WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік у закордонних країнах - Курсова робота

Облік у закордонних країнах - Курсова робота

Всі примітки до фінансових звітів діляться на такі складові:

облікова політика підприємства;

інформація, що не наведена у фінансових звітах, але є обов'язковою відповідно до МСБО;

інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення їхньої вірогідності й точності.

Процес складання приміток умовно можна розділити на 3 основних етапи:

  1. аналіз вимог до змісту приміток;

  2. вибір необхідних розділів, блоків приміток;

  3. остаточні процедури.

3.6. Консолідована фінансова звітність

Питання консолідації регламентуються МСБО № 27 (переформатирован в 1994 р.) і поширюються на групи компаній. Група - це материнська компанія й всі її дочірні підприємства.

Консолідовані фінансові звіти - це фінансові звіти групи, представлені як фінансові звіти єдиного підприємства.

Материнська компанія повинна консолідувати всі дочірні підприємства, як іноземні, так і місцеві.

Дочірнє підприємство не включається в консолідацію, якщо:

1) контроль уважається тимчасовим, оскільки дочірнє підприємство купується й утримується винятково з метою його подальшої реалізації в близькому майбутньому,

2) воно функціонує в умовах твердих довгострокових обмежень, які істотно зменшують його здатність передавати засобу материнської компанії.

Консолідовані фінансові звіти варто становити з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій і інших подій при подібних обставинах. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику, цей факт варто розкривати разом із часток статей у консолідованій фінансовій звітності, до яких застосовується різна облікова політика.

Порядок складання консолідованої фінансової звітності включає кілька етапів:

  1. Об'єднання відповідних статей зі звітів дочірніх і материнських компаній шляхом підсумовування.

  2. Відбиття результатів операцій із третіми стосовно групи особами.

  1. Визначення частки меншості в чистому прибутку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період і коректування відповідно прибутку групи для одержання чистого прибутку, яку можна віднести до власників материнської компанії.

  2. Визначення частки меншості в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств і подання в консолідованому балансі окремо зобов'язань і акціонерного капіталу материнської компанії.

Частка меншостей у чистих активах складається:

1) із суми на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно МСБО № 22;

2) із частки меншостей у зміні капіталу з дати об'єднання.

При цьому підлягають виключенню:

  1. балансова вартість інвестицій материнської компанії в дочірнє підприємство й частка власного капіталу материнської компанії в кожному дочірнім підприємстві;

  2. внутрігрупові сальдо й внутрігрупові операції й нереалізований прибуток, що виникає в результаті. Нереалізовані збитки варто також виключити, крім випадків, коли витрати не можуть бути відшкодовані.

ТЕМА 4. ОБЛІК ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

    1. Облік коштів.

    2. Облік дебіторської заборгованості.

    3. Облік запасів.

    4. Облік короткострокових інвестицій.

    1. Облік коштів

Кошти компанії можна розділити на дві категорії: кошти в касі (cash on hand) і кошти в банку (cash in bank). У балансі всі кошти компанії звичайно вказуються в одному рядку.

До коштів ставляться монети, банкноти, валюта, що течуть і депозитні рахунки в банках (current accounts, bank deposits), на використання яких немає ніяких обмежень. Якщо використання коштів обмежене, то вони, як правило, класифікуються як інвестиції. Кошти відбиваються у звітності по оголошеній або фактичній вартості (stated value).

Звірення виписки з банківського рахунку (bank deconciliation) звичайно виробляються один раз на місяць. Така процедура необхідна, оскільки залишок на рахунку "Кошти", відповідно до бухгалтерських записів, звичайно не збігається із залишком по банківській виписці. Причина такого розходження полягає в наступному:

1) деякі операції, що пройшли в облікових записах компанії, можуть ще не пройти в облікових записах банку, наприклад видані чеки (outstanding checks), тобто чеки, видані й відбиті в облікових регістрах компанії, але ще не пред'явлені до оплати в банк, депозити в шляху (deposits in transit), тобто відправлені в банк, не отримані вчасно або прийняті банком, але ще знайшли відбиття в записах банку при підготовці виписки з рахунку;

2) деякі банківські операції ще не знайшли відбиття в бухгалтерських записах компанії, наприклад збір за обслуговування (service charge), чеки, по яких не можуть бути отримані гроші (NSF/non - sufficient funds / checks), зароблені відсотки, які банк платить на середній залишок рахунку компанії (interest earned), інші банківські збори й надходження на рахунок (other charges and credits).

Готівка, що тримається в сейфі, використовується в основному для дрібних платежів і називається дрібна каса (petty cash).

