WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика аудиту грошових коштів - Курсова робота

Методика аудиту грошових коштів - Курсова робота

Незалежно від виду аудиту, форм і методів його здійснення аудитор у своїй діяльності повинен керуватися принципами іметодами аудиту. При цьому слід пам'ятати, що методичні прийоми внутрішнього аудиту мають деякі особливості, їх слід розглядати стосовно конкретних об'єктів.

Серед методичних прийомів внутрішнього аудиту можна виділити дві групи:

— наукового мислення;

—фактичного і документального аудиту.

Методичний прийом наукового мислення є найпоширенішим. Він використовується для вивчення усіх об'єктів внутрішнього аудиту. Критично вивчаючи кожний об'єкт, аудитор визначає найбільш ефективний метод аудиту, за якого він може використати евристичні методи, експертизу документів, матеріальних цінностей; лабораторних та інших аналізів; контрольних перевірок. Ці методи можуть використовуватись аудитором безпосередньо, а також із залученням фахівців різних спеціальностей. Аудитор може використовувати також прийом моделювання.

Моделювання дає можливість розробити фінансові прогнози, попередити й усунути негативні тенденції розвитку підприємства.

Для проведення фактичного аудитувикористовують:

  • інвентаризацію;

  • обстеження, лабораторні аналізи, контрольні обміри виконаних робіт;

  • контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

  • безпосередній контроль якості продукції на робочих місцях;

  • Інші методи.

При проведенні документального аудитувикористовують:

  • зустрічні перевірки;

  • лічильні перевірки;

  • прийоми спеціальних розрахунків;

  • статистичні методи;

  • економіко-математичні методи;

  • прийоми програмного контролю інформації;

  • прийоми експертної оцінки документів;

  • балансовий метод;

  • інші методи.

Взаємодія внутрішнього контролю і зовнішнього аудиту

Цей підрозділ призначений для визначення ролі внутрішнього контролю і аудиту з метою проведення зовнішнього аудиту.

Відповідно до вимог Національного нормативу аудиту України № 12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", аудитор, проводячи перевірку, повинен упевнитися у функціонуванні системи внутрішнього контролю й аудиту, оцінити її як основу для складання фінансової звітності. Метою аналізу оцінки внутрішнього контролю та аудиту є встановлення ступеня довіри до нього, що, в свою чергу, використовується для встановлення характеру, обсягів та тривалості виконання процедур перевірки на відповідність і суттєвість. У світовій практиці існує два основні підходи до оцінювання внутрішнього контролю й аудиту при проведенні зовнішнього аудиту:

  • системно орієнтований (традиційний) підхід;

  • імовірнісний підхід.

Системно орієнтований (традиційний) підхід

Найбільш проста перевірка — це суцільне дослідження, коли перевіряються усі елементи системи внутрішнього контролю та аудиту. Такий підхід має назву системно орієнтованого і потребує від аудитора:

  1. впевненості, що на підприємстві існує система внутрішньогоконтролю та дослідження (опису) кожного елемента цієї системи;

  2. оцінки надійності кожного елемента системи;

  3. перевірки ступеня виконання внутрішнім контролем покладених на нього функцій;

  4. винесення висновку за результатами перевірки:

- система внутрішнього контролю аудиту ефективна, і на неї можна покластися, що дає можливість скоротити кількість детальних перевірок;

- система внутрішнього контролю аудиту не надійна, і кількість перевірок на відповідність треба збільшити.

Імовірнісний підхід

Суцільна перевірка при проведенні зовнішнього аудиту — це мета кожного аудитора, яка практично ніколи не збувається. Тому аудитори використовують вибіркові перевірки. Обсяг перевірок "на відповідність за сумою" визначається за оцінкою ризику. Аудитору передусім треба встановити допустимий загальний рівень аудиторського ризику. У світовій практиці визнано, що допустимий аудиторський ризик винесення неправильного висновку про дані перевірки становить 5%. Далі аудитор повинен визначити такі джерела свідчень.

1. Внутрішні фактори розвитку підприємства (тип технології, яка використовується на підприємстві або традиційна технологія, використання світових досягнень науки, техніки і технології у практиці підприємства, результати проведення зовнішнього аудиту за попередні роки та ін.

