WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методологія й організація обліку і аналізу діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці - Курсова робота

Методологія й організація обліку і аналізу діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці - Курсова робота

Згідно з теорією господарської одиниці, у звітності виділяються активи і зобов'язання економічної одиниці, подається підсумок взаємовідносин корпоративних одиниць і частка меншості акціонерів як складова капіталу власників. За теорією господарської одиниці у консолідованих фінансових звітах відображаються всі сторони, які мають частки в економічній одиниці (концепція консолідації господарської одиниці).

Теорії капіталу, права власності та господарської одиниці є основою для окремих альтернативних концепцій консолідованих фінансових звітів. Найбільш наближеним до поточної облікової практики є „гібрид" концепцій пропорційної консолідації та господарської одиниці, який називають концепцією консолідації материнського підприємства. Відповідно до концепції консолідації материнського підприємства, консолідована звітність групи складається з активів та зобов'язань материнського підприємства та всіх активів і зобов'язань дочірніх підприємств, а також частки меншості, що класифікується як зобов'язання.

Проаналізовано міжнародні підходи до об'єднання підприємств та консолідації їх фінансової звітності, визначені у Директивах ЄС та Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). На даний час Директиви 83/349/ЄЕС та 78/660/ЄЕС не встановлюють уніфікованих правил складання консолідованої звітності, а лише визначають мінімальні вимоги щодо порядку складання консолідованих звітів, обсягу, оцінювання та подання інформації в консолідованому балансі, консолідованому звіті про прибуток і збиток, а також у примітках до консолідованих фінансових звітів. Держави – члени ЄС можуть визначати додаткові, більш деталізовані правила подання та розкриття інформації в консолідованій фінансовій звітності.

Директиви не забезпечили рівня прозорості фінансової інформації, необхідного для розвитку внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг. У зв'язку з цим стратегічним напрямом подальшого розвитку правовідносин у сфері бухгалтерського обліку, зокрема подання консолідованої звітності, є застосування МСФЗ для складання консолідованих фінансових звітів товариств, цінні папери яких допущені до лістингу на фондових біржах країн – членів ЄС, починаючи з січня 2005 року, та подальше узгодження Директив із положеннями МСФЗ.

У дисертації проаналізовано законодавчі акти, які визначають та регулюють порядок створення і функціонування об'єднань підприємств в Україні. Визначено, що у законодавстві про холдингові компанії однакові терміни мають різне значення (наприклад, холдингове підприємство) і різні терміни використовуються для визначення одного об'єкта (наприклад, дочірнє підприємство і корпоративне підприємство; контрольний пакет акцій та холдинговий корпоративний пакет акцій тощо). Внаслідок такої ситуації компанія продовжує називатися холдинговою навіть за відсутності у її складі дочірніх підприємств. Результати дослідження показують, що Українська державна акціонерна холдингова компанія „Укрпапірпром", яка визначена як холдингова компанія, володіє лише несуттєвими частками і паями у статутному капіталі інших підприємств.

Порівняння термінів, які використовуються в правовій базі, свідчить про різне їх тлумачення в законодавстві України про холдингові компанії та нормативних актах з бухгалтерського обліку. Йдеться про такі терміни, як об'єднання підприємств, контроль, асоційовані підприємства тощо. Різні терміни використовуються для визначення одного об'єкта (наприклад, проста залежність і суттєвий вплив). Терміни, які використовуються в нормативних актах з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не мають відповідних аналогів у правовому полі. Зокрема йдеться про такі терміни, як злиття, придбання, група. Проведене дослідження свідчить про те, що „Автомобільна компанія „Укртранс", маючи частки в капіталі інших підприємств понад 99% (таких підприємств дев'ять), відображає такі інвестиції як інвестиції в асоційовані підприємства. Такі розбіжності в нормативних актах спричиняють ускладнення при веденні обліку та складанні фінансової звітності учасників і консолідованої звітності групи як єдиної економічної одиниці та потребують негайного узгодження. З огляду на це нагальним стає питання застосування принципу превалювання сутності над формою.

