WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік у закордонних країнах - Курсова робота

Облік у закордонних країнах - Курсова робота

Податок на соціальне страхування підприємець сплачує в розмірі 7,65% з 87 000 дол. (дорівнює сумі відповідного податку, утримуваного із заробітної плати його працівників).

Федеральний податок на страхування по безробіттю. Відповідно до діючого законодавства ставка становить 3,54%. Як правило, із загальної суми відрахувань тільки 2,7% доводиться на частку штату.

Розрахунок відпускних. Припустимо, що працівник може одержати двотижневу оплачувану відпустку за кожні 50 тижнів роботи. Таким чином, він або вона одержує 52-тижневу платню за 50 тижнів роботи. Теоретично вартість двох тижнів відпустки повинна бути розподілена у вигляді витрат на весь рік. Таким чином, оплата відпустки становить 4% ( 2-тижнева відпустка розділити на 50 тижнів) заробітної плати працівника. Кожний відпрацьований тиждень співробітник заробляє невелику частку (4%) своєї відпускної платні.

Припустимо, що компанія, що керується вищевикладеними засадами, виплачує щотижня у вигляді заробітної плати 20 000 дол. Тому що не всі працівники в компаніях одержують плату за відпустку через плинність робочої сили й у зв'язку із правилами, що регулюють умови наймання, припустимо, що тільки 75% працівників одержать оплачувану відпустку. Підрахунок витрат по оплаті відпусток здійснюється в такий спосіб:

20 000 х 4% х 75% - 600 дол.

Запис для обліку витрат по створенню резерву на оплату відпусток за тиждень буде наступною:

д-т Витрати по оплаті відпусток 600

до-т Резерв по оплаті майбутніх відпусток 600

Коли службовець одержує плату за відпустку, дебетують рахунок "Резерв по оплаті майбутніх відпусток" і кредитують рахунок "Кошти" або рахунок "Заборгованість по заробітній платі":

д-т Резерв по оплаті майбутніх відпусток 600

до-т Кошти

(Заборгованість по заробітній платі) 600

    1. Довгострокові зобов'язання

Міжнародного стандарту, спеціально присвяченого питанням обліку й відбиття у звітності довгострокових зобов'язань, не існує. Опосередковано основні положення, що стосуються таких зобов'язань, випливають із МСБО № 13 "Подання у звітності поточних активів і поточних зобов'язань", № 17 "Облік лізингу", № 19 "Витрати на пенсійне забезпечення", №№ 32, 39 "Фінансові інструменти".

До довгострокового ставиться заборгованість (creditors due after one year), що повинна бути погашена протягом більш ніж одного року з дати складання балансу. У звітності вона повинна бути представлена в тих же розділах, що й короткострокова.

У Великобританії, як правило, це такі види заборгованості: забезпечені позики, кредити від банків і овердрафти, аванси отримані, торговельні кредитори, перекладні векселі до оплати, заборгованість перед іншими компаніями групи, заборгованість перед компаніями, у яких є частка участі, інші кредити, у тому числі заборгованість по податках і соціальному страхуванні, доходи майбутніх періодів і ін.

У США основними типами довгострокових зобов'язань є:

  1. облігації до виплати (bonds payable);

  2. векселя до оплати (notes payable);

  3. заставні до оплати (mortgages payable);

  4. лізингові зобов'язання (lease liabilities);

  5. пенсійні зобов'язання (pension liabilities).

Загальним правилом оцінки довгострокових зобов'язань у балансі компанії є їхня оцінка по наведеній вартості (present value), що розраховується за допомогою спеціальних таблиць. У більшості випадків отримана величина дорівнює ринкової вартості зобов'язань, однак існують і іншого правила розрахунку.

      1. Облік векселів

Векселя до оплати - це формальні документи, тобто зобов'язання оплатити певну суму на певний термін. Вони бувають процентними й безпроцентними. Довгострокові векселі до оплати - це векселя, видані на строк більше одного року. По своїй суті вони аналогічні довгостроковим облігаціям, однак, на відміну від останніх не мають ходіння на біржовому ринку цінних паперів. Векселями як інструментами довгострокового залучення коштів звичайно користуються некорпроративные підприємства або невеликі корпорації, (тоді як довгострокові облігації випускаються великими корпораціями. Векселі можуть бути забезпеченими (secured) і незабезпеченими (unsecured). Забезпечені векселі звичайно називають заставними (mortgage) або заставними векселями (mortgage notes).

