміжок часу, за який вимірюються й аналізуються майно та діяльність фірми. Найчастіше обліковий період збігається з календарним роком і називається фінансовим роком. За фінансовий рік кожне підприємство зобов'язане подати його власникам та державним органам статистики, податковій адміністрації тощо вірогідний річний звіт, підготовкою до здачі якого слугують щоквартальні (проміжні) звіти (табл. 1.1).

Принцип нарахування — це принцип записування бухгалтерських операцій у момент їх завершення, який означає, що доходи записуються тоді, коли вони нараховані і коли нараховані гроші ще не можуть бути одержані; витрати занотовуються, записуються тоді, коли вони нараховані і коли наявні гроші ще можуть бути не виплачені. Метод нарахування вважається більш придатним порівняно з методом поточних грошових коштів, запис доходів і видатків виконують лише в момент надходження або виплати грошей незалежно від періоду, якого вони стосуються. Цей принцип дає корисну інформацію загального характеру для різню користувачів фінансової звітності.

Принцип реєстрації доходу визначає особ ливості реєстрації (записування) доходу. Сутність цього принцип; полягає в тому, що він згідно з методом нарахування передбачає запис доходу тоді, коли останній одержаний або напевне можі бути одержаний. Дохід вважається одержаним у тому разі, колі гроші надійшли готівкою за товари (послуги) або висунуто вимог про оплату готівкою [15, c.123-125].

Таблиця 1.1

Черговість подання звітів

Loading...

 
 

Цікаве