WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аналіз і аудит валових доходів і валових витрат - Курсова робота

Облік, аналіз і аудит валових доходів і валових витрат - Курсова робота

Чим величина більше, тим більш значущим є отриманий коефіцієнт. Величину порівнюють з величиною tтабл . Якщо > tтабл , то вважаємо, що рівняння значуще [44].

У свою чергу tтабл розподілено згідно з розподілом ст'юдента з n-p степенями свободи на рівні значущості α. α – імовірність помилки. Якщо α=0,01, то ми можемо помилитись 1 раз із 100. Якщо прийняти α=0,05, то , якщо p-value<0,05, то коефіцієнти значущі.

Визначення коефіцієнтів регресії у стандартизованій формі. Для того, щоб отримати рівняння у стандартизованих змінних, перетворюють і величину y і змінні х таким чином:

, (2.15)

~ - символ стандартизації

Кожну змінну х перетворюємо аналогічно [13]:

, (2.16)

Система нормальних рівнянь для стандартизованих змінних буде такою [56]:

(2.17)

- коефіцієнт кореляції між величиною y і кожною змінною коефіцієнти кореляції між відповідними змінними.

Розв'язавши відносно величини β всю систему, отримаємо коефіцієнти регресії у стандартизованій формі [45].

На базі вибірки обсягом n даних визначити параметри лінійної моделі залежності витрат на 1 грн. страхових послуг (y), від питомої ваги заробітної плати в собівавартості страхових послуг(), фондоозброєніст (), коефіцієнт оборотності оборотних коштів (), питома вага робітників в загальній чисельності персоналу (), коефіцієнт зносу основних засобів ().

Перевірити обчислені значення F- та t-критеріїв, пояснити їх сутність, записати отримане рівняння регресії. Роботу оформити згідно з додатками Г, Д, Е.

Рівняння регресії має такий вигляд:

З цього можно зробити висновок, що рівняння не значуще, за даними 2007 року.

Рівняння регресії має такий вигляд:

З цього можна зробити висновок, що рівняння значуще, за даними 2005 року.

2.4 Використання ПЕОМ для автоматизації обліку валових доходів і валових витрат

Автоматизація діяльності компанії в цілому , і бухгалтерського в податкового обліку зокрема, у даний час є одним з головних способів підвищення економічної ефективності фінансово-господарської діяльності. Автоматизація сприяє більш організованому і деталізованому веденню регістрів бухгалтерського і податкового обліку, оперативній обробці первинних документів; скорочує трудові і тимчасові витрати співробітників бухгалтерії на складання внутрішніх і зовнішніх звітів [38].

При наявності в компанії локальної комп'ютерної мережі в керівника компанії і співробітників, що відповідають за реалізацію товарів (робіт, послуг), з'являється можливість працювати з загальною інформаційною базою, що сприяє веденню бухгалтерського обліку в реальному тимчасовому режимі – бухгалтерська операція в таких компаніях завжди фіксується в момент здійснення.

Найбільш розповсюдженою бухгалтерською програмою, якою на сьогоднішній день користуються тисячі організацій, є програма "1С:Бухгалтерія" [48].

При пошуку чи пропозиції бухгалтерських кадрів знання цієї програми найчастіше розцінюється як складений елемент кваліфікації фахівця в області бухгалтерського і податкового обліку.

В даний час компанія в більшій мірі цікавить комплексний підхід до автоматизації управлінської діяльності, коли автоматизуються не тільки функції бухгалтерського, а й податкового обліку.

У відповідь на цю потребу фірмою 1С розроблена й активно розвивається система програм комплексної автоматизації "1С:Підприємство" [63].

Система програм "1С:Підприємство" складається з декількох взаємозалежних компонентів, що можуть працювати як комплексно, так і в автономному (незалежному режимі), Найважливішою складовою частиною системи є компонент "Бухгалтерський облік". Цей компонент – прямий спадкоємець програми "1С:Бухгалтерія", що розвиває її основні ідеї і принципи.

Головна відмінність "1С:Бухгалтерії" від інших комп'ютерних бухгалтерських програм полягає в тому, що в системі "1С" найбільше повно реалізована можливість одночасно звести і бухгалтерський і податковий облік, існує безупинний автоматичний зв'язок "Первинний документ - Аналіз рахунка – Оборотна відомість - Заповнення звітів" [73].

Крім цього, програма володіє добре продуманим інтрефейсом (практично для будь-якого документа мається шаблонова форма), що істотно скорочує час на обробку первинних документів.

