WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік загальновиробничих витрат - Курсова робота

Облік загальновиробничих витрат - Курсова робота

В 2000 році керівництвом підприємства було ухвалено рішення застосовувати замість загальної системи оподаткування єдиний податок, що дозволяє малому підприємству спростити бухгалтерський і управлінський облік. Сплачуючи єдиний податок, підприємство згідно п.6 Указу №74/99 не є платником обов'язкових платежів. Фактично обов'язкові платежі є становлячими єдиного податку, іншими словами, сплачуються в його складі.

Структура основних засобів підприємства наведена у таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Структура основних виробничих фондів ТОВ "АРІС", %.

Основні фонди

2002

2003

2004

З них основні виробничі фонди

172404,9

172281,5

168364,9

У тому числі:

9344,6

8641,3

9045,09045,0

- будинки

6995,4

6162,4

6557,8

- споруди

1718,7

1829,8

1838,1

- передавальні пристрої

630,5

649,1

649,1

- машини і устаткування

7122,7

9781,9

11510,1

З них:

- силові і робочі машини

6191,3

8050,5

10571,2

- обчислювальна техніка

931,4

931,4

938,9

Транспортні засоби

154780,5

152728,0

146283,5

Інструмент, виробничий і господарський інвентар

167,4

171,0

177,0

Інші основні фонди

489,7

271,7

288,6

Малоцінні необоротні активи

500,0

469,8

460,7

РОЗДІЛ 2. Управлінський облік основних засобів

2.1. Управлінський облік основних засобів за центрами відповідальності

Предметом управлінського обліку є сукупність об'єктів, за якою здійснюється управління діяльністю підприємства. Складовими частинами предмету управлінського обліку виступають численні об'єкти, які належать за загальним поділом до груп виробничих ресурсів, господарських процесів та результатів виробничої діяльності підприємств.

За першою групою можна виділити необоротні і оборотні та нематеріальні активи. Отже, предметом управлінського обліку, поряд з іншими об'єктами, є основні засоби, які за діючим Планом рахунків обліковуються у складі необоротних активів. У фінансовому обліку визначення основних засобів наведене за П(С) БО 7 "Основні засоби" виходячи із очікуваного строку корисного використання (експлуатації), який мір бути більшим одного року.

В управлінському обліку можна застосувати визначення об'єкта основних засобів за згаданим стандартом як закінченого пристрою з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремого конструктивного відокремленого предмета, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремленого комплексу конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. Якщо об'єкт основних засобів складається з частин; які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.

Однак і за таким формулюванням досить важко визначити, які конкретно об'єкти слід відносити до основних засобів, а які до малоцінних необоротних активів. Тому у наказі по підприємству про облікову політику доцільно визначити вартісну межу об'єктів, які відносяться до основних засобів, маючи на увазі, що до впровадження П(С) БО 7 "Основні засоби" вона складала понад 500 грн. за одиницю.

В управлінському обліку важливим є поділ основних засобів за функціональною роллю у процесі виробництва, тобто на виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби безпосередньо забезпечують виробництво продукції на підприємстві. Невиробничі основні засоби призначені для обслуговування культурних і соціально-побутових потреб працівників підприємства чи мешканців відповідних населених пунктів. Саме виробничі основні фонди є об'єктом управлінського обліку, оскільки від їхньої наявності, структури, рівня використання найбільше залежить економічна ефективність виробництва.

Важливе значення в управлінському обліку має поділ засобів на діючі і такі, що не використовуються у виробництві і законсервовані, оскільки рівень витрат значною мірою залежить від суми амортизації., яка не нараховується за об'єктами, що законсервовані. Тому, поряд із відображенням наявності основних засобів на підприємстві в цілому, що і забезпечує фінансовий облік, важливим є конкретизація даних в управлінському обліку за кожним об'єктом зокрема як за відношенням його до процесу виробництва, так фактичним використанням в ньому.

При забезпеченні управлінського обліку наявності основних засобів необхідно мати на увазі, що окремі об'єкти є інвентарними, інші - неінвентарними. Інвентарними вважаються об'єкти, які мають натурально - речові ознаки, їх можна виявити в натурі, порахувати, обміряти. Більшість об'єктів основних засобів є інвентарними: будівлі, споруди, передавальні пристрої, автотранспорт, машини й обладнання, прилади та інструменти, обчислювальна техніка, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, виробничий і господарський інвентар та ін. Неінвентарні об'єкти не мають натурально-речових ознак, оскільки такими вважаються капітальні інвестиції на поліпшення земельних, водних чи лісових угідь.

Особливістю управлінського обліку основних засобів є те, що вони обліковуються у розрізів центрів відповідальності - виробничих підрозділів: цехів, бригад, ферм, складів та ін., де вони закріплені за матеріально відповідальними особами. Як правило, це керівники таких підрозділів. Тому з кожним із таких працівників укладають "Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність".

За цим договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених йому підприємством, матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується:

а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання, або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів до запобігання шкоди;

б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати й надавати у встановленому порядку звіти про рух і залишки ввірених Йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Адміністрація зобов'язується:

а) створити працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повної збереженості ввірених йому матеріальних цінностей;

б) ознайомлювати працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, а також з чинними інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей;

в) проводити у встановленому порядку інвентаризацію цінностей.

У випадку незабезпечення з вини Працівника збереженості ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, і її відшкодування проводяться відповідно до чинного законодавства.

Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.

Дія договору поширюється на весь час роботи з ввіреними Працівнику матеріальними цінностями підприємства.

Договір складається в двох примірниках, з яких перший знаходиться в Адміністрації, а другий - у Працівника.

Для обліку всіх видів основних засобів, що надійшли в експлуатацію, у бухгалтерії застосовується "Інвентарна картка обліку основних засобів" (форма № 03-6). Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів застосовується "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" (форма № 03-7). Опис складається в одному примірнику бухгалтерією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

Для пооб'єктного обліку основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації) по матеріально-відповідальних особах ведуть "Інвентарний список основних засобів" (форма № 03-9).

Loading...

 
 

Цікаве