WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей - Курсова робота

Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей - Курсова робота

При будь-якому способі отримання (здобуття) товарів вони враховуються за первинною вартістю. До складу первинної вартості придбаних (набутих) за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки і т.п. входять такі витрати (затрати):

  • сума, яка сплачена або підлягає сплаті (виплаті) постачальникові;

  • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;

  • витрати (затрати) на транспортування товарів від продавця і їх страхування;

  • відсотки (проценти) за кредит, наданий постачальником;

  • митний збір, збори;

  • непрямі податки (акцизний збір (збирання), ПДВ);

  • вартість посередницьких послуг, пов'язаних з купівлею товарів.

Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбутковування під час вступу від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені (невдоволені) постачальником рекламації (комерційні акти) на "недопостачання" товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що під час вступу товару до підприємств оптової торгівлі матеріально відповідальна особа частинку (частку, часточку) товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, навмисне (навмисно) не оприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з прийому, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).

З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:

  • договір постачання;

  • комерційний акт (акт приймання);

  • товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, подорожний) лист;

  • рахунок (лічба) — платіжна вимога, виписки банку;

  • товарний звіт, товарну книгу;

  • звіт про рух тари.

Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.

Зіставляються (співставляються) також записи по кредитом рахунку (лічби) 631 "Розрахунки з (із) вітчизняними постачальниками" і по дебетом рахунку (лічби) 281 "Товари на складі".

1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні і швидкозношуваних ) предмети (МШП) по новому Плану рахунків (лічби) належать) до класу 2 "Запаси". Малоцінними і швидкозношуваними предметами вважаються (лічаться) предмети, які використовуються впродовж (упродовж) не більше за один рік або нормальний операційний цикл, якщо він триває більше за один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

По дебету рахунку (лічби) 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" відображаються (відображуються) по первинною вартістю придбані (набуті) (одержані (отримані) або виготовлені малоцінні і швидкозношувані предмети, по кредиту — по обліковою вартістю відпустка (відпуск) малоцінних і швидкозношуваних) предметів в експлуатацію із (із) списанням на рахунки (лічбу) обліку (урахування) витрат (затрат), а також списання недоліків (нестач) і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження (зберігання) вказаних предметів в експлуатації може виявляти організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликане вести оперативний облік (урахування) МШП) в кількісному виразі (вираженні). Встановлено (установлено), що при поверненні на склад з (із) експлуатації таких предметів, які придатні для подальшого (дальшого) використання, вони прибуткують по дебету рахунку (лічби) 22 "Малоцінні і швидкозношувані) предмети" і кредитом рахунку (лічби) 71 "Інший операційний дохід (доход)".

Перевірка МШП) здійснюється по видах предметів по однорідними групами відповідно (відповідно до) встановленому (установленому) їх аналітичному обліку (урахуванню).

Положенням (становищем) (стандартом) бухгалтерського обліку (урахування) "Запаси" передбачається (припускається), що вартість МШП), переданих в експлуатацію, виключається з (із) складу активів (списується з балансу) з (із) подальшою (дальшою) організацією оперативного кількісного обліку (урахування) таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж (упродовж) терміну їх фактичного використання.

На МШП), що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП) виключається з (із) складу активів, тобто (цебто) списується з балансу у (в, біля) витрати (затрати). Для посилення контролю за збереженням (зберіганням) МШП (вони підлягають маркировці (фарбою (барвою), клеймуванням), прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП) перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних (незворотних, безповоротних) активів, і вони підлягають амортизації.

Якщо термін експлуатації МШП) не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних (коштовних) швидкозношуваних ) предметів здійснюється по такими методами:

  • на основі термінів використання в місяцях;

  • з (із) участю в об'ємах (обсягах) діяльності;

  • відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;

  • 100 % вартості унаслідок (внаслідок) передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться (ознайомлюється) з (із) організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП).

Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах (реєстрах) аналітичного обліку (урахування).

Результати інвентаризації МШП) (недолік (нестача) або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.

Аудитор перевіряє повноту і своєчасність оприбутковування МШП), обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання (надбання), вивчають документи на їх здачу в утиль (брухт) (лом) або на знищення.

Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.

ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Якимівський АГРОС"

2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ "Якимівський АГРОС"

ВАТ "Якимівський АГРОС" знаходиться на півдні с.м.т. Якимівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва — Сімферополь становить 0,7 км, до Якимівської нафтобази — 3,4 км. ВАТ "Якимівський АГРОС" має власні під'їзні залізничні шляхи, так як ВАТ "Якимівський АГРОС" веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом. ВАТ "Якимівський АГРОС" є єдиним в Якимівському районі постачальником мінеральних добрив, а саме аміачної селітри, нітроамофоски та ін.

На території ВАТ "Якимівський АГРОС" знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.

Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ВАТ "Якимівський АГРОС" взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ВАТ "Якимівський АГРОС" знаходяться у с. Радивонівка, які становлять 1272,07 га. Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Якимівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.

Loading...

 
 

Цікаве