Якщо ринкова ставка відсотка дорівнює номінальної, то наведена вартість векселя дорівнює номінальної вартості, дисконт (премія) не виникає й облік таких векселів простий: дебетується рахунок коштів і кредитується рахунок векселів до оплати на суму векселя, а відсотки в повній сумі враховуються як витрати поточного періоду.

Якщо ринкова ставка відсотка не дорівнює номінальній ставці, то наведена вартість, розрахована на основі ринкової ставки відсотка, більше або менше номінальної. Дисконт (премія) списується, як правило, методом ринкових відсотків виходячи з ринкової ставки.

Може існувати ситуація, коли векселя обмінюються частково на кошти, а частково - на які-небудь - додаткові права або привілеї. Компанія випускає вексель по номіналі, обмовляючи при цьому, що протягом терміну дії векселя вона буде надавати позикодавцеві певні послуги. У цьому випадку розраховується наведена вартість векселя на основі ринкової ставки відсотка, різниця між наведеною вартістю й номіналом (отриманою сумою грошей) записується як дисконт по дебету однойменного рахунку й одночасно на ту ж величину кредитується рахунок "Доходи майбутніх періодів".

Вексель може бути випущений також в обмін на негрошові еквіваленти (власність, товари, послуги). У такій ситуації для розрахунків можна використовувати номінальну ставку за векселем, за винятком випадків, коли номінальна ставка не визначена, номінальна ставка нереальна, номінальна сума векселя значно відрізняється від ринкових цін на аналогічні одержуваним товари (послуги) або від поточної ринкової вартості векселя. За даних обставин наведена вартість векселя визначається або ринковою ціною активів (послуг), або ринковою вартістю векселя (наведена вартість, розрахована по ринковій ставці відсотка).

Забезпечені векселі або заставні звичайно погашаються "на виплат", хоча можуть бути погашені всією сумою наприкінці періоду при періодичній сплаті відсотків. У першому випадку частина оплати, що належить у даному році, показуються як короткострокові зобов'язання, а частина, що залишилася, - як довгострокові. У другому випадку вся сума відбивається як довгострокові зобов'язання до того моменту, поки строк її оплати переноситься на рік, що наступає після дати складання звітності. Тоді сума за векселем переходить у розділ короткострокових зобов'язань.

В обліку погашення заставній "на виплат" звичайно відбивається записом:

д-т Заставна до оплати

Сума виплачуваних коштів – відсотки

д-т Витрати на виплату відсотків

Витрати, розраховані як добуток ставки відсотка й суми, що залишилася до виплати

до-т Кошти

Кількість виплачуваних щомісяця сум

      1. Облік умовних зобов'язань

Умовні зобов'язання (contingent liability) – неіснуючі зобов'язання. Проте вони є потенційними зобов'язаннями, тому що залежать від майбутньої події, що виникає з минулої угоди. Наприклад, проти будівельної компанії, що побудувала міст, може бути порушена кримінальна справа із приводу використання неякісних матеріалів. Угодою є будівництво мосту. Майбутньою подією, результат якого не відомий, може бути позов. Бюро по стандартизації фінансової звітності визначає дві умови, коли зобов'язання відбиваються в бухгалтерському обліку: вони повинні бути ймовірними й обґрунтовано підрахованими. Оцінні зобов'язання, такі, як заборгованість по прибутковому податку, зобов'язання по гарантійних сумах і заборгованість по оплаті відпусток, які були розглянуті раніше в цій главі, відповідають цим умовам. Таким чином, вони накопичуються на бухгалтерських рахунках. Зобов'язання, що не відповідають цим двом умовам, показують у фінансовому звіті у вигляді приміток. Втрати від таких потенційних зобов'язань фіксуються, тільки коли виникають умови, певні Бюро по стандартизації фінансової звітності. Умовні зобов'язання можуть також виникнути у випадках, коли компанія виступає гарантом стосовно іншої фірми, що одержує кредит, при порушенні яких-небудь нормативних актів, виданих державними органами.

      1. Облік лізингових зобов'язань

Довгостроковий, або капітальний лізинг (capital lease) аналогічний по своїй суті продажу на виплат. Відповідно до американських стандартів, орендар повинен відбивати одержуваний актив і відповідне довгострокове зобов'язання по наведеній вартості лізингових платежів за весь строк лізингу. Кожний лізинговий платіж складається із двох частин: відсотків і частково основної суми, що погали, боргу. На основні засоби, отримані за лізинговою згодою, нараховується зношування.

Loading...

 
 

Цікаве