У розділі 2 „Методологія обліку операцій юридичної особи та її дочірніх підприємств: міжнародний досвід і практика України" розкрито принципи та методи обліку інвестицій у дочірні підприємства відповідно до Директив ЄС, МСФЗ та П(с)БО. Визначено, що методи оцінювання інвестицій у дочірні підприємства, передбачені національними П(с)БО, не відповідають ні МСФЗ, ні правилам, визначеними Директивами. Зокрема згідно з Директивами, підприємство, яке складає консолідовану звітність, має застосовувати ті самі методи оцінювання, які воно використовує для складання своєї річної звітності. Проте держава – член ЄС може вимагати або дозволяти для складання консолідованої звітності використовувати інші методи оцінювання.

Відповідно до законодавчих вимог різних держав – членів ЄС, інвестиції в дочірні підприємства можуть оцінюватися за собівартістю, на основі альтернативних методів оцінювання (відновною, переоціненою вартістю, за нижчою із собівартості або чистої реалізаційної вартості).

Положеннями МСФЗ передбачено застосування різних методів для обліку інвестицій у дочірні підприємства в окремих фінансових звітах. Зокрема метод собівартості та справедливої вартості. Метод участі в капіталі для оцінювання інвестиції в дочірні підприємства не застосовується ні з метою складання консолідованих фінансових звітів, ні з метою підготовки окремих фінансових звітів.

Обґрунтовано доцільність відмови від застосування методу участі в капіталі для обліку інвестицій у дочірні підприємства, оскільки цей метод надає користувачам певну інформацію про прибуток та збиток, зміни в складі власного капіталу об'єкта інвестування, подібну до тієї, яку надає консолідація, і така інформація відображається у фінансових звітах економічного суб'єкта господарювання інвестора.

У дисертаційній роботі визначено сутність методу обліку придбання та злиття. Метод обліку придбання передбачає розгляд об'єднання з точки зору перспективи підприємства, що об'єднується, яке визначається як покупець. Покупець придбаває чисті активи і визнає придбані (прийняті) активи, зобов'язання і непередбачені зобов'язання, включаючи ті, що спочатку не визнавалися підприємством, яке купують. Ця операція не впливає на оцінку активів і зобов'язань покупця, не приводить до виникнення будь-яких додаткових активів чи зобов'язань у покупця, оскільки вони не є об'єктами операції купівлі. У випадку злиття розглядається ситуація, коли материнське підприємство укладає угоду з іншим підприємством, унаслідок чого їх інтереси об'єднуються, проте материнське підприємство не є покупцем іншого підприємства.

У дисертації доведено, що застосування методу обліку придбання передбачає виконання певних кроків: визначення покупця, визначення вартості об'єднання підприємств та розподіл (на дату придбання) вартості об'єднання на придбані активи і зобов'язання, а також прийняті непередбачені зобов'язання.

З'ясовано основні відмінності у методах обліку об'єднання підприємств (бізнесу) за П(с)БО і МСФЗ. Ці відмінності стосуються: методів обліку об'єднання (відмови від застосування методу обліку злиття); оцінювання визнання придбаних активів і зобов'язань (визнаються нематеріальні активи і непередбачені зобов'язання); обліку гудвілу (амортизація не нараховується, тестування на зменшення корисності здійснюється не рідше одного разу на рік) та негативного гудвілу (невідкладне визнання в звіті про фінансові результати); частки меншості (визначення на основі справедливої вартості ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань); розкриття інформації в примітках до консолідованої звітності.

З метою складання консолідованих фінансових звітів розглянуто методологію обліку поетапного та зворотного придбання.

Кожного разу, коли пов'язані сторони здійснюють продаж товарно-матеріальних цінностей або надання грошових коштів один одному, окремі підприємства розкривають вплив цих операцій на активи та зобов'язання, прибутки та збитки, відображені в звітах учасників. Під час підготовки консолідованих фінансових звітів показники фінансових звітів юридичних одиниць додаються. Отже, консолідовані фінансові звіти включають не лише результати групи в рамках операцій із зовнішніми сторонами (тобто за межами групи), а й результати операцій у межах групи. Для усунення подвійного впливу на статті активів, зобов'язань, доходів та витрат при складанні консолідованих фінансових звітів автором обґрунтована доцільність та запропонована методика врахування й коригування таких внутрішньогрупових операцій як: продаж запасів; продаж необоротних активів; визнання прибутків (збитків) у разі продажу активу, який підлягає амортизації; переведення активу зі складу запасів до складу необоротних активів; переведення активу зі складу необоротних активів до складу запасів; внутрішньогрупові послуги; внутрішньогрупові запозичення; внутрішньогрупові дивіденди, оголошені й сплачені після придбання.

Loading...

 
 

Цікаве