Таким чином, у досвідченого бухгалтера з'являється можливість вести одночасно облік декількох підприємств у рамках однієї програми, а для початківця – освоїти сучасний бухгалтерський і податковий облік.

Порядок роботи з програмою визначається її конфігурацією. Конфігурація, говорячи коротко, являє собою набір довідників, документів, звітів, бухгалтерських рахунків, інших об'єктів, що у сукупності "знають", як вводити інформацію в програму, як вона зберігається, як з неї витягти, щоб представити в потрібному для користувача виді, а також багато чого іншого.

Робота користувача безпосередньо з програмою "1С: Бухгалтерія" (введення даних, одержання звітів) ведеться на підставі структури даних і правил їхньої обробки, заданих у конфігурації [54].

Конфігурація розроблена таким чином, щоб більшість користувачів могли застосовувати програму без додаткового настроювання.

Дані, що вводяться користувачем, зберігаються в інформаційній базі. Інформаційна база і конфігурація тісно зв'язані між собою: інформаційна база створюється під конкретну конфігурацію, і зміни, що вносяться в конфігурацію, призводять до змін в інформаційній базі. Для можливості зміни конфігурації програми, "1С:Бухгалтерія" може працювати в двох принципово різних режимах [73].

Режим "Конфігуратор" призначений для внесення яких-небудь змін в конфігурацію: від самих найпростіших, наприклад, редагування шаблона друкованої форми якого-небудь документа, до істотних, наприклад, створення нового документа.

Як правило, зміни в "Конфігураторі" вносить досвідчений користувач, що уявляє собі роботу конфігурації в цілому.

У програмі "1С:Бухгалтерія" основним поняттям бухгалтерського обліку є рахунок. Рахунок являє собою об'єкт угруповання інформації про майно і зобов'язання організації. Кожен рахунок акумулює інформацію про конкретний вид майна чи зобов'язань.

Сукупність рахунків називається планом рахунків, і в цій якості план рахунків "1С:Бухгалтерії" найбільш близький до "бухгалтерського" поняттю плану рахунків. Однак у програмі "1С:Бухгалтерія" план рахунків — більше, ніж просто список рахунків. Фактично настроювання плану рахунків у програмі визначають структуру обліку в компанії.

При цьому звертають увагу на те, чи "підходить" план рахунків у програмі тому набору рахунків, що використовується в компанії.

На сьогоднішній день найбільш сучасним, могутнім і в той же час гнучким інструментом ведення комп'ютерного бухгалтерського обліку є версія "1С:Підприємство 7.7".

Природно, щоб максимально використовувати можливості цієї програми, фахівцю необхідно розуміти модель бухгалтерського обліку, реалізованого програмою, знати методи і засоби реалізації комп'ютерного обліку, уміти застосовувати їх на практиці. Податки становлять основну частину державних доходів.

Абсолютна сума податкових надходжень в Україні постійно зростає. І цим пояснюється те, що податковому обліку зараз приділяється не меньше уваги, ніж іншим видам обліку: фінансовому, управлінському тощо. Предметом податкового обліку є формування бази оподаткування діяльності підприємств податками на прибуток.

Не сприйняття податкового обліку певною частиною фахівців зумовлено інерційністю минулої практики, коли функції податкового обліку повною мірою виконував бухгалтерський облік ще до його поділу [88].

Тепер же сфера фінансового обліку чітко окреслена відповідними положеннями (стандартами), які, проте, не охоплюють предмета податкового обліку, що й зумовлює цілий ряд відмінностей, зокрема, у застосуванні елементів методу бухгалтерського обліку (табл. 2.5)

Якщо метою фінансового обліку є комплексна оцінка реального фінансового стану підприємства і його методологія регулюється виключно Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, то мета податкового обліку локальніша – визначення бази для фіскальних платежів.

Податковий облік в Україні базується на Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі – Закон про прибуток), а також інструктивними матеріалами податкової адміністрації України [61].

Таблиця 2.5.

Об'єкти фінансового і податкового обліку

Фінансовий облік

Податковий облік

Виробничі та невиробничі основні засоби

Основні фонди, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції

Власні та придбані предмети праці виробничого і невиробничого призначення

Придбані виробничі запаси

Засоби сфери обігу (кошти, дебіторська заборгованість)

Витрати виробництва

Валові витрати

Власні роботи та послуги та виконані іншими підприємствами

Роботи та послуги виробничого призначення, виконані іншими підприємствами

Доходи (виручка) від реалізації продукції (робот, послуг), інші доходи

Валові доходи

Фінансові результати

Оподатковуваний прибуток

Loading...

 
 

Цікаве