WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік у закордонних країнах - Курсова робота

Облік у закордонних країнах - Курсова робота

В обліку це відбивається в такий спосіб.

  1. Одержання встаткування за лізинговим контрактом:

д-т Устаткування по лізингу

до-т Лізингові зобов'язання

Ця проводка робиться на наведену вартість n-го кількості періодичних лізингових платежів, що розраховується на підставі ринкової ставки відсотка PVn% (використовується таблиця аннуитетов).

  1. Нарахування зношування (відповідно до обраного методу):

д-т Витрати на зношування

до-т Накопичене зношування, лізингове встаткування

  1. Погашення лізингового зобов'язання:

д-т Витрати на виплату відсотків

д-т Лізингові зобов'язання

до-т Кошти.

Витрати на виплату відсотків розраховуються виходячи з обраної ринкової ставки відсотка, застосовуваної до поточній (оставшейся) сумі лізингового зобов'язання. Сума погашення лізингового зобов'язання визначається як різниця між грошовим платежем і розрахованою величиною відсотків.

6.3.4. Облік пенсійних зобов'язань

На Заході, як правило, основну суму пенсій працівникам виплачує підприємство-роботодавець відповідно до пенсійного плану. Пенсійний план - це контракт між компанією і її працівниками, відповідно до якого компанія виплачує пенсії після звільнення працівників. Компанії роблять пенсійні відрахування самостійно, або частина з них покривається із платні працівника. Відрахування робляться в пенсійний фонд, з якого потім виплачуються пенсії. Існує два види пенсійних планів: план з певними відрахуваннями й план з певними виплатами.

План з певними відрахуваннями (defined contribution plan) полягає в тому, що цього року компанія відраховує певну щорічну суму (вона може бути визначена контрактом або рішенням ради директорів). Виплати пенсій залежать від величини нагромаджень до цього часу.

Відповідно до плану з певними виплатами (defined benefit plan), компанія щорічно відраховує суму, обумовлену на основі відомих майбутніх виплат пенсій, виходячи з існуючої кількості працівників. Визначення внеску цього року є однієї з найбільш складних проблем, з якої зіштовхуються бухгалтери. Існують різні методи розрахунку цієї величини, які не будуть нами розглянуті через свою складність.

Коли величина відрахувань поточного року розрахована, складається бухгалтерська проводка :

д-т Витрати на пенсійне забезпечення

до-т Кошти

(або до-т Пенсійні зобов'язання)

Пенсійні зобов'язання кредитуються, якщо повна сума відрахувань не зроблена на кінець року. Ці зобов'язання можуть бути короткостроковими або довгостроковими, залежно від умов пенсійного плану.

ТЕМА 7. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

    1. Складові власного капіталу.

    2. Акціонерний капітал. Класифікація акцій.

    3. Оцінка й облік власних акцій.

    4. Облік нерозподіленого прибутку.

  1. Складові власного капіталу

Існує кілька міжнародних стандартів, що охоплюють питання обліку капіталу: Концептуальні основи підготовки й подання фінансової звітності, стандарт № 5 "Інформація, що повинна бути розкрита у фінансовій звітності", стандарт №№ 32, 39 "Фінансові інструменти" і ін.

Капітал визначають як, що залишилася частку, активів підприємства після відрахування всіх його зобов'язань.

Він підрозділяється на трохи складових:

акціонерний капітал - це інвестиції, зроблені акціонерами; Складається із вкладеного й заробленого капіталу.

додатковий капітал - це капітал, отриманий у результаті переоцінки активів і безкоштовного одержання активів;

додатковий капітал - це капітал, отриманий понад номінал акцій або емісійний дохід;

резервний капітал, що утвориться за рахунок розподілу накопиченого нерозподіленого прибутку. Рішення про розподіл прибутку приймає раду директорів, і мети такого розподілу повинні бути відбиті в примітках до фінансової звітності;

резерви, що представляють собою коректування на підтримку капіталу;

нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це чистий прибуток, не розподілена між акціонерами, а реінвестована в підприємство, що являє собою зароблений капітал. Негативна величина нерозподіленого прибутку являє собою непокритий збиток.

У балансі повинна відбиватися вся інформація про вкладений капітал: вид акцій, їхня номінальна вартість, кількість дозволених до випуску й випущених акцій.

  1. Акціонерний капітал. Класифікація акцій.

Акціонерний капітал складається з пакета акцій. Акції бувають наступних видів:

1.Прості, або звичайні, які надають право голосу й право на одержання дивідендів. Їхній власник має переважні права при ліквідації компанії.

2.Привілейовані, які не дають права голосу, але надають право першочерговості при одержанні дивідендів.

