WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження - Курсова робота

Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження - Курсова робота

Аналізуючи таблицю 3.3. можемо зробити такі висновки: собівартість 1 ц соняшнику на протязі 3 років змінювалась. Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи в структурі собівартості 1 ц соняшнику збільшилися на 1,41 грн /ц, або 30,85%. Витрати на насіння зросли на 2,72 грн. Витрати на добрива, навпаки, зменшилися на 0,11 грн., або 22%. Витрати на роботи та послуги збільшилися на 5,57 грн., що у відсотковому відношенні склало 68,42%. Також зросли загально-виробничі витрати на 0,29 грн., тобто на 10,28% Збільшилися витрати на ремонт необоротних активів на 0,06 грн. /ц, але зменшилися інші витрати на 0,27 грн., або 27%.

Закриття субрахунку „Рослинництво".

Починають закриття із розподілу загальних витрат на зрошення та осушення земель, їх вапнування та гіпсування. Потім списують витрати по догляду за полезахисними насадженнями, розподіляючи їх на культури, на які впливають такі насадження.

Перед закриттям рахунків другої групи на них списують частину витрат бджільництва, що відносяться на запилення сільськогосподарських культур. Цей розрахунок має зробити агрономічна служба разом з пасічниками.

Витрати на обробіток площ, на яких загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються на надзвичайні витрати. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на надзвичайні витрати відносять лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Після закриття рахунків першої групи та уточнення суми витрат беруться до закриття рахунків другої групи. Цей процес відбувається шляхом калькуляції собівартості продукції, визначення і списання калькуляційних різниць.

Собівартість продукції визначається за видами сільськогосподарських культур.

Наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції для реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту.

При калькуляції вартість побічної продукції виключають із загальної суми витрат.

Продукцію рослинництва протягом року оприбутковують за плановою собівартістю. Тому в кінці року визначають відхилення між фактичною і плановою собівартістю і списують їх згідно з каналами руху продукції.

На суму корективу роблять запис за кредитом рахунку 23 і дебетом рахунків 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 90 "Собівартість реалізації" та інших залежно від каналів руху продукції. При цьому запис робиться звичайний, якщо фактична собівартість продукції вища від планової, або методом "червоне сторно" - у зворотному випадку.

Дані про закриття рахунку "Рослинництво" відображаються у бухгалтерській довідці на закриття рахунку "Рослинництво" та його субрахунків.

4. удосконалення обліку витрат і виходу продукції технічних культур

Одним із основних принципів бухгалтерського обліку, як відомо, являється документування господарських операцій. Цей основний принцип в ПП "Аскон" не завжди дотримується. Причинами цього є недостатньо чітке визначення етапів документування господарських операцій в нормативних актах, а також не зовсім обґрунтований підхід (без обліку технології виробництва, значення затрат, відповідальності за витратами господарства і т.д.) при розробці загальних типових і галузевих форм первинних документів по обліку затрат на виробництво соняшника.

Вивчення обліку витрат в ПП "Аскон" виявило, що з метою спрощення обліку на підприємстві не застосовується розподіл загальновиробничих витрат на постійні і змінні. Внутрішньогосподарським положенням встановлено, що для планування й обліку всі загальновиробничі витрати вважаються постійними.

В ході перевірки було встановлено:

1. Бувають випадки порушення хронології оформлення командировочних посвідчень. В книзі реєстрації не вказана дата видачі бланку командировочного посвідчення.

2. Також до авансових звітів додаються платіжні документи, дата яких не співпадає датам командировочних посвідчень та авансових звітів.

3. Встановлені випадки, коли до авансових звітів прикладаються заяви підзвітних осіб з проханням утримати недостатню суму із заробітної плати, також відсутній підпис керівника.

4. На виробничі витрати відносять матеріальні цінності (добрива, насіння, ремонтні матеріали) повністю після їх відпуску зі складу в підрозділ. Однак відпуск матеріальних цінностей зі складу в підрозділ ще не вказує на їх використання в рослинництві.

5. Інколи оплату праці "працівникам" видають з каси підприємства без попереднього нарахування і без відповідних документів на обсяги виконаних робіт. Все це призводить до нераціональних витрат, викривленню собівартості продукції і утворення фінансових "шпаринок" для окремих фізичних осіб шляхом зниження контролюючих функцій обліку.

З цього випливає, що для чіткого виконання принципу загального документування операцій та принципу їх безперервності необхідне подальше вдосконалення первинних документів по обліку витрат і подальшого їх використання для оформлення операцій з метою одержання достовірної. повної і об'єктивної інформації про витрати по кожному технологічному процесу на окремому етапі виробництва і виявлення резервів їх зниження.

У вказаних документах необхідно в обов'язковому порядку передбачити слідуючи реквізити: назву видів виробничих запасів (добрив, гербіцидів), сорт (насіння, посадкового матеріалу), номер поля, використання цінностей по нормі і фактично в розрахунку на 1 га. І на всю площу.

Необхідність заповнення в документах всіх цих реквізитів виходить з вимог управлінського і нормативного обліку затрат, нормування та контролю виробництва.

В наш час законодавством дозволяється оплату праці працівникам нараховувати не тільки по традиційним системам і формам оплати праці, але і відповідно договорам підряду громадського правового характеру. По вказаним договорах в рослинництві оплату праці нараховують залученим працівникам в період масових робіт. Основою для нарахування оплати праці таким працівникам найчастіше виступають, так звані, „Акти прийому виконаних робіт". В такому документі вказують, що даним працівником був виконаний обсяг робіт, згідно з договором, на зазначену суму. Але в цьому документі не вказується, де і яку конкретну роботу виконував залучений працівник, конкретно який обсяг робіт виконаний, в яких одиницях виміру та по яких розцінках проводилося нарахування оплати праці.

Це знижує контроль за обґрунтованістю нарахування оплати праці, призводить до зміни собівартості продукції, перевитрачанню фонду оплати праці. Тому незалежно від того, ким виконується робота, основними чи залученими працівниками для обліку праці необхідно використовувати „Обліковий листок праці і виконаних робіт".

В цьому документі необхідно вказувати такі показники як, назва робіт, місце виконання робіт, одиниця виміру, основна оплата, доплата, якість праці.

Важливе значення для управління виробничими процесами, оплати праці має правильність обліку і повнота оприбуткування одержаної продукції рослинництва.

В наш час основний недолік в цьому напрямку в тому, що на практиці між сумою витрат на виробництво і результатами від її реалізації нема зв'язку, який полягає в наступному чим менші витрати на виробництво продукції, тим вище прибуток, і навпаки.

Loading...

 
 

Цікаве