WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика і техніка складання фінансової звітності - Курсова робота

Методика і техніка складання фінансової звітності - Курсова робота

1С:Підприємство 7.7 включає набір стандартних звітів, що дозволяють бухгалтерові одержати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації:

  • Звіти за будь-який період.

  • Розшифровка (деталізація) звітів.

  • Звіти по синтетичному обліку.

  • Звіти по аналітичному обліку.

  • Податкова і бухгалтерська звітність.

  • Звіти по документах.

  • Будь-які інші звіти.

Сучасний інтерфейс:

  • Повноцінний багатовіконний інтерфейс.

  • Панель інструментів, що надбудовується.

  • Зручне введення інформації (режими підбору, календар, калькулятор).

  • Різні режими пошуку і добору інформації.

  • Різні режими допомоги і підказок.

Сервісні можливості:

  • Контроль коректності проводок.

  • Табло рахунків (оперативний перегляд підсумків по рахунках).

  • Варіанти округлення.

Адміністрування системи:

  • Система авторизації користувачів і контролю прав.

  • Обмеження прав на різні функції по категоріях користувачів.

  • Поділ доступу користувачів до даних.

  • Монітор роботи користувачів.

  • Журнал історії роботи користувачів.

Зв'язок з іншими програмами.

  • Засоби для завантаження і вивантаження інформації (довідників, документів, операцій, звітів).

  • Обмін даними з іншими програмами через текстові файли і файли формату DBF.

  • Обмін даними з іншими програмами за допомогою механізму OLE Automation.

  • Побудова діаграм.

Багатокористувацький режим (у мережевих версіях):

  • Одночасна робота декількох користувачів з одною інформаційною базою.

  • Автоматичне відновлення інформації на екрані при змінах, зроблених іншими користувачами.

  • Захист від змін об'єктів, що редагуються.

Можлива робота з територіально розподіленими інформаційними базами:

  • Необмежена кількість автономних працюючих інформаційних баз.

  • Повна або вибіркова синхронізація даних.

  • Довільний порядок і спосіб передачі змін.

Таким чином, комп'ютеризація управління підприємством є головним фактором, що визначає організацію роботи підприємства та бухгалтерії.

Використання обчислювальної техніки призводить до якісно нових тенденцій в питаннї побудови структури облікового апарату.

3.2 Вдосконалення фінансової і облікової політики

Підприємство в умовах високої інфляції й існуючої податкової політики держави може мати різні інтереси в питаннях формування і використання прибутку, виплати дивідендів, регулювання витрат виробництва, збільшення майна й обсягів продажів (виторгу від реалізації). Однак усі ці аспекти діяльності підприємства, відбиті у фінансовому, податковому й управлінському типах обліку, піддаються керуванню за допомогою методів, напрацьованих світовою практикою, сукупність яких і складає систему керування фінансами.

Однієї з задач реформи підприємства є перехід до керування фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, і пошуку шляхів їхнього досягнення. При проведенні реформи підприємства стратегічними задачами розробки фінансової політики підприємства є:

– максимізація прибутку підприємства;

– оптимізація структури капіталу підприємства і забезпечення його фінансової стійкості;

– досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для власників (учасників, засновників), інвесторів, кредиторів;

– забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

– створення ефективного механізму керування підприємством;

– використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів.

У рамках цих задач рекомендується виконати наступні заходи щодо ряду напрямків в області керування фінансами:

– проведення ринкової оцінки активів;

– проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет;

– розробка заходів для зниження негрошових форм розрахунків;

– проведення аналізу положення підприємства на ринку і вироблення стратегії розвитку підприємства;

– проведення інвентаризації майна і здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства.

До основних напрямків розробки фінансової політики підприємства відносяться:

– аналіз фінансово-економічного стану підприємства;

– розробка облікової і податкової політики;

– вироблення кредитної політики підприємства;

– керування оборотними коштами, кредиторською і дебіторською заборгованістю;

– керування витратами, включаючи вибір амортизаційної політики.

Значення аналізу фінансово-економічного стану підприємства важко переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства. Аналіз спирається на показники квартальної і річної бухгалтерської звітності. Попередній аналіз здійснюється перед складанням бухгалтерської і фінансової звітності, коли ще мається можливість змінити ряд статей балансу, а також для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового аналізу фінансово-економічного стану здійснюється вироблення майже всіх напрямків фінансової політики підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Розробка облікової політики як системи методів і прийомів ведення бухгалтерського обліку обов'язкового для всіх підприємств відповідно до Положення бухгалтерського обліку "Облікова політика підприємства". [19]

У зв'язку з цим доцільно на підставі проведеного аналізу фінансово-економічного стану прорахувати варіанти тих або інших положень облікової політики, оскільки від прийнятих у цій частині рішень прямо залежить кількість і суми податків, що перелічуються, у бюджет і позабюджетні фонди, структури балансу, значення ряду ключових фінансово-економічних показників.

При визначенні облікової політики у підприємства існує вибір, що стосується, головним чином, методів списання сировини і матеріалів виробництва, варіантів списання малоцінних предметів, методів оцінки незавершеного виробництва, можливості застосування прискореної амортизації, варіанти формування ремонтних і страхових фондів і т. д.

Найбільший ефект оптимізації облікової політики дає на етапі маркетингових досліджень конкретних видів продукції, планування нових виробництв і ділянок, технологічних схем і створення нових структур.

З метою вироблення кредитної політики підприємства рекомендується провести аналіз структури пасиву балансу і рівень співвідношення власних і позикових засобів. [24]

На підставі цих даних підприємство вирішує питання про достатність власних оборотних коштів або про їхній недолік. В останньому випадку приймається рішення про залучення позикових засобів, прораховується ефективність різних варіантів.

В окремих випадках підприємству доцільно брати кредити і при достатності власних засобів, тому що рентабельність власного капіталу підвищується в результаті того, що ефект вкладення засобів може бути значно вище, ніж процентна ставка.

Приймаючи рішення про залучення позикових засобів, підприємству доцільно скласти план їхнього повернення, розрахувати за період кредиту процентну ставку і визначити суми відсотків по даному кредитному договорі, а також джерела їхньої виплати з урахуванням порядку й умов оподаткування прибутку. Варто також враховувати порядок оподатковування курсових різниць у тому випадку, якщо кредит узятий у валюті.

Фінансовим службам рекомендується враховувати всі можливі висновки і витрати по залученню фінансових ресурсів як через систему кредитування, так і через інструменти ринку цінних паперів, а також розробити схему забезпечення їхнього погашення з обліком усіх можливих джерел одержання підприємством засобів.

Керування оборотними коштами (грошовими), дебіторською заборгованістю, кредиторською заборгованістю, нарахуваннями і іншими засобами короткострокового фінансування (крім виробничих запасів), а також рішення питань по цих проблемах вимагає значної кількості часу, і на цьому напрямку найбільше яскраво виявляється основна проблема керування фінансами: вибір між рентабельністю й імовірністю неплатоспроможності (вартість активів підприємства стає менше його кредиторської заборгованості).

У результаті аналізу оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості з обліком їхніх нормативних значень рекомендується провести наступні заходи: [26]

– ухвалення рішення про заміну негрошових форм розрахунків;

Loading...

 
 

Цікаве