WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Нормативна база, методика та методи перевірки - Курсова робота

Нормативна база, методика та методи перевірки - Курсова робота

Обстеження – особисте ознайомлення аудитора з об'єктом контролю. Обстеження та застосування нагляду для вивчення використання основних виробничих фондів, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, стану матеріально-технічної бази підприємства тощо.

Спеціальна перевірка – перевірка з участю запрошених спеціалістів вузької спеціалізації (товарознавців) для підтвердження якості товару тощо.

Зустрічна перевірка – одночасна перевірка двох підприємств, пов'язаних між собою здійсненням господарських операцій.

Застосування методичних прийомів визначається завданнями аудиторської перевірки підприємства. Вони обумовлюють послідовність аудиторської перевірки, її етапи.

Чітко визначеного алгоритму аудиторської перевірки не існує. Залежно від конкретних умов аудитор проводить ті чи інші дії. На методику та послідовність проведення аудиту впливають: форма власності підприємства; галузь економіки, до якої відноситься об'єкт аудиту (промисловість, торгівля та ін.); нормативні акти України; умови договору з економічним суб'єктом чи зміст доручення на перевірку прокурора, суду або арбітражного суду; рівень інфляції за період, в якому проводиться аудит тощо.

Інформаційну базу аудиту становлять форми річної звітності, облікові регістри (Головна книга, журнали-ордери або меморіальні ордери, оборотні відомості за синтетичними рахунками, звіти касира, накопичувальні, групувальні, розрахунково-платіжні відомості, картки аналітичного обліку, особисті рахунки тощо) та первинні документи.

Насамперед вивчаються установчі документи. Основна увага приділяється перевірці звітності підприємства: балансу підприємства – форма №1; звіту про фінансові результати та їх використання – форма №2; звіту про фінансово-майновий стан підприємства – форма №3.

Серед звітності найважливішим документом є бухгалтерський баланс. Він дозволяє оцінити розміри підприємства, структуру господарських коштів та їх джерел, ступінь зносу основних засобів, фінансовий стан, результати фінансово-господарської діяльності за звітний період тощо. Послідовність дій при перевірці стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності визначається залежно від поставленого завдання. Спочатку перевіряється стан бухгалтерського обліку та реальність статей балансу, далі – достовірність звітності. Якщо ж об'єктом перевірки є достовірність звітності, то перевірку слід починати з уточнення реальності балансу та правильності оцінки його статей. Перевірка реальності балансу передбачає насамперед підтвердження усіх статей балансу записами у регістрах синтетичного та аналітичного обліку та документів інвентаризації, проведеної напередодні складання річного звіту.

Статті балансу порівнюються із залишками на рахунках Головної книги. Вони повинні співпадати. Після перевірки Головної книги перевіряються облікові регістри – журнали-ордери, меморіальні ордери, накопичувальні та групувальні відомості.

Предметом перевірки облікових регістрів є:

  • повнота обліку. Перевіряється формування і облік окремих показників. Наприклад, при перевірці формування валових витрат з'ясовується повнота та правомірність занесення до їх складу робіт чи послуг, тобто витрат на виробництво продукції відповідно до переліку, передбаченого новим законодавством про оподаткування прибутку;

  • точність запису. Перевіряється правильність запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського звіту, від чого залежить точність формування показників балансу, фінансової звітності тощо;

  • правильність вартісних оцінок, що впливає на розмір активів і пасивів підприємства. Враховуються вимоги щодо визначення вартісної оцінки активів і пасивів балансу відповідно до чинного законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку;

  • об'єктивність, тобто впевненість аудитора в тому, що наведені у балансі статті відображають наявність господарських запасів, реальний стан дебіторської заборгованості тощо;

  • дотримання межі облікового періоду, розмежування видатків і доходів підприємства між обліково-звітними періодами. Перевіряються, наприклад, видатки, які відображені у звітному періоді, хоча вони відносяться до майбутніх періодів, а також доходи, одержані (обчислені) у звітному періоді, хоча вони відносяться до майбутніх звітних періодів;