Прості акції підрозділяються на:

акції класу А, які мають номінальну вартість;

акції класу Б, які не мають номінальної вартості:

Акції класу Б у свою чергу можуть бути:

а) з оголошеною вартістю, що може бути оголошена радою директорів як до випуску акції, так і після.

б) без оголошеної вартості, сума яких направляється в додатковий капітал.

Привілейовані акції бувають:

кумулятивними й некумулятивними (некумулятивность означає, що якщо дивіденди за акціями не були оголошені цього року, то на наступний рік власники цих акцій втрачають право на одержання дивідендів попереднього року. Власник кумулятивних акцій не втрачає такого права);

конвертованими (які можуть бути обмінені на інші цінні папери) і неконвертованими;

відкличними (із правом викупу) і невідкличними (без права викупу).

7.3. Оцінка й облік власних акцій

Для відбиття акцій в обліку застосовуються наступні види стоимостей:

номінальна вартість - це та вартість, що зазначена на самій акції; вона становить юридичний капітал підприємства;

оголошена вартість - це та вартість, що встановлюється радою директорів;

емісійна вартість - сукупна вартість, по якій фактично продаються (реалізуються) акції (для цінних паперів, випущених уперше);

ринкова вартість - це співвідношення попиту та пропозиції (для паперів, випущених удруге);

ліквідаційна вартість - установлюється на акції при ліквідації підприємства;

викупна вартість - це вартість, по якій викупляються власні акції в акціонерів;

балансова вартість - це облікова вартість, певна власним акціонерним капіталом.

Акції можуть поширюватися за ціною, що не збігається з їх номінальною або оголошеною вартістю. При продажі акцій може виникати дисконт або премія.

Приклад. Компанія "АВСТ" продає пакет акцій номінальною вартістю 100 000 дол. США. Ринкова ціна пакета склала:

1) 90 000 дол. США;

2) 120 000 дол. США;

3) 100 000 дол. США.

В обліку продаж пакета акцій може бути відбита в такий спосіб:

1) д- т Кошти 90 000

д-т Додатковий капітал

(або Нерозподілений прибуток) 10 000

до- т Акціонерний капітал (звичайні акції) 100 000

2) д- т Кошти 120 000

до- т Акціонерний капітал (звичайні акції) 100 000

до- т Додатковий капітал 20 000

3) д- т Кошти 100 000

до- т Акціонерний капітал (звичайні акції) 100 000

Акції можуть випускатися в обмін на негрошові активи. Під негрошовими активами маються на увазі основні засоби, нематеріальні активи, послуги й ін.

Звичайно акціями оплачуються земля, будинки й послуги адвокатів. Загальне правило для запису таких операцій наступне: вони відбиваються по ринковій вартості того, що віддається (акції), або ринкової вартості того, що виходить (негрошові активи), залежно від того, яка з оцінок більше очевидна. Тобто якщо ринкова вартість акцій не може бути визначена, то для запису операції використовується ринкова вартість одержуваних активів або послуг. Якщо жодна з ринкових оцінок не може бути отримана з достатнім ступенем вірогідності, то вартість акцій і відповідних активів (послуг) визначається радою директорів компанії. Номінальна й оголошена вартості акцій не можуть служити базою для визначення суми операції.

По різних причинах компанія може викуповувати власні акції, раніше випущені в продаж, з наступним погашенням або без погашення з метою випустити їх у продаж через якийсь час. Викуплені акції, які не були погашені або заново випущені в обіг, називаються власними акціями в портфелі або викуплених акціях. Такі акції не є активом і по суті аналогічні не випущеним акціям. Рахунок "Власні акції в портфелі" є контрпассивным рахунком, і його величина віднімається при відбитті власного капіталу компанії в балансі. Причинами викупу власних акцій можуть бути: необхідність у власних акціях для продажу працівникам, відповідно до компенсаційного плану або для потенційних злиттів компаній, необхідність збільшення показника чистого прибутку на одну акцію; прагнення зменшити число акціонерів для придбання більшого контролю; бажання збільшити ринкову вартість акції й ін.

Існують два основних методи для відбиття викупу акцій:

перший - відбиття по фактичній вартості придбання або викупній ціні;

другий - відбиття по номінальній вартості.

7.4. Облік нерозподіленого чистого прибутку

Друга частина власного капіталу компанії – це чистий прибуток, не розподілена між акціонерами, а реінвестована в підприємство й представляющая собою зароблений капітал (earned capital). Вона відбивається на рахунку "Накопичений нерозподілений чистий прибуток", що звичайно має кредитове сальдо. Дебетове сальдо по цьому рахунку означає непокритий збиток і позначається терміном deficit.

Loading...

 
 

Цікаве