WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аналіз і аудит валових доходів і валових витрат - Курсова робота

Облік, аналіз і аудит валових доходів і валових витрат - Курсова робота

Скоригований валовий дохід – це сукупний валовий дохід без обліку доходів, які необхідно виключити зі складу валових доходів із метою оподаткування.

Валовий доход компанії охоплює:

доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

фінансові та інвестиційні доходи;

прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами;

доходи від врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості;

самостійно виявлені помилки за результатами податкових періодів.

Сума перелічених доходів і є сукупним валовим доходом компанії. Окремо обліковуються доходи, які підлягають вилученню зі складу валових доходів [20]. Після такого вилучення аудитор повинен отримати показник скоригованого валового доходу.

Під час перевірки аудитор повинен звернути увагу на особливість податкового обліку податку на доход – принципово інший, ніж у бухгалтерському обліку, підхід до моменту виникнення доходів.

Аудитору необхідно з'ясувати правильність визначення компанією-платником податку на доход дати збільшення свого валового доходу відповідно до вимог пункту 11.3 статті 11 Закону №1957-IV: датою збільшення валового доходу від страхової діяльності вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський рахунок, оприбуткування в касу або дата виникнення у страховика страхових зобов'язань перед страхувальником, тобто дата набуття чинності договорами страхування і перестрахування [40].

Під час перевірки аудитор повинен визначити суму кожного з перелічених видів валових доходів компанії щодо звітних періодів із врахуванням моменту виникнення валових доходів. Здійснюючи таку перевірку, аудитор зіштовхується з двома різними підходами щодо подання в обліку даних (цифр), які характеризують обсяг продажу товарів (робіт, послуг) компанії:

бухгалтерський підхід – згідно зі статтею 2 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться компанією. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи компанії та її розкриття у фінансовій звітності визначає затверджене наказом Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід" від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами і доповненнями). Традиційні доходи за даними бухгалтерського обліку формуються на субрахунках рахунку 70 „Доходи від реалізації" і складається з продажної вартості відвантажених за звітний період товарів, продукції або наданих послуг чи виконаних робіт незалежно від того, оплачені вони чи ні [29]. Крім того, на решті рахунках класу 7 відображаються інші доходи від операційної та неопераційної діяльності компанії, а також надзвичайні доходи. При цьому у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності компанії використовуються принцип нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів [28];

податковий підхід – статтею 11 Закону №1957-IV визначені правила ведення податкового обліку, необхідність існування якого обумовлена невідповідністю подання в бухгалтерському і податковому обліку валових доходів, витрат і фінансових результатів. Валовий дохід у системі податкового обліку компанії визначається за першою із можливих подій (наведені вище). За нормами статті 2 Закону № 996-ХІV, в якій визначено, що податкова звітність компанії ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а також статті 8 названого Закону, згідно з якою компанія має право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку, під час перевірки правильності нарахування та сплати податку на прибуток компанії, аудитор повинен зважати на можливі способи нагромадження даних про валові доходи:

без записів у системі синтетичних та аналітичних реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку з наступним складанням податкової звітності на основі інформації системи бухгалтерського обліку та її коригування;

без записів у системі синтетичних реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку, але з веденням нагромаджувальних позабалансових реєстрів податкового обліку з наступним складанням податкової звітності на основі інформації таких реєстрів;

за допомогою записів у системі синтетичних та аналітичних реєстрів бухгалтерського обліку на спеціальних рахунках (переважно використовується тими компаніями, які ведуть бухгалтерський облік із використанням автоматизованої форми обліку) [35].

Обрана компанією методика ведення бухгалтерського обліку та формування інформації для складання податкової звітності повинна бути закріплена у наказі „Про облікову політику компанії". Залежно від обраного компанією способу податкового обліку робота аудитора із перевірки правильності визначення валового доходу та скоригованого валового доходу компанії за звітний період відрізнятиметься: у першому варіанті аудитор коригує дані системи бухгалтерського обліку компанії за вимогами податкового законодавства.

У кінцевому підсумку він повинен отримати дані, які компанія вказала у податковій звітності з податку на прибуток. Усі відхилення необхідно з'ясувати [23]. Можливий і зворотній шлях, коли аудитор, відштовхуючись від даних податкової звітності компанії, коригує їх відповідно до вимог бухгалтерського законодавства, а отримані результати зіставляє з даними синтетичних та аналітичних реєстрів бухгалтерського обліку; у другому варіанті аудитор порівнює нагромаджувальні реєстри з даними системи бухгалтерського обліку компанії з урахуванням вимог податкового законодавства, а пізніше звіряє правильність перенесення узагальнених показників із нагромаджувальних реєстрів податкового обліку у податкові декларації та розрахунки з податку на прибуток компанії.

Тут також можливий зворотній шлях; методика перевірки третього варіанта схожа із методикою другого, проте у разі використання компанією автоматизованої форми обліку аудитор повинен перевірити закладений у програму алгоритм формування сум валових доходів різних видів на спеціальних рахунках та пересвідчитись у його правильності, повноті та відповідності вимогам податкового законодавства [16]. Незалежно від обраного серед запропонованих варіанта аудитор повинен пов'язати дані про доходи від продажу товарів, надання послуг чи виконання робіт у системах бухгалтерського обліку компанії.

Крім того, не все, що включається до складу валового доходу, розглядається в бухгалтерському обліку як дохід і відображається за кредитом рахунків класу 7. До того ж , якщо платник податків у звітному періоді мав доходи, що підлягають виключенню з валового доходу, їх також треба враховувати під час порівняння доходів компанії за даними бухгалтерського і податкового обліку [9].

Далі, перевіряючи валові доходи, аудитор повинен аналізувати первинні документи, дані бухгалтерського обліку для визначення їх відповідності даним податкового обліку та звітності. При цьому кожен із розглянутих видів валових доходів компанії перевіряють окремо [41].

Аудитор повинен переглянути склад валових витрат. До складу валових витрат, пов'язаних з отриманням доходів з інших джерел, не включаються витрати страхової компанії, які мають місце при здійсненні операцій з основної діяльності (страхування і перестрахування).

Тобто потрібно вести окремий від основної діяльності облік доходів, що надходять з інших джерел.

У разі неможливості прямим підрахуванням визначити розмір амортизаційних відрахувань за основними фондами, що використовуються під час здійснення страхової та іншої діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, він визначається пропорційно питомій вазі валових доходів від страхової діяльності та валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням) у загальному валовому доході [54].

До складу валових витрат відносяться витрати на придбання товарів (робіт, послуг); витрати на оплату праці; сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування (ДЗС); сума податків, зборів (обов'язкових платежів) крім збору до фонду ДЗС; добровільне перерахування коштів, передача товарів (робіт, послуг); від'ємне значення об'єкта оподаткування, одержане за результатами попереднього податкового року; витрати на поліпшення основних фондів; сума внесків на довгострокове страхування життя, додаткове пенсійне страхування; інші витрати, крім витрат на придбання товарів (робіт, послуг) та сум внесків на довгострокове страхування життя, додаткове пенсійне страхування [78].

По закінченню перевірки, аудитор складає аудиторський висновок, на основі отриманих доказів, як підставу для висловлення думки. Якщо обґрунтовано доведено стабільність дільності компанії на найближче майбутнє, аудитор не змінює змісту аудиторського висновку, але якщо таке припущення необґрунтоване, треба розкрити інформацію про це.

Loading...

 
 

Цікаве