  • дотримання прав і обов'язків. З'ясовується відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в балансі усіх юридично оформлених у звітному періоді фінансових і розрахункових взаємовідносин підприємства;

  • відкритість відомостей. Аудитор не повинен сумніватися в тому, що окремі господарські операції не відображені на бухгалтерських рахунках і облікових регістрах;

  • забезпеченість обліковими регістрами повного відображеннягосподарських операцій підприємства, ступінь охоплення обліковими регістрами інформації, придатність їх для складання необхідної звітності та використання в економічному аналізі;

  • пов'язаність регістрів між собою та з Головною книгою, що забезпечує контроль повноти та правильності облікових записів.

Після перевірки обґрунтованості балансових статей даними синтетичного обліку, а у необхідних випадках і аналітичного обліку дані балансу звіряються з відповідними позиціями у формах №2 і №3. З формою №2 "Звіт про фінансові результати та їх використання" звіряються дані балансу про прибуток та його розподіл, з формою №3 – дані балансу про залишки на рахунках основних засобів, фондів на початок та кінець звітного періоду, про залишки на рахунках нематеріальних активів на кінець року, про банківські кредити, дебіторську та кредиторську заборгованість тощо. При необхідності перевіряється Головна книга та інші регістри бухгалтерського обліку.

Наступний етап – перевірка балансових статей. При перевірці основних засобів в першу чергу необхідно встановити правильність їх оцінки з урахуванням темпів інфляції. Від цього залежить розмір нарахованого зносу, який включається до виробничих витрат підприємства.

Аналогічним способом перевіряють матеріальні і виробничі запаси. Важливе значення для забезпечення ефективності роботи підприємства має структура цих запасів, яку можна встановити на основі Головної книги та інших облікових регістрів.

Детально перевіряється правильність формування та обліку валових витрат підприємства згідно з новим законодавством, яке набуло чинності з 01.07.1997 року. Валові витрати вирішальним чином впливають на розмір прибутку підприємства і залежать від обсягу реалізації, ринкових цін, які складаються під впливом попиту та пропозиції, ступеня монополізації ринку. У ринкових умовах, коли відсутня монополія і незалежні товаровиробники конкурують між собою, успіх залежить від якості товарів та доступності їх для покупця. Тому аудит валових витрат починається з перевірки їх правомірності та обґрунтованості їх розмірів.

Завдання аудитора – вчасно попередити клієнта про неправильне відображення в обліку витрат для того, щоб організувати такий аналітичний облік витрат виробництва, який забезпечив би правильне визначення кінцевих фінансових результатів кожного підрозділу.

Перевірка прибутку зводиться до встановлення дотримання чинного порядку формування і розподілу балансового прибутку, правильності і своєчасності платежів з прибутку в бюджет, відрахувань у фонди і резерви, а також обґрунтованості розподілу прибутку між засновниками і акціонерами.

В умовах неплатежів ретельно перевіряється своєчасність та правильність розрахунків з підприємствами-постачальниками, бюджетом, пенсійно-страховим та іншими фондами. Встановлюється час виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості; реальність погашення заборгованості, досвід "згортання сальдо з дебіторської та кредиторської заборгованості", факти неправильного занесення залишків дебіторсько-кредиторської заборгованості на інші статті.

Аудиторська перевірка може бути глибшою, включаючи аналіз фінансового стану та визначення фінансової стратегії підприємства.

2. Відповіді на запитання

1. Внутрішній контроль – особлива форма контролю. Він є основою при плануванні обсягу незалежного зовнішнього аудиту, а також – обумовлений внутрішніми проблемами підприємства.

2. До об`єктів внутрішнього контролю відносяться: ведення бух обліку; достовірність звітності; фінансова стійкість; платоспроможність; система управління підприємством; якість роботи економічних та технічних служб; оподаткування; планування; нормування; організація та технологія виробництва; процеси господарської діяльності; проектно-кошторисна документація.

Найпоширенішими об'єктами (ділянками) контролю вважаються такі (табл. 2):

Loading...

 
 

Цікаве