WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Мале підприємництво - Курсова робота

Мале підприємництво - Курсова робота

Отримані Пенсійним фондом 42% єдиного податку зараховують у рахунок сплати пенсійних внесків. Для цього разом із щомісячним Звітом необхідно надавати копію документу, що підтверджує сплату єдиного податку. Підраховану на його підставі суму, що підлягає заліку у рахунок пенсійних внесків, співробітник Фонду вносить у залікову картку платника.

Таким чином, до зарахування беруться 42% від суми вже сплаченого єдиного податку, а не нарахованого. Тобто, якщо підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2007 року, єдиний податок за січень воно буде сплачувати з 1 по 20 лютого. Тому, у разі виплати заробітної плати або авансу у січні, у Пенсійний фонд у цьому місяці ще нічого не надійшло і тому треба перерахувати пенсійні внески повністю. Зарахування цих сум можливо тільки із дати надходження 42% до Пенсійного фонду.

Якщо сума нарахованих пенсійних внесків (33,2%) перевищує 42% від суми сплаченого єдиного податку, тоді різницю перераховують у Пенсійний фонд у терміни, визначені законодавством для сплати пенсійних внесків.

Якщо 42% від єдиного податку більше суми нарахованих пенсійних внесків то можливе зарахування суму такого перевищення у рахунок сплати майбутніх платежів, або повернення зайво сплачених коштів на рахунок підприємця.

Є норма, яка обумовлює підприємців-єдиноподатківців сплачувати пенсійні внески за себе. Підприємці, які вибрали особливий спосіб оподаткування сплачують пенсійні внески у фіксованому розмірі, тому же не тільки за себе, а і за членів своєї родини, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Але на сьогодні такий розмір не затверджений. Тому сплачувати його не доводиться.

Досить часто підприємцям при здійсненні підприємницької діяльності допомагають члени їх родини або близькі родичі. Однак норми діючого законодавства поки ще не передбачають будь-яких відмін у тому, хто працює з підприємцем: родичі або чужі люди. Тому якщо підприємцю у здійсненні його підприємницької діяльності допомагають родичі, то відносини з ними оформлюються так же, як і з найманими працівниками. Трудові договори з ними укладаються у загальному порядку, і податки і внески нараховуються і утримуються як із звичайного найманого працівника. Спроба виділити членів родини здійснена у Законі № 1058, яким передбачено, що підприємці, які вибрали одну із спрощених систем оподаткування (єдиний або фіксований податки), повинні сплачувати за себе і членів своєї родини внески у фіксованому розмірі. Але поки ці норми Закону не діють, оскільки відсутнє законодавство по врегулюванню питань сімейного бізнесу.

Тема 5. Звітність суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб

    1. Порядок заповнення декларації про доходи;

    2. Порядок заповнення звіту суб'єкта малого підприємництва – фізичної особи;

    3. Обов'язкова звітність при використанні праці найманих працівників.

    1. Порядок заповнення декларації про доходи

Подання річної Декларації про доходи потрібно перш за все тим, хто перебував на загальній системі оподаткування або сплачував фіксований податок. Вони подають Декларацію про доходи протягом 40 днів, що слідують за останнім днем звітного (податкового) кварталу для квартального звітного (податкового) періоду.

Підприємці, які закінчили рік на єдиному податку, незалежно від того, працювали вони у звітному році на загальній системі або ні, підприємницької Декларації не подають. Але можливі ситуації, коли їм необхідно це зробити як звичайним фізичним особам, наприклад, якщо приватний підприємець - єдиноподатківець, у якого протягом року, крім підприємницьких, були доходи у вигляді заробітної плати, бажає скористатися правом на податковий кредит, або у обов'язковому порядку, коли приватний підприємець - єдиноподатківець отримував:

як звичайна фізична особа – доходи (прибуток), що не підлягає оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті;

доходи від виду діяльності, не занесеного у свідоцтва платника єдиного податку від осіб, що не мають статусу податкового агента, до яких відносять фізичних осіб – несуб'єктів підприємницької діяльності і тих, хто не веде незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси і т.д.), нерезидентів;

нецільову благодійну поміч, у тому числі матеріальну від благодійника-фізичної особи;

іноземний доход, крім пов'язаного із підприємницькою діяльністю.

