WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік виробничих витрат у птахівництві - Курсова робота

Облік виробничих витрат у птахівництві - Курсова робота

Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього розраховуються за формулою:

5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ

СВК „Вільнянськ" здійснює свою діяльність на основі законодавчих і нормативних актів, таких як: Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію"; Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати"; та Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок".

У законі України „Про сільськогосподарську кооперацію" закріплені слідуючи моменти.

Сільськогосподарський виробничий кооператив – юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва сільського господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу.

Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами:

- добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;

- обов'язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутам кооперативу;

- демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом "один член кооперативу - один голос";

- обмеження виплат часток доходу на паї;

- розподіл доходів між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. СВК має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відмова у державній реєстрації кооперативу може бути оскаржена в судовому порядку.

Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначається: найменування кооперативу та його місце знаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов'язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу. Зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилається до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий термін з часу їх внесення. Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участі у діяльності. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми, або за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки – в натурі. Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу із кооперативу. Право власності членів кооперативу на пай є спадковим.

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію. Виробничі кооперативи реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно. Відносини кооперативу з іншими підприємствами, встановлюються на основі договорів (угод).

Доход розподіляється на : податки і збори до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань у фонди кооперативу; кооперативні виплати.

Держава гарантує дотримання законних інтересів кооперативів і їх членів, максимально сприяє розвитку і зміцненню господарської самостійності кооперативів відповідно до цього Закону та інших Законів України. Контроль за окремою діяльністю здійснюють відповідні органи державної влади в межах своєї компетенції, встановленої законодавством України.

Оподаткування кооперативу здійснюється відповідно до податкового законодавства.

Кооператив здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у порядку встановленому законодавством України.

Трудові відносини членів кооперативу регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутом та правилами внутрішнього розпорядку кооперативу. Кооператив самостійно визначає форми і систему оплати праці членів кооперативу і найманих працівників з урахування норм і гарантій, встановлених законодавством.

Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Метою ведення обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів господарства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться господарством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Державне регулювання обліку здійснюється з метою: удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності; створення єдиних правил ведення обліку, які є обов'язковими для всіх господарств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

Згідно Закону бухгалтерський облік у господарстві ведеться безперервно з дня реєстрації господарства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе керівник господарства. Для забезпечення ведення обліку господарство самостійно обрало форму його організації: введення до штату посади бухгалтера та створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Loading...

 
 

Цікаве