WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Звітність - Курсова робота

Звітність - Курсова робота

    1. Проблеми кредитних організацій по переходу до міжнародних стандартів

Проблеми переходу на міжнародні принципи бухгалтерського обліку займають важливе місце в становленні вітчизняної банківської системи.

Передумови, що зложилися в цей час у комерційних банках, для рішення цього питання є, однак стримуючий вплив на їхній розвиток роблять наступні потужні фактори:

Нерівномірне насичення комерційних банків кваліфікованими бухгалтерськими кадрами. Гострий дефіцит у таких фахівцях випробовують недавно створені банки.

Очевидно, без активної участі самих банків, а також різних банківських асоціацій проблему підготовки кваліфікованих бухгалтерських кадрів вирішити досить важко.

ринципова зміна подання про бухгалтерську професію, що зараз зароджується в банківській практиці у зв'язку із прилученням до міжнародних стандартів обліку.

Якщо раніше бухгалтерський облік прирівнювався до рахівництва, то тепер ми бачимо, що за рубежем банківський бізнес відійшов від подібних подань. Рахівництво - ведення записів по рахунках - лише частина бухгалтерського обліку. Крім рахівництва бухгалтерський облік включає аналіз облікової інформації й участь у прийнятті управлінських рішень, тобто в банківському менеджменті. При рейтинговій оцінці банківського персоналу участь в аналізі й керуванні банком повинне розглядатися в якості обов'язкового для бухгалтерських кадрів.

Недостатність нормативної бази для бухгалтерського оформлення цілого ряду банківських операцій, наявні російські стандарти утрудняють аналіз банківської діяльності, не дозволяють використовувати показники й коефіцієнти оцінки надійності, стійкості банків, використовувані в закордонній практиці.

Недостатній рівень технічної оснащеності засобів передачі даних, телекомунікацій і захисту банківської інформації від проникнення фальшивих документів, загальний низький рівень банківської безпеки, включаючи комп'ютерну безпеку. Звідси нездатність деяких банків забезпечити банківську таємницю. У той час як розвиток банківського бізнесу вимагає зведення банківської таємниці в ранг державної політики( відповідно до західної статистики 60 % всіх злочинів у банківській сфері відбувається персоналом банку.

Недостатній професіоналізм в області бухгалтерського обліку деяких аудиторських фірм, відсутність їхньої відповідальності за якість перевірок також негативно позначається на загальному рівні бухгалтерської роботи.

Банківська інфраструктура повинна включати кваліфікованого аудита, який би займався не тільки підтвердженням звітності, але й оцінював якість керівництва, менеджменту банку на основі аналізу ризиків, ліквідності, прибутковості й т.п. Сюди ж повинна входити кваліфікована юридична служба, агентство по реєстрації застав, щоб уникнути подвійного або багаторазового їхнього використання.

Принципи міжнародної звітності: істотність, надійність, правдиве подання, доречність, вибір методу оцінки елементів фінансової звітності визначають якість і корисність фінансової інформації для користувачів. Вони знайшли своє відбиття в Правилах № 61 і деяких інших нормативних документах. Однак у зв'язку з розбіжністю російських і міжнародних правил оцінки активів, створення резервів, визначення норм амортизації й норм резервування, а також підходів до обліку подій, результат яких невідомий на дату складання звітності, потрібно провести наступні виправні проводки:

збільшення (зменшення) резерву на можливі втрати по позичках, обчислювального за російськими стандартами. (Як правило, резерв по позичках клієнтів, міжбанківським кредитам і врахованим векселям, створений по РСБУ, істотно відрізняється від аналогічного резерву по МСФО, в основному за рахунок більше неформального й обережного підходу при оцінці ризиків);

додаткове формування резервів на можливі втрати по прочим активах і позабалансових зобов'язаннях. До 2002р. РСБУ не вимагали створення резервів під інші активи й позабалансові зобов'язання в повному розмірі, незважаючи на те, що дані вкладення й зобов'язання найчастіше несуть у собі ризик потенційних збитків;