Підприємці використовують форму Декларації, а якщо підприємець претендує на податковий кредит, він заповнює ще і два додатка до Декларації, які можливо подати у податкову до 1 квітня. Доходи від підприємницької діяльності відображаються у Декларації.

Платники фіксованого податку не зобов'язані вести облік доходів і витрат діяльності, що оподатковується фіксованим податком. Отримане від подібної діяльності не включають у оподаткований доход підприємця по наслідках звітного року, а сплачена сума названого податку – остаточна і не входить у перерахунок загальних податкових зобов'язань. Тому якщо підприємець – платник фіксованого податку мав доходи тільки від діяльності на ринку, то у Декларації він буде заповнювати тільки дві графи:

"Види діяльності по коду КВЄД, за здійснення яких отриманий доход";

"Сума отриманого валового доходу". У ній буде відображена сума виручки, отримана від торгівлі або надання супутніх послуг на ринку.

У двох графах, що залишилися, платник фіксованого податку поставить прочерк. По даних, які він вніс до Декларації, податківці зможуть зробити висновок про відповідність обсягу виручки, одержаної їм за календарний рік, обмеженню 119 тис. грн.

Підприємці, які знаходилися на загальній системі або, знаходячись на фіксованому податку, мали доходи як від торгівлі на ринку, так і оподатковані податками по правилах загальної системи (законодавство цього не забороняє), заповнюють усі графи у таблиці п. 1.3 Декларації. Причому доходи від діяльності на ринку потрібно фіксувати окремо.

Податки, одержані на загальній системі оподаткування і понесені витрати показують у Декларації на підставі даних Книги обліку доходів і витрат (форма № 10) у другий графі – підсумкові дані за рік про виручку від продажу товарів (продукції або послуг) у грошовій (одержаній на розрахунковий рахунок або (також) у касу) і натуральній (одержаної товарами, послугами) формах по кожному виду діяльності, код якої вказаний окремо. Сума витрат, пов'язана з виручкою від реалізації товарів (продукції або послуг) (окремо по кожному виду діяльності), відображають у строках третьої графи таблиці п.1.3 Декларації.

Суму чистого доходу записують у четверту графу таблиці. У п'ятій відображають суму платежів по податку з доходів фізичних осіб, сплаченого протягом року авансом і суму податку, утриманого податковими агентами, якщо такі утримання були протягом року по доходах від підприємницької діяльності. Після цього підбивають підсумкові суми по графах у строчці „Усього" таблиці п. 1.3.

Період роботи на єдиному податку не відображається у Декларації, так як доходи, що оподатковуються їм звільнені від оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а про виручку, що одержана на єдиному податку, приватні підприємці - єдиноподатківці звітують не у Декларації, а у Звіті суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – платника єдиного податку.

Розділ 2 Декларації підприємці не заповнюють, оскільки, у відповідності із Законом про доходи, не мають права на соціальну пільгу у місяцях отримання підприємницьких доходів.

В п. 3.1 фіксують оподаткований доход, з якого, на думку платника податків, слід сплатити податок, А у п. 3.2 підприємець повинен вказати суму чистого податку, який він планує отримати у наступному за звітним році. Вона дуже важлива для тих, хто працює на загальній системі, так як податкові органи можуть нараховувати авансові платежі по податку з доходів для них, в тому числі і по сумах такого оціночного доходу на поточний рік.

Відомості про приватне майно (рухоме і нерухоме), земельні ділянки, зокрема, ті, що знаходяться за межами України, платник податків викладає у розділі 4, після чого ставить підпис, яка підтверджує, що дані у Декларації вірні.

За ненадання або надання Декларації із запізненням або включення до неї викривлених даних накладається адміністративний штраф у розмірі від 3 до 8 неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян (51-136 грн.).

    1. Порядок заповнення звіту суб'єкта малого підприємництва – фізичної особи

Loading...

 
 

Цікаве