WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік праці та її оплати - Курсова робота

Облік праці та її оплати - Курсова робота

Нарахування заробітної плати, що підлягає виплаті в натуральній формі, має свої особливості.

На підставі статті 23 Закону про оплату праці [3] така виплата може застосовуватися тільки у вигляді виключення й тільки в тих галузях або по тим професіям, де така виплата (еквівалентна за вартістю оплаті праці в грошовому вираженні) є звичайною або бажаною для працівників.

Крім того, необхідно враховувати, що:

- Постановою № 244 установлені обмеження по видах продукції (товарів), які можуть бути видані в рахунок натуроплати;

- статтею 23 Закону про оплату праці [3] встановлене обмеження, відповідно до якого частина натуральної оплати праці не може перевищувати 50 % нарахованої в даному місяці заробітної плати;

- ціна на продукцію, видану в рахунок натуроплати, не повинна перевищувати її собівартість.

Преміювання є одним з найбільш ефективних способів мотивації й заохочення працівників підприємства.

При розробці Положення про преміювання варто враховувати специфіку діяльності підприємства. Так, преміювання може вироблятися:

- за виконання й перевиконання виробничих завдань;

- підвищення продуктивності праці, вироблення;

- економію сировини, матеріалів, інструментів і інших матеріальних цінностей;

- зменшення простоїв устаткування й інших якісних показників у роботі підприємства;

- сприяння винахідництву й раціоналізації;

- запровадження в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об'єктів будівництва й ін.

Розміри премій, як правило, установлюються диференційовано по професіях і групам робітників та службовців залежно від значимості й складності виконуваних робіт.

Шкали диференціації розмірів премій підприємством установлюються самостійно.

Підставою для нарахування премії є дані бухгалтерського обліку й звітності, оперативного обліку й лабораторного контролю.

Одним з механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності є встановлення мінімальних гарантій при нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:

- за час, відпрацьований понад установлену норму (стаття 106 КЗоП [2]);

- за роботу в нічний час (стаття 54 КЗоП [2]);

- за роботу у святкові й неробочі дні (стаття 107 КЗоП [2]);

- за продукцію, оказавшуюся браком, і ін. (стаття 112 КЗоП [2]).

Час, відпрацьований працівником понад установлену норму, є понаднормовим і оплачується працівникові з урахуванням норм статті 106 КЗоП [2], (таблиця 2.1).

Статтею 106 КЗоП [2] заборонено компенсувати понаднормову роботу шляхом надання відгулів.

Таблиця 2.1

Система оплати праці

Порядок оплати

Погодинна, погодинна

У подвійному розмірі годинної ставки

Відрядна

Виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється по погодинній системі, - за весь відпрацьований понаднормовий час

У випадку підсумованого обліку робочого часу увесь час, відпрацьоване понад установлену норму тривалості в обліковому періоді, є понаднормовим

Оплата виробляється в порядку, встановленому для погодинної й відрядної оплати

Оплата за нічний час може виробляється в підвищеному розмірі, установленому генеральною, галузевим (регіональним) угодою й колективним договором у розмірі до 40 %, але повинна бути не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗоП [2]). Нічним уважається час роботи з 22 годин до 6 годин ранку (стаття 54 КЗоП [2]).

За роботу у святкові й неробочі дні оплата виробляється згідно статті 107 КЗоП [2] у подвійному розмірі (таблиця 2.2).

За бажанням працівника за відпрацьовані їм святкові й неробочі дні йому можуть бути надані інші дні відпочинку.

Порядок оплати за час простою визначений статтею 113 КЗоП [2]. Час простою з вини працівника не оплачується. А за час простою не з вини працівника оплата виробляється з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таблиця 2.2

Категорії працівників

Порядок оплати

Відрядникам

По подвійних відрядних розцінках

Працівникам:

Праця яких оплачується по годинних або денних ставках

У розмірі подвійний вартовий або денна ставка

Получающим місячний оклад (повременщикам):

- якщо робота у святкові дні виробляється в межах місячної норми робочого часу

У розмірі одинарної вартовий або денна ставка понад оклад

- якщо робота виробляється понад місячну норму

У розмірі подвійний вартовий або денна ставка понад оклад

Примітка. Оплата виробляється за час, фактично відпрацьованого у святкові й неробочі дні.

У випадку якщо простій виник у зв'язку з виробничою ситуацією, небезпечної для життя й здоров'я працівника або навколишніх його людей і навколишнього природного середовища не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

У зв'язку із простоєм на період освоєння нового виробництва (продукції) власник може робити робітником доплату до їхнього середнього заробітку на строк не більше 6 місяців.

Має свої особливості й порядок оплати праці при виготовленні продукції, оказавшейся браком (стаття 112 КЗоП [2]), (таблиця 2.3).

Право на відпустку гарантовано працівникові Конституцією України, КЗоП [2], Законом про відпустки, іншими законами. Гарантія полягає в наданні відпустки встановленої тривалості зі збереженням на його період місця роботи, а в передбачених законодавствам випадках - і заробітної плати (посібника).

Таблиця 2.3

Причини виникнення браку при виготовленні продукції

Порядок оплати браку

Не з вини працівника, виявлений:

- у процесі виробництва продукції

Оплата праці по її виготовленню виробляється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цьому випадку не може бути нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)

- після приймання виробу органами технічного контролю

Оплачується працівникові нарівні із придатними виробами

Брак у наслідок прихованого дефекту в оброблюваних матеріалах

Оплачується працівникові на рівніше із придатними виробами

З вини працівника

- повний брак

Оплаті не підлягає

- частковий брак

Оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками

По видах відпустки умовно розділяють на:

- щорічні:

- основні відпустки, порядок їхнього надання визначений статтею 6 Закону про відпустки [5];

36

- додаткові (статті 7, 8 Закону про відпустки й ін. [5]);

- додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (стаття 13, 14, 15 Закону про відпустки);

- творчі відпустки (стаття 16 Закону про відпустки);

- соціальні відпустки;

- відпустка у зв'язку з вагітністю й родами (стаття 17 Закону про відпустки);

- відпустка по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку (стаття 18 Закону про відпустки);

- додаткова відпустка працівникам, що мають дітей (стаття 19 Закону про відпустки);

- відпустки без збереження заробітної плати (стаття 25, 26 Закону про відпустки).

Цим же Законом за підприємством закріплене право встановлювати й інші види відпусток.

Відповідно до статті 115 КЗоП [2] і статті 21 Закону про відпустки відпускні повинні бути виплачені працівникові за увесь час відпустки не пізніше, ніж за три дні до його початку.

За час соціальних відпусток, передбачених статтями 17 і 18 Закону про відпустки[5], працівникам виплачується посібник, установлене Законом № 2240[10].

Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних за час щорічного, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчих відпусток, додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, і компенсації за невикористані відпустки визначений п. 2 Порядку № 100[6].

Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних виробляється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відробив на підприємстві менш року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація).

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не по власній провині, розрахунок виробляється виходячи із установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Loading...

 
 

Цікаве