WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Навчальний курс ""1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера""" - Курсова робота

"Навчальний курс ""1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера""" - Курсова робота

Зовнішні джерела мети під впливом стимулу повинні переходити у внутрішнє джерело або мотив діяльності, у даному випадку – діяльності викладача спеціальних дисциплін. Поява потреби в даній діяльності зв'язане з тим, що в сфері професійної підготовки фахівців у професійному навчальному закладі (ПУЗ) сьогодні викладачам даний повна воля. Викладачі вправі самостійно створювати програми і дидактичні матеріали до них. Головна вимога, дотримування при цьому, – це якість підготовки фахівців. І в цьому змісті можливість творчого підходу до своєї роботи, без указівки понад, повинна сприяти бажанню самостійного осмислення характеру своєї діяльності, що починається з аналізу вихідних даних і визначення образа кінцевого результату діяльності. Крім того, у роботі викладача сьогодні надзвичайно важливу роль грає його професіоналізм, тому що право працювати має тільки той викладач, що вміє учити, творчо відноситься до своєї праці й одержує високі результати. Таким чином, нова система оцінки діяльності педагога по її результаті (якості підготовки фахівців), можливості самостійно і творчо визначати способи навчання стимулює потреби у викладача переосмислювати мети своєї діяльності. Це і визначає внутрішнє джерело мети етапу аналізу. Предметом аналітичної діяльності педагога є особистість формованого фахівця і її основні характеристики. Засобом здійснення даної діяльності є освітньо–кваліфікаційні і посадові документи, а також результати спостережень, інтерв'ю, анкетування працюючих фахівців. Іншими словами, аналізуючи професійну діяльність фахівця, викладач трансформує неї в стратегічну мету освіти, визначивши ті необхідні професійні уміння і якості особистості, які варто сформувати в процесі навчання, Далі, на підставі стратегічної мети освіти складається програма професійної підготовки фахівця, що відбиває зміст професійної освіти. Усе вищесказане укладається в схему (мал. 1.6).

0100090000032a0200000200a20100000000a201000026060f003a03574d4643010000000000010069470000000001000000180300000000000018030000010000006c00000000000000000000001a000000370000000000000000000000fb1400000b1d000020454d4600000100180300001200000002000000000000000000000000000000b0090000b40d0000d2000000290100000000000000000000000000003534030033880400160000000c000000180000000a00000010000000000000000000000009000000100000007a0200006e030000250000000c0000000e000080250000000c0000000e000080120000000c00000001000000520000007001000001000000d2ffffff00000000000000000000000090010000000000cc04400022430061006c00690062007200690000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000110078ae110010000000dcb111005caf110052516032dcb11100d4ae11001000000044b01100c0b1110024516032dcb11100d4ae11002000000049642f31d4ae1100dcb1110020000000ffffffff1c49d400d0642f31ffffffffffff0180ffff0180efff0180ffffffff0000000000080000000800004300000001000000000000002c01000025000000372e9001cc00020f0502020204030204ef0200a07b20004000000000000000009f00000000000000430061006c0069006200720000000000000000009caf1100dee32e31e88d0832fcb2110008af11009c382731060000000100000044af110044af1100e8782531060000006caf11001c49d4006476000800000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000180000000c00000000000002540000005400000000000000000000001a0000003700000001000000df7b074139760741000000002c000000010000004c0000000400000000000000000000007a0200006e0300005000000020001b001b00000046000000280000001c0000004744494302000000ffffffffffffffff7b0200006e030000000000004600000014000000080000004744494303000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e0000800e000000140000000000000010000000140000000400000003010800050000000b0200000000050000000c020a01c000040000002e0118001c000000fb020500020000000000bc02000000cc0102022253797374656d0000000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010000040000002d01000004000000020101001c000000fb02f2ff0000000000009001000000cc0440002243616c6962726900000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010100040000002d010100040000002d010100050000000902000000020d000000320a0d0000000100040000000000c0000a0120000800040000002d010000040000002d010000030000000000

Мал. 1.6 Структура аналітичної діяльності викладача при створенні проекту навчання

Зупинимося докладно на засобах діяльності по формуванню змісту освіти.

