WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аналіз фінансових результатів виробничого підприємства - Курсова робота

Облік і аналіз фінансових результатів виробничого підприємства - Курсова робота

Показники рентабельності аналізуються з точки зору впливу на них суб'єктивних факторів, що дозволяє виявити внутрішньогосподарські резерви підвищення ефективності діяльності підприємства та розробити заходи щодо їх реалізації.

На основі аналізу виявляються резерви підвищення внутрішнього темпу розвитку підприємства, його власного капіталу, що дозволяє керівництву підприємства обирати та впроваджувати нові прогресивні стратегії розвитку підприємства [51, с.78-79].

У додатку П наведено динаміку коефіцієнтів рентабельності підприємства "Західтурбуд" за 2005 – 2006 роки, використовуючи дані табл. 3.7, Звіту про фінансові результати, балансу (додатків А, Б). Із проведеного аналізу бачимо суттєве зниження рентабельності за обома групами показників за абсолютними значеннями.

У групі коефіцієнтів рентабельності фінансово-господарської діяльності усі показники мають від'ємне значення, що свідчить про збитковість підприємства, і збитки стрімко зросли за досліджуваний період.

Динаміка, виявлена в процесі аналізу, є наслідком випереджаючих темпів приросту витрат порівняно з доходами, що призвело до зростання збитків більше, ніж у 5,8 разів при збільшенні доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за цей же період лише на 26,8%. Обчислені за даними додатку П рівні виробничих та загальних витрат по відношенню до зростаючого доходу зросли відповідно на 14,0% та 12,1%. Слід зазначити, що рівень виробничих витрат був близьким до обороту за досліджувані періоди (85,2% і 99,2% відповідно), а рівень загальних витрат перевищував виручку від реалізації (105,9% і 118,0%), що і призвело до зростання збитків на підприємстві.

Що стосується коефіцієнтів рентабельності активів і капіталу підприємства, то їх динаміка зрозуміла, оскільки незважаючи на дуже високе позитивне значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу (868,05% у базовому періоді), не слід забувати, що воно свідчить про зростання збитку і, відтак, зниження коефіцієнта рентабельності на 714,31 пункти в абсолютному значенні і на 82,3% у відносному. Отже, переважаючі темпи зниження чистого прибутку (288,6%) порівняно з темпами росту активів і капіталу призвели до зниження їх рентабельності у звітному періоді.

Для узагальнення даних аналізу рентабельності виробничого підприємства доцільно скористатися інтегральним показником темпу економічного росту (Текон.росту), який обчислюється як корінь n-го ступеня з добутку темпів росту показників, що узагальнюються:

Текон.росту = , (3.2)

де Ті – темп росту і-го коефіцієнта;

і – порядковий номер коефіцієнта;

п – кількість коефіцієнтів, відібраних для розрахунку інтегрального показника – темпу економічного росту [47, с.122].

За даними, наведеними у додатку П, темп економічного росту у звітному періоді визначити неможливо. Однак, можна стверджувати про значне загальне зниження рентабельності підприємства за комплексом попередньо визначених коефіцієнтів.

Необхідною умовою одержання прибутку, як бачимо, є певний ступінь розвитку виробництва, що забезпечує перевищення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції над витратами на її виробництво і збут. Головний факторний ланцюжок, який формує прибуток, може мати такий вигляд:

витрати → обсяг виробництва → прибуток

Його складові повинні перебувати під постійною увагою і контролем. Це завдання вирішується на основі організації врахування витрат за системою "директ-костинг", значення якої зростає у зв'язку з переходом до ринкової економіки і яку ми пропонуємо запровадити на досліджуваному підприємстві.

Першою особливістю системи "директ-костинг" є поділ витрат на постійні і змінні. Змінні витрати прямо залежать від обсягу та асортименту продукції, що випускається. Постійні витрати, навпаки, не залежать від зміни обсягу продукцією. Попри деяку умовність поділу витрат на постійні і змінні цінність такого поділу полягає в спрощення врахування і підвищенні оперативності отриманих даних про прибуток.

