WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методи калькулювання витрат - Курсова робота

Методи калькулювання витрат - Курсова робота

Труд та результати праці займають щільне місце у виробничій діяльності будь-якої організації, так як без колективу працівників окремих професій та кваліфікації організація не може досягти своєї цілі.

Заробітна плата – це винагорода праці працівників у відповідності із якістю та кількістю виконаної роботи.

Для посилення ролі оплати праці в системі мотивації необхідно забезпечити її безпосередній зв'язок із результатами праці. Кожен працівник повинен бачити сталий зв'язок між отриманою заробітною платою та продуктивність праці, розміром заробітної плати та результатами, в цілому по організації.

Труд працівників оплачується погодинно, відрядно або по іншим системам оплати праці. Оплата може здійснюватись за індивідуальні та колективні результати праці.

На підприємстві розрізняють два виду оплати праці: основна та додаткова.

Виробничі організації можуть використовувати дві основні форми оплати праці: погодинна та відрядна.

При погодинній формі оплата здійснюється за кількість відпрацьованого часу включаючи кваліфікацію працівника незалежно від виконаних робіт.

Погодинна форма оплати праці розділяється на дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну.

Відрядна форма оплати праці передбачає оплату виконаних робіт у відповідності із кількістю та якістю виготовленої продукції по відрядним розцінкам. Вона розділяється на наступні основні системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, другорядно-відрядна та акордна.

Облік особового складу у виробничих організаціях ведеться у відділі кадрів, який забезпечує отримання інформації про кількість працівників в цілому по організації та за окремими структурними підрозділами.

Для забезпечення своєчасного та повного нарахування сум, що належать до сплати працівникам, необхідно організувати ефективний контроль за своєчасним початком та закінченням роботи, а також за використанням часу протягом робочого дня. Ці функції, як правило, виконують керівники виробничих підрозділів – мастерів, керівників цехів, відділів, дільниць, змін.

Найбільш розповсюдженими є наступні способи контролю:

  • картковий – за допомогою контрольних годинників;

  • жетонний – з використанням табельних жетонів або марок;

  • пропускний – посередньо здачі працівниками та службовцями й зворотного повернення їм перепусток;

  • рапортно-відомчий – з використанням рапортів або табельних відомостей від керівника;

  • за допомогою контрольно-пропускних пристроїв.

З суми нарахованої оплати праці здійснюються різного роду утримання в суворій відповідності із діючим законодавством. Всі утримання прийнято класифікувати на дві групи: обов'язкові утримання та утримання за ініціативою організації.

До утримань за ініціативою організації відносять суми, утримані з працівників за допущений брак; раніше виданий аванс й виплати в погашення заборгованості за підзвітними сумами; за робочий одяг та інструмент; за наглядом за дитиною в відомчих дошкільних організаціях; за товари, придбані в кредит; членські, профспілкові внески та ін.

При обліку витрат з оплати праці використовують кредит рахунка 66 – Розрахунки з оплати праці, який має наступні субрахунки:

  • 661 – розрахунки по заробітній платі;

  • 662 – розрахунки з депонентами;

  • 663 – розрахунки за іншими виплатами.

Проте відносяться ці витрати не завжди до однієї статті витрат, а саме вони можуть відноситися до: основного виробництва, допоміжного виробництва, заробітна плата адмінперсоналу – саме тому, віднесення тієї чи іншої заробітної плати може бути відображено в обліку наступними проводками:

  • нарахована з/п працівникам основного виробництва – Дт 231 Кт 661;

  • нарахована з/п працівникам допоміжного виробництва – Дт 232 Кт 661;

  • нарахована з/п працівникам відділу збуту – Дт 93 Кт 661;

  • нарахована з/п працівникам адміністрації – Дт 92 Кт 661;

  • нарахована з/п працівникам, що працюють у виробничому приміщенні, але не основним виробництвом – Дт 91 Кт 661.

Вся сума нарахованої заробітної плати, віднесеної до загальновиробничих витрат надалі перерозподіляється й відноситься до собівартості виробленої продукції.

1.3 Облік витрат з обслуговування виробництва й управління. Облік загальновиробничих витрат

До загальновиробничих витрат, як частини витрат організації за звичайними видами діяльності відносяться витрати, пов'язані з обслуговуванням основного та допоміжного виробництва. Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати".

Загальновиробничі витрати підрозділяються на витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання та цехові витрати.

