WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства - Курсова робота

Облік, аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства - Курсова робота

  1. бухгалтерського обліку підприємства;

  2. надійності систем контролю;

  3. аудиторських процедур.

Загальний аудиторський ризик складається із внутрішнього ризику діяльності підприємства, ризику контролю й ризику не виявлення.

Ризик не може бути усунутий повністю, тому в аудиторській практиці встановлений прийнятний рівень ризику - 5%, а, отже, рівень довіри рівняється 95%.

Внутрішній ризик (ВР) являє собою сукупність можливих ризиків, пов'язаних з функціонуванням підприємства, а саме: характеризує рівень всіх потенційних помилок у результаті діяльності підприємства до перевірки з боку системи внутрішнього контролю. Ризик виникнення таких помилок пов'язаний із впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів.

Ризик контролю (РК) являє собою оцінку дієвості системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта з погляду її здатності запобігати або виявляти помилки. Система внутрішнього контролю підприємства утвориться підсистемами внутрішньогосподарського контролю (ВГК) і внутрішнього аудита (ВА). У свою чергу, у системі ВГК, функції якого реалізують всі структурні підрозділи апарата керування, особливо варто виділити внутрішньогосподарський бухгалтерський контроль (ВГБК), реалізований фахівцями обліково-фінансової служби. Тому при визначенні ризику контролю необхідно оцінити надійність і дієвість підсистем ВГК і ВА (де така служба є) [2].

Як свідчить аудиторська практика, рівень ризику контролю підвищується при комп'ютерному варіанті ведення бухгалтерського обліку із застосуванням неапробованих бухгалтерських програм. Крім того, фактором збільшення ризику контролю є сам факт виявлення попередньою аудиторською перевіркою помилок і неточностей у системі бухгалтерського обліку.

Між ризиком контролю й інформаційною базою аудита існує пряма залежність. Якщо система ВК зізнається досить надійної, то обсяги відібраних для тестування об'єктів можуть бути зменшені.

Сполучення ВР і РК являє собою ймовірність наявності помилок після обліку впливу системи ВК. Це припускає, що аудитори повинні на основі оцінки цих ризиків спрогнозувати, у яких розділах фінансової звітності помилки найбільш або найменш можливі. Такий підхід дозволяє визначити загальний обсяг нагромадження аудиторських доказів, а також його розподіл по конкретних об'єктах (ділянкам) аудита.

Ризик не виявлення (РН) означає міру готовності аудитора визнати, що проведені їм аудиторські процедури відносно конкретних об'єктів не дозволять виявити помилки, що перевищують гранично припустимий розмір (якщо такі є).

Визначення величини РН тісно пов'язане з величиною ВР і РК. Чим вище ризик останніх, що припускає невисокий ступінь довіри аудитора до систем обліку й ВК, тим менше ризик не виявлення необхідно встановити для конкретної аудиторської перевірки.

ВР і РК не залежать від аудитора, він не може на них вплинути, оскільки вони є результатом діяльності підприємства-замовника незалежно від проведення аудита. На відміну від цих елементів РН є слідством виконаної аудитором роботи, за якої він несе повну відповідальність. Таким чином, у цьому ключі основним завданням аудитора є мінімізація ризику не виявлення, що досягається достатнім обсягом аудиторських процедур на основі застосування грамотно складених методик аудита, тестування зон ризику.

При розрахунку загального аудиторського ризику можна скористатися моделлю оцінки ризику, застосовуваної п'ятьома провідними аудиторськими фірмами миру:

ЗАР=ВР*РК*РН, (9)

де ЗАГ - загальний аудиторський ризик;

ВР - внутрішній ризик;

РК - ризик контролю;

РН - ризик не виявлення [11].

Середній рівень внутрішнього ризику складає 55%, ризик контролю – 50%, ризик не виявлення, відповідно до раніше отриманої статистики – 10%. Тоді, загальний аудиторський ризик буде дорівнювати:

ЗАР=ВР*РК*РН=0,55*0,5*0,1=0,0275 (2,75%)

Підприємницький ризик означає, що аудиторська організація може повністю або частково не одержати оплату за виконану роботу незалежно від її результату через конфлікт із клієнтом, або до неї можуть бути застосовані штрафні санкції. Він визначається поруч факторів: конкурентноздатністю аудиторської організації, фінансовим станом клієнта, характером операцій клієнта, компетентністю адміністрації й облікового персоналу й ін. До фінансових втрат у вигляді штрафів, а також до підриву ділової репутації аудиторського висновку.