Друга особливість системи "директ-костинг" – поєднання виробничого і фінансового обліку.

Третьою особливістю системи є багатостадійність складання звіту. У звіті про прибуток змінні витрати можна поділити на виробничі та невиробничі; у цьому випадку звіт стане триступінчастим.

Четверта особливість системи "директ-костинг" – розробка методики економіко-математичного і графічного подання й аналізу звітів для прогнозування чистих прибутків.

Поділ витрат на постійні і змінні та використання маржинального прибутку із використанням системи "директ-костинг" дозволить правильніше проаналізувати різні варіанти управлінських рішень для вибору оптимального. За словами вчених, впровадження цієї методики в практику українських підприємств матиме велике значення [36, с.254-257].

Забезпечення стабільного приросту прибутку – необхідна умова підвищення господарської діяльності підприємства під час його фінансово-господарської кризи, як на досліджуваному підприємстві "Західтурбуд". Для цього необхідно постійно шукати резерви для збільшення прибутку. Резерви зростання прибутку – це кількісно виміряні можливості його додаткового одержання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку. В.О. Подольська і О.В. Яріш виділяють три основні етапи цієї роботи:

  1. аналітичний, де виявляють та кількісно оцінюють резерви;

  2. організаційний, де розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних та соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів;

  3. функціональний, де відбувається реалізація пропозицій та ведеться контроль за їх виконанням [39, с.236-237].

Суму резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягів виготовлення продукції (ПQ) розраховують за формулою:

ПQ = , (3.3)

де Пі – сума прибутку базового періоду на одиницю і-го виду продукції (робіт);

– кількість додатково виконаного (реалізованого) обсягу продукції (робіт) у натуральних одиницях виміру.

Важливий напрям зростання прибутку – зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. З метою виявлення та визначення резервів зростання прибутку за рахунок впливу цього фактора може бути використаний метод порівнянь. При цьому, за базу порівняння приймають: рівень використання окремих видів виробничих ресурсів (плановий, нормативний); досягнутий у передових організаціях; базовий; фактично досягнутий середній рівень у цілому в галузі; фактично досягнутий рівень за кордоном. Сума резерву визначається шляхом порівняння досягнутого фактичного рівня витрат з їх потенційною величиною:

Пsi= Sфі Sпі , (3.4)

де Пsi– резерв зниження собівартості продукції (робіт) за рахунок і-го виду ресурсів;

Sфі, Sпі– відповідно фактичний і потенційний рівні витрат і-го виду виробничих ресурсів.

Узагальнена кількісна оцінка резервів зниження собівартості продукції (робіт) проводиться шляхом визначення суми їх величини в розрізі окремих видів ресурсів:

Пs= . (3.5)

Резерв зростання прибутку за рахунок зниження витрат живої та уречевленої праці в розрізі окремих її напрямів здійснюється за вищенаведеною методикою. Економія витрат живої праці досягається за рахунок більш економного та раціонального використання коштів на її оплату:

- запровадження заходів науково-технічного прогресу, у результаті яких досягається підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості:

П∆НТ = , (3.6)

Ві = . (3.7)

- скорочення надлишкової чисельності робітників:

П∆Ч = , (3.8)

де Воі і ВІі – витрати на оплату праці одиниці робіт до і після запровадження науково-технічних заходів;

Qвз – обсяг продукції (робіт) після впровадження заходів до кінці року в натуральних одиницях виміру;

Ч – середньорічна чисельність робітників, що підлягають скороченню;

ВІо – середня заробітна плата одного робітника за базовий період;

Т – трудомісткість одиниці продукції (робіт);

ВЧ – погодинна тарифна ставка робітника;

Вд – середній відсоток додаткової оплати для певної категорії робітників;

Вс – відсоток відрахувань;

С – сума відрахувань до соціальних та інших фондів.

- усунення та передбачення непродуктивних виплат за понадурочний час, оплату цілоденних та внутрішньо змінних простоїв та ін., визначають за даними аналізу витрат на оплату праці [39; 237-240].

Loading...

 
 

Цікаве