Виробничі організації із цеховою структурою управління обліковують витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання та інші цехові витрати в розрізі кожного цеху основного та допоміжного виробництв за статтями витрат.

Витрати по утриманню й експлуатації машин та обладнання підрозділяються на поточні та одноразові витрати. Поточні відображаються на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати" в складі наступних витрат:

  • амортизація виробничого й підйомно-транспортного обладнання, цехового транспорту, що використовуються у виробництві;

  • витрати по експлуатації обладнання (вартість допоміжних матеріалів, необхідних для нагляду за обкладанням та утриманням його в працездатному стані; витрати на оплату праці допоміжних працівників та утримання з неї на соціальне страхування та забезпечення; вартість використаних в процесі виробництва палива, електроенергії, води, пару, та інших видів енергії; вартість послуг допоміжних виробництв, пов'язаних із утриманням та експлуатацією обладнання, інші аналогічні витрати);

  • витрати на ремонт обладнання, транспортних засобів та інструменту (вартість запасних частин та інших матеріалів, використовуваних при ремонті виробничого обладнання, транспортних засобів та цінних інструментів; витрати на оплату праці ремонтників та відрахувань з неї; вартість послуг ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв по ремонту обладнання, транспортних засобів та цінних інструментів) або відрахування до резерву на ремонт основних засобів;

  • витрати на внутрішнє переміщення вантажів;

  • амортизація нематеріальних активів;

  • витрати із страхування основних засобів та нематеріальних активів;

  • витрати з оплати праці працівників, що обслуговують вищезазначені виробництва;

  • інші витрати, а саме витрати на підготовку та розробку виробництва, що обліковуються завчасно у складі витрат майбутніх періодів.

Виробничі організації з безцеховою структурою управління обліковують витрати з утримання та експлуатації машин та обладнання в цілому по організації.

Цехові витрати обліковуються на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати" в складі наступних витрат:

  • витрати з оплати праці апарату управління цехів з утриманнями на соціальне страхування та забезпечення, інші витрати по управлінню;

  • амортизація споруджень загальноцехового призначення й нематеріальних активів, що використовуються при виробництві продукції;

  • витрати на ремонт основних засобів;

  • витрати з раціоналізації та винаходами;

  • витрати з охорони праці, які формуються з кредиту рахунків обліку розрахунків;

  • інші витрати.

Цехові витрати допоміжних виробництв можуть обліковуватись безпосередньо на рахунку 232 – „Допоміжне виробництво". При цьому підприємства із безцеховою структурою управління обліковують витрати на рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати" в складі загальноорганізаційних (управлінських) витрат.

Витрати по утриманню та експлуатації машин та обладнання розподіляються в порядку, встановленим обліковою політикою підприємства. Як правило, вказані витрати відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляє даний цех (підрозділ).

Розподіл вказаних витрат за видами продукції здійснюються на підставі планового об'єму цих витрат на час роботи обладнання, яке зайняте виготовленням продукції, та кількості годин його роботи для виробництва одиниці виробу відповідно встановленої технології.

Фактичні витрати на утримання й експлуатацію обладнання, обліковувані в цілому по цеху, розподіляються між готовою продукцією та незавершеним виробництвом пропорційно їх вартості, що розрахована на підставі нормативних ставок.

Організації з незначним об'ємом незавершеного виробництва вказані витрати розподіляють за нормами на незавершеного виробництва, а залишок частки списують на собівартість реалізованої продукції.

Підприємства, що виготовляють однорідну продукцію, дані витрати розподіляють за видами продукції пропорційно витратам на оплату праці.

Цехові витрати розподіляються в порядку, встановленому обліковою політикою підприємства. Найчастіше вони розподіляються за видами продукції пропорційно витратам на оплату праці, включаючи витрати з утримання машин та обладнання. При цьому цехові витрати, що відносяться до робіт та послуг, здійснюваних для інших цехів, визначаються загальним об'ємом цих витрат, які списуються на витрати цехів – споживачів робіт та послуг. При виконанні цехом робіт та послуг для власних потреб витрати в складі витрат з оплати праці, а також на основні матеріали включаються в собівартість виробів, робіт та послуг відповідного підрозділу цеху. Витрати з утримання й експлуатації машин та обладнання з рахунку 91 – „Загальновиробничі витрати" списуються в дебет рахунків:

Loading...

 
 

Цікаве