WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік та аудит - Курсова робота

Облік та аудит - Курсова робота

До резервів економії змінних витрат можна віднести:

  1. Зниження чисельності робітників за рахунок забезпечення зростання продуктивності праці;

  2. Скорочення обсягів в період неблагонадійної кон'юнктури ринку;

  3. Забезпечення для підприємства вигідних умов постачання сировини і матеріалів, і таке інше.

Використання результатів аналізу в управлінні

Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.

Отже, щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв'язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка фінансового стану підприємства – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об'єкти витрачання майна (активів). Кожне з підприємств приймає рішення відносно того, що виробляти ? для кого виробляти ? і як виробляти ? При цьому підприємство керується власними інтересами – можливістю отримати достатні з його точки зору доходи. Однак досягнення цієї мети можливе лише :

  • по-перше, внаслідок продажу вироблених товарів;

  • по-друге, внаслідок продажу лише таких товарів, ціни на які перевищують витрати виробництва.

Підприємства не здійснюють господарську діяльність лише заради власного задоволення. Мета підприємства – одержувати прибуток.

Перебудова економіки на ринкові рейки знову повернула до життя найважливіший аспект аналітичної роботи – аналіз доходів і витрат підприємства. В його основі лежать аналіз і управління фінансовими ресурсами суб'єкту господарської діяльності. Основними виконавцями такого аналізу є, в першу чергу, бухгалтери. В країнах з розвиненою ринковою економікою існують апробовані методики комплексного аналізу доходів і витрат. Однак, просте механічне їх перенесення в практику України неможливе. В нашій країні подібні методики, адекватні ринковим умовам, лише опрацьовуються, запроваджуються в господарську практику. Найчастіше нові, не звичайні для української економіки методи аналізу та показники діяльності підприємств, використовуються аудиторськими службами і спеціалістами консультативних дослідницьких організацій.

Щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до управління, а саме – вміти аналізувати теперішній фінансовий стан і прогнозувати його на майбутнє.

Аналізуючи ситуації, що виникають у процесі поточної діяльності, управлінці постійно мають справу з вибором серед альтернативних рішень. Типовими прикладами таких ситуацій є рішення:

  • про спеціальне замовлення;

  • про розширення та скорочення (ліквідацію) певного сегменту діяльності;

  • виробляти чи купувати окремі компоненти продукції;

  • тощо.

Вибір серед кількох варіантів оптимального рішення здійснюється на підставі диференційованого аналізу релевантної інформації.

Диференційований аналіз передбачає визначення і зіставлення диференційованих витрат та доходів для прийняття управлінських рішень.

Такий аналіз дозволяє зосередитись тільки на релевантних даних, оскільки лише диференційовані витрати і доходи є релевантними. У свою чергу через зіставлення диференційованих витрат та доходів можна визначити диференційований прибуток (або збиток), який значною мірою характеризує економічну вигоду того чи іншого рішення.

Проте, застосовуючи диференційований аналіз, слід пам'ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Крім того, слід враховувати не тільки короткотермінові вигоди, а й довгострокові наслідки рішень.

Для ілюстрації диференційованого аналізу та визначення релевантної інформації розглянемо кілька типових оперативних рішень.

Рішення про спеціальне замовлення - це рішення, пов'язане з розглядом одержаної пропозиції на разовий продаж продукції або послуг за ціною, нижчою, ніж звичайна ціна, або навіть нижчою за собівартість.

Коли підприємство одержує пропозицію продати товари чи послуги за

ціною, нижчою, ніж звичайна (або нижчого за собівартість), то прийняття такої пропозиції доцільне тільки в разі, коли додатковий дохід перевищує додаткові витрати і відсутня загроза деформації ринку.

Тому аналіз для прийняття такого рішення передбачає:

  • маржинальний підхід;

  • диференційований аналіз релевантних витрат і доходів;

  • урахування можливих витрат при відсутності вільної потужності;

  • урахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.

Висновки до 3 розділу

Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.

Отже, щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв'язків між набором економічних ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка фінансового стану підприємства – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об'єкти витрачання майна (активів). Кожне з підприємств приймає рішення відносно того, що виробляти ? для кого виробляти ? і як виробляти ? При цьому підприємство керується власними інтересами – можливістю отримати достатні з його точки зору доходи. Однак досягнення цієї мети можливе лише :

  • по-перше, внаслідок продажу вироблених товарів;

  • по-друге, внаслідок продажу лише таких товарів, ціни на які перевищують витрати виробництва.

Підприємства не здійснюють господарську діяльність лише заради власного задоволення. Мета підприємства – одержувати прибуток.

Перебудова економіки на ринкові рейки знову повернула до життя найважливіший аспект аналітичної роботи – аналіз доходів і витрат підприємства. В його основі лежать аналіз і управління фінансовими ресурсами суб'єкту господарської діяльності. Основними виконавцями такого аналізу є, в першу чергу, бухгалтери. В країнах з розвиненою ринковою економікою існують апробовані методики комплексного аналізу доходів і витрат. Однак, просте механічне їх перенесення в практику України неможливе. В нашій країні подібні методики, адекватні ринковим умовам, лише опрацьовуються, запроваджуються в господарську практику. Найчастіше нові, не звичайні для української економіки методи аналізу та показники діяльності підприємств, використовуються аудиторськими службами і спеціалістами консультативних дослідницьких організацій.

Щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до управління, а саме – вміти аналізувати теперішній фінансовий стан і прогнозувати його на майбутнє.

Аналіз доходів і витрат підприємства є невід'ємною частиною управління підприємством. Він є ефективним інструментом впливу на економічне життя підприємств, дозволяє контролювати поточну ситуацію, визначати перспективи розвитку та багато іншого. Позитивним моментом є те, що аналіз починає займати усе більше місце в управлінні українськими підприємствами й очевидно, що більш широке його застосування дозволить істотно підвищити ефективність виробництва і забезпечити економічний ріст.

Підсумовуючи вище викладене, можна зазначити, що раціонально організований аналіз доходів і витрат здатний повною мірою виконувати покладені на нього завдання та функції і, тим самим, забезпечувати ефективне, довготривале функціонування підприємства у динамічних ринкових умовах.

4. Аудит доходів і витрат ринку

    1. Етапи та процедури аудиту

Проведення аудиту, по суті, є конкретним практичним завданням і жодного аудиту, подібного до іншого, не буває. Однак ряд загальних етапів можна вказати: на початковому етапі здійснюється планування, реєстрація і контроль, аудитор досліджує і дає відповідну оцінку процедурам внутрішнього контролю на підприємстві. Оцінка бухгалтерського обліку й аудиторського ризику - завдання другого етапу. На третьому етапі з'ясовуються шляхи пошуку аудиторських доказів; тестування працівників внутрішнього контролю здійснюється на четвертому етапі. Скорочена і глибока перевірка операцій та процедури дослідження на суттєвість, огляд фінансової звітності здійснюються на п'ятому етапі, на шостому - оформлюються матеріали аудиту і складається аудиторський висновок. Значна увага приділяється перевірці систем та інформації на виході, зокрема аудитор має впевнитись у функціонуванні системи реєстрації та обробки інформації та оцінити її адекватність як основи для складання фінансової звітності. Аудитор повинен також виконати аналіз фінансової звітності, який був би достатнім для формування думки щодо неї.

Loading...

 
 

Цікаве