Розрахунок оцінки підприємницького ризику представлений у таблиці 10.

Таблиця 10 – Критерії оцінки підприємницького ризику

Фактор ризику

Оцінка фактора ризику

Рівень підприємницького ризику

1

2

3

Визначення економічної ситуації; в якій функціонує підприємство

Зростання ділової активності

Середній

Визначення галузі функціонування підприємств

Стабільна, але можливий в подальшому спад розвитку

Середній

Політика управління на підприємстві

Активна

Середній

Система контролю на підприємстві

Середній контроль

Низький

Результати аудиту минулих років

Не було перевірок

Низький

Частота зміни керівництва

За весь час існування ТОВ керівництво не змінювалось

Низький

Фінансовий стан підприємства

Має достатній фінансовий потенціал

Низький

Ймовірність виникнення судових спорів

Дуже незначна, але вона є

Низький

Репутація управлінців і власників

У всіх позитивна репутація

Низький

Досвід їх роботи

Практичний досвід роботи, багатий стаж роботи за спеціальністю

Низький

Власність

Колективна

Низький

Розуміння клієнтом ролі та відповідальності аудиту

Повне розуміння

Низький

Місце розташування компанії

Вигідне місце розташування

Низький

За результатами критеріїв оцінки підприємницького ризику можна зробити висновок, що на підприємстві „КЗПО" цей ризик низький.

Під час проведення аудиторської перевірки результатом аудиту можуть бути:

    • підтвердження достовірності фінансової звітності;

    • оцінка фінансового стану суб'єкта перевірки;

    • оцінка реальності статей балансу;

    • оцінка доцільності і законності господарських операцій.

Під час проведення аудиту аудитор надає супутні консультаційні послуги, такі як:

  • консультації з застосування інформаційних програм;

  • консультації з застосування окремих документів, які полегшують облік;

  • надають рекомендації на підставі проведеного фінансового аналізу відносно майбутнього стану підприємства;

  • проводять навчання і підвищення кваліфікації робітників обліку;

  • оцінюють методику ведення обліку на підприємстві;

  • надають консультації з різних питань бухгалтерського, управлінського, податкового обліку, з питань заповнення фінансової, статистичної звітності, податкової звітності.

В ході перевірки необхідно виявити сильні та слабкі сторони обліку та внутрішнього контролю. З цією метою перевіряються різні ділянки діяльності в межах, передбачених договором.

1. Вивчення Статуту підприємства. В умовах розвитку ринкових відносин підприємствам надане право проведення зовнішньоекономічної діяльності з моменту їх державної реєстрації. Для того, щоб підприємство мало право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, така можливість повинна бути передбачена в Статуті підприємства в розділі „Види діяльності".

2. Аудит реалізації товарів. Необхідно перевірити, чи застосовується платником податку до таких операцій 20% ставка ПДВ. Особливо уважно слід перевіряти визначення податкового кредиту при здійсненні реалізації, повноти та своєчасності відображення у бухгалтерському обліку реалізації готової продукції резидентам; доцільність та законність накладних витрат. Необхідно також звернути увагу, чи вчасно надходить виручка від реалізації.

3. Аудит придбання товарів. Необхідно перевірити правильність визначення бази оподаткування ПДВ, законність та своєчасність відображення права платника податку на податковий кредит. Необхідно перевірити правильність визначення первісної вартості ТМЦ; ведення обліку товарів за етапами їх руху; чи складаються та датуються числом, коли виявлена недостача, акти на розходження фактичної наявності товарі із даними документів;чи подає завідувач складом звіти про надходження товарі до бухгалтерії та до відділу постачання та збуту.

4. Аудит оподаткування прибутку. Перевірка правильності заповнення податкової декларації, а саме правильність визначення валових доходів та витрат, підтверджених документально. Перевірка визначення суми оподатковуваного прибутку та суми податку на прибуток, своєчасність сплати до бюджету.

Loading...

 
 

Цікаве