Цікава система ведення дрібної каси (petty cash fund; imprest system). Безпосередньо в компанії втримується деяка сума готівки, за які відповідає матеріально відповідальну особу. Установлюється фіксований розмір "фонду дрібної каси", що періодично відшкодовується (наприклад, один раз у тиждень) на точну суму витраченого. При видачі готівки виписується ваучер, на якому вказуються дата, сума й призначення витрат. В ідеалі залишок готівок і загальна вартість ваучерів повинні в сумі становити фіксовану величину фонду дрібної каси. Якщо при поповненні дрібної каси виявляються невеликі розбіжності, то вони відбиваються на рахунку "Недолік / надлишок коштів". При дебетовому сальдо цього рахунку наприкінці звітного періоду воно включається до складу загальних операційних витрат, при кредитовому - в інші доходи.

Відповідно до американської практики, операції із дрібною касою відбиваються в обліку в такий спосіб:

1) утворення фонду дрібної каси (одержання готівки з банку):

д-т Дрібна каса

до-т Кошти;

2) видача грошей із дрібної каси, оформлена ваучерами, в обліку не відбивається;

3) поповнення дрібної каси:

д -т Рахунку відповідних витрат

д - т/к - т Недолік / Надлишок коштів (якщо виявлено)

до - т Кошти

У Великобританії операції із дрібною касою враховуються трохи інакше.

  1. У момент видачі готівки із дрібної каси:

д -т Рахунку відповідних витрат

до - т Дрібна каса.

  1. При поповненні дрібної каси (на суму зроблених витрат)

д-д- т Дрібна каса

до - т Кошти.

4.2. Облік дебіторської заборгованості

Під дебіторською заборгованістю компанії (receivables – амер.; debt, debtors - англ.) розуміються зобов'язання покупців або інших контрагентів бізнесу перед компанією, наприклад по виплаті грошей за надання товарів або послуг. У цілому вони підрозділяються на поточну дебіторську заборгованість (current receivables), що повинна бути погашена протягом одного року або операційного циклу, і довгострокову заборгованість ( non-current receivables).

Звичайно дебіторська заборгованість у балансі представлена по перерахованим вище групах (видам):

рахунку до одержання (заборгованість по рахунках);

векселя до одержання;

дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізаційною діяльністю (як правило, у силу специфіки статей з детальною розшифровкою).

Рішення про порядок розташування різних видів дебіторської заборгованості в балансі й ступені деталізації цих статей приймає сама компанія.

Дебіторська заборгованість по рахунках оцінюється й відбивається у звітності по чистій вартості реалізації.

Рахунку до одержання (дебіторська заборгованість по рахунках) – це вид дебіторської заборгованості, що виникає при продажі товарів по "відкритому рахунку" без письмового зобов'язання покупця оплатити рахунок. При нормальних умовах гроші по рахунку повинні бути отримані протягом 30 - 60 днів, і дебіторська заборгованість існує в результаті надання продавцем короткострокового кредиту покупцеві.

На Заході дебіторська заборгованість широко поширена в результаті існування гнучкої системи численних знижок.

Знижки, надавані покупцеві, можна підрозділити на дві більші групи:

  1. торговельні знижки (trade discounts) - це процентні знижки від базової (основний) ціни. При продажі йз знижкою рахунок виставляється на чисту суму (базова ціна за винятком знижки) і відповідно дебіторською заборгованістю зізнається чиста сума.

  2. знижки за оплату в строк (знижки сконто) - це знижки залежно від строку оплати (cash discounts, sales discounts). Ці знижки пропонуються з метою розбудити покупця оплатити рахунок до закінчення застереженого строку платежу. Наприклад? продавець може вимагати оплатити рахунку протягом 60 днів. Однак при оплаті протягом 10 днів покупцеві надається 5%-ная знижка. Такі умови позначаються як "5/10, чистих 60" (5/10,net 60) або "5/10, п/60".

Саме знижки за оплату в строк створюють проблему визнання дебіторської заборгованості. Існує два методи відбиття цих знижок у бухгалтерському обліку.

  1. Валовый метод (gross method) широко використовується на практиці. Суть його полягає в наступному: продаж і дебіторська заборгованість записуються на загальну (валову), без знижки, суму виставленого рахунку. Знижки будуть відбиватися тільки в тому випадку, коли оплата зроблена протягом періоду дії знижки.

  2. Чистий метод, суть якого полягає в наступному: при первісному продажі дебіторська заборгованість записується за винятком знижок, тобто чисті суми, а в ситуації, коли покупець не використовує знижки, з'являється кредитовий рахунок "Загублені (упущені) знижки за оплату в строк" (Cash (Sales) Discounts Forfeited).

Loading...

 
 

Цікаве