  1. Процедури аналізу господарської діяльності за кілька роківдіяльності підприємства.

  2. Процедури внутрішнього контролю, які є головним джереломдоказів.

Після визначення доказів свідчень наступним етапом є визначення необхідного ступеня впевненості від виконання перевірки на суттєвість і можливої вагомості доказів з попередніх джерел.

Небезпеку того, що перевірка на суттєвість не виявить суттєвих помилок або порушень, називають ризиком незнаходження. Він свідчить про те, що аудитор визначає ймовірність того, що помилки, не помічені системами внутрішнього контролю, можуть залишитися також непоміченими і в разі проведення аудиту визначення загального аудиторського ризику, наведеного в підрозділі 6.3.

Імовірнісний підхід до оцінки системи внутрішнього контролю і аудиту передбачає, що за можливості визначити розмір аудиторського ризику, внутрішнього ризику і ризику контролю можна визначити і розмір ризику невиявлення, що дасть можливість аудитору досить точно встановити характер, обсяги і тривалість виконання процедур перевірки на суттєвість.

Дослідження й оцінювання системи внутрішнього контролю й аудиту

Незалежно від того, який підхід обрав аудитор для оцінювання системи внутрішнього аудиту і контролю — системно орієнтований чи імовірнісний, — він повинен виконати роботу, що складається з трьох етапів: дослідження, опису та оцінювання.

Дослідження

Дослідження системи внутрішнього аудиту і контролю аудитор може виконувати різними способами.

  1. Використати складену робітниками обліково-аналітичних службпідприємства інформацію про системи обліку, комп'ютерного забезпечення внутрішнього аудиту і контролю.

  2. Використати у роботі інформацію про системи, підготовленівнутрішніми аудиторами. Щоб на цю інформацію можна було покластися, потрібні відповідні висновки зовнішніх аудиторів щододостовірності самої інформації і ступеня незалежності внутрішніхаудиторів.

  3. Опитати службовців підприємства, які працюють у службі внутрішнього аудиту і контролю.

  1. Проаналізувати процедури внутрішнього аудиту і контролю зметою отримання інформації щодо їх суттєвості.

  2. Використати висновки зовнішніх аудиторів щодо систем внутрішнього контролю і аудиту.

Опис системи внутрішнього аудиту і контролю

Дослідження системи внутрішнього контролю й аудиту, яке проводять аудитори, треба представити у найбільш прийнятному вигляді. В аудиторській практиці використовують схеми і пояснення до них. Вони як методи опису внутрішнього аудиту і контролю мають ряд суттєвих переваг перед іншими методами:

  1. подають інформацію про систему контролю у логічно-послідовному вигляді;

  2. дають можливість дуже швидко встановити логіку внутрішнього контролю, виявити її слабкі і сильні сторони;

  3. можуть з успіхом використовуватися в екстремальних ситуаціях (якщо висновки аудиторської фірми піддаються сумніву, аудиторам на підставі схем дуже просто довести свою правоту);

  4. зрозумілі спеціалістам різних фахових спрямувань;

  5. дуже легко коригуються і можуть використовуватись протягом багатьох років з необхідними коригуваннями;

  6. дають можливість простежити функціонування системи як у просторі так, і за часом.

Проте треба мати на увазі, що не у всіх випадках схеми можна використовувати для опису системи як метод. Недоцільно використовувати їх для опису дуже складних або простих бізнес-систем. Також треба враховувати, що схема дає повне уявлення про функціонування системи, тільки якщо ця система працює без збоїв. Загалом же схема не дає інформації про те, як працює система в умовах нетрадиційних ситуацій. У цих випадках більш прийнятним методом є пояснення.

У загальному вигляді дослідження і опис системи внутрішнього контролю і аудиту клієнта — це складна робота, що вимагає від виконавців значних знань, досвіду та спеціальної підготовки.

ВИСНОВКИ

Переглянув курсову роботу на тему "Методика аудиту грошових коштів та їх потоків", ми можемо зробити висновки, що : аудит -це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Національним нормативом № 3 ."Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності" метою аудиту визначено "висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в у сіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів" Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації.

Loading...

 
 

Цікаве