Інформацію про діяльність фахівця можна одержати різними способами – спостерігаючи його роботу, розмовляючи з робітником, аналізуючи посадову документацію. Найпростіший і швидкий шлях аналізу – це аналіз уже наявної освітньо–кваліфікаційної документації, що описує особистість і діяльність, а також освітні вимоги до фахівця. Цей опис починається з моделі (Закон про утворення), що конкретизується в спеціальних документах, що створювалися протягом більш 40 років.

Відомо, що для якісного виконання будь–якої діяльності, у тому числі і дидактичної, слід чітко домовлятися про вимоги, пропоновані до кінцевого продукту. У даному випадку мети професійної освіти включають соціальне замовлення, що сформульоване в освітніх програмах і відповідних урядових документах. Так національна програма "Освіта" (Україна. XXI сторіччя) припускає, що в результаті освіти "повинне відбуватися формування утвореної творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відродження і трансляції культури і духовності у всій розмаїтості вітчизняних і світових зразків" [21].

Це положення необхідно перевести на мову педагогіки, сформулювавши при цьому чіткі цілі і задачі підготовки фахівця конкретного профілю. Частково ця робота здійснюється на емпіричному рівні при формулюванні соціального замовлення. Продукт такої трансформації називається кваліфікаційною характеристикою.

Цей документ створювався в колишньому СРСР протягом 30 років і на сьогодні вже існує у формі так називаної освітньо–кваліфікаційної характеристики, що в Україні початку діяти з 2000 у системі вищої освіти. Історія створення цього документа в системі ПТО і динаміка його зміни приведена нижче.

Перший етап створення такого документа відноситься до 70 років, коли Міністерство освіти СРСР видало перший наказ про необхідність розробки кваліфікаційних характеристик для системи освіти. Сам факт появи такого документа мав позитивне значення для розвитку системи освіти, тому що поліпшував систему планування, враховував вимоги до фахівців при розробці змісту освіти. Але наявні в той час документи мали ряд істотних недоліків, а саме:

  • у розділі "Призначення фахівця" простежувався екстенсивний підхід і не вказувалися чіткі види діяльності, до яких готується фахівець у процесі навчання;

  • у розділі "Кваліфікаційні вимоги до фахівця" указувалися тільки вимоги до інформаційного забезпечення навчального процесу або вимоги до того обсягу інформації, якім варто освоїти учню, що не давало представлення про характер праці фахівця, переліку типових задач його діяльності.

Усі ці недоліки привели до того, що розроблювальні документи минулого не повною мірою затребуваними в системі утворення.

Другий етап становлення кваліфікаційних характеристик у системі професійно–технічної освіти відноситься до 90 років. Слід зазначити, що введена в дію в той період кваліфікаційна характеристика (1981 р.) у системі професійно–технічної освіти існує до дійсних днів. В інструктивному листі один по одному введення кваліфікаційної характеристики вказувалося, що "кваліфікаційна характеристика є державним документом, що встановлює мети навчання для кожної спеціальності вищої школи". Кваліфікаційна характеристика вказує професійне призначення фахівця і визначає сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання трудових і суспільних обов'язків". При цьому вказувалося на необхідність використання кваліфікаційної характеристики при організації і проведенні прийому до навчальних закладів, складанні навчальних планів і програм, складанні підручників, методичних посібників і інших методичних матеріалів. Кваліфікаційні характеристики по інструкції повинні були відігравати основну роль при визначенні потреб у кадрах, плануванні підготовки фахівців, плановому розподілі. При цьому кваліфікаційні характеристики повинні були складатися ведучими кафедрами, що готують фахівців відповідного профілю [10].

Таким чином, з 1981 року в освіті почався процес активного конструювання і використання кваліфікаційних характеристик, що поклало початок нової віхи розвитку професійного утворення і зажадало іншого погляду на навчальний процес у вищій і професійній школі.

Loading...

 
 

Цікаве