WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік довгостроковіх фінансовіх інвестицій - Курсова робота

Облік довгостроковіх фінансовіх інвестицій - Курсова робота

5 Згідно з П(с)БО 2, пов'язані сторони - це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. Під суттєвим впливом слід розуміти повноваження підприємства брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

В даному випадку слід зазначити, що чіткого розподілу між еквівалентом грошових коштів та іншими поточними інвестиціями не існує. Як правило, підприємство в Наказі про облікову політику визначає поточні фінансові інвестиції, які будуть віднесені в бухгалтерському обліку до еквіваленту грошових коштів (наприклад, інвестиції, строк погашення яких не перевищує трьох місяців з дати їх придбання і відносно яких існує впевненість у незмінності їх вартості) та інших поточних інвестицій (наприклад, інвестиції, строк погашення яких більше трьох місяців з дати їх придбання, але утримуються вони підприємством на строк, що не перевищує один рік).

Визначившись із класифікацією, давайте розглянемо об'єкт обліку фінансових інвестицій.

Об'єкт обліку фінансових інвестицій

Згідно з нормами П(с)БО 2 та П(с)БО 12, об'єктом бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є актив (наприклад, цінний папір, тощо), тобто ресурс, що контролюється підприємством в результаті минулих подій, та використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод (наприклад, прибутку тощо) у майбутньому. Об'єктом же податкового обліку є безпосередньо як фінансова інвестиція в цілому (див. визначення вище), так і її окремі складові, зокрема, господарські операції (в т.ч. купівля-продаж) з безстроковими цінними паперами6 , сертифікатами і облігаціями, процентними і дисконтними цінними паперами (наприклад, акціями)7 . Отже, фінансові інвестиції трактуються в бухгалтерському та податковому обліку по різному, і крім того, їх класифікація та об'єкти обліку дещо відрізняються. Тому, і методологічні засади формування інформації про фінансові інвестиції в бухгалтерському обліку одні, а в податковому обліку інші.

Відповідно до п.п.7.9.4 Закону №283/97-ВР, безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів.

4. Класифікація фінансових інвестицій

Виділяють такі класифікаційні ознаки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація інвестицій

Класифікаційні ознаки

Види інвестицій

1. За видами

Реальні і фінансові

2. За формами інвестування

Грошова, майнові вкладення нематеріальними активами, у формі лізингу тощо

3. За об'єктами інвестування

Внутрішні (основні засоби, оборотні кошти, інтелектуальні цінності)

Зовнішні (акції та інші цінні папери, внески до статутного капіталу, надання позикових коштів)

4. За суб'єктами інвестування

Вітчизняні та іноземні (держава, суб'єкт господарювання, громадянин)

5. За участю в інвестуванні

Прямі та непрямі інвестиції

6. За термінами інвестування

Короткострокові та довгострокові

7. За джерелами фінансування

3 прибутку, вкладення засновників, вкладення зовнішніх інвесторів, кредитів

За видами фінансові інвестиції поділяються на:

  • вкладення до статутного капіталу інших підприємств, в т.ч. дочірні та залежні підприємства;

  • придбання цінних паперів інших емітентів;

  • надання позик іншим юридичним і фізичним особам;

  • переведення грошових коштів на депозити в банки.

Поряд з цим підприємства, що здійснюють спільну діяльність, в складі фінансових вкладень обліковують грошові кошти і вартість майна, передані основному учаснику для ведення ним діяльності, на балансі простого товариства у відповідності з договором про спільну діяльність.

За терміновістю фінансові вкладення поділяються на довгострокові вкладення - інвестиції з строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року.

Довгострокові фінансові інвестиції — це витрати підприємства на придбання цінних паперів, вкладення коштів в дочірні та інші підприємства. Довгострокові інвестиції здійснюють на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отриманні відсотків та дивідендів. До таких інвестицій належать також довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Строк вилучення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприємство, якщо це не зазначено у відповідних документах (установчих договорах — документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

Фінансові вкладення можуть здійснюватися підприємствами як за рахунок власних коштів, так і за рахунок тимчасово залучених коштів і зобов'язань.

До власних джерел фінансових вкладень належать кошти: резервного капіталу, додаткового капіталу (в частині емісійного доходу та фінансової допомоги), нерозподіленого (чистого) прибутку, а також невикористані амортизаційні відрахування на оновлення основних засобів та нематеріальних активів.

До тимчасово залучених засобів належать позикові кошти (кредити банків та позики інших юридичних і фізичних осіб), кошти цільового фінансування, аванси, одержані підприємством під продукцію (роботи, послуги), кредиторська заборгованість, строк оплати якої в даний період не настав тощо.

Важливими для вивчення фінансових інвестицій є функціональне призначення інвестицій (на дослідження, на рекламу, на освіту і т.п.), цільове спрямування інвестицій (на оновлення, модернізацію, розширення, реконструкцію, на нову базу діяльності), галузева територіальна характеристика їх розміщення.

Можливості промислових підприємств в одержанні фінансування дуже обмежені, виникає ряд проблем: політична нестабільність; відсутність нормативно-правової бази; розрив економічних зв'язків (тобто втрата традиційних ринків збуту); відсутність ринкового мислення у багатьох керівників, звичка до методів командної економіки. І як похідна з цього переліку - збільшення ризику втрати капіталів, а для інвесторів, відповідно, - зменшення інвестиційного інтересу. Для виправлення такого становища Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 рр. В її межах передбачається посилення державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств, забезпечення фінансового оздоровлення виробництва, залучання іноземних інвестицій. В числі важливих напрямків також - стимулювання внутрішнього ринку до збільшення інвестиційної спрямованості заощаджень громадян, розвиток банківської системи.

5. Організаційно-економічна характеристика компанії

Об΄єктом дослідження даної роботи є ЗАТ Страхова компанія "Каштан", яка займається страховою діяльністю:

Добровільне страхування:

  • Страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

  • Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

  • Страхування відповідальності перед третіми особами (крім ЦВ влісників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

  • Страхування відповідальності власників собак щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам.

  • Страхування здоров'я на випадок хвороби.

  • Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

  • Страхування медичних витрат.

  • Страхування від нещасних випадків.

  • Страхування майна ( крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу).

  • Страхування наземного транспорту (крім залізничного).

  • Страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

  • Страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту).

  • Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

  • Страхування фінансових ризиків.

У формі обов'язкового:

  • Страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

  • Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

  • Особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організіціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд).

Loading...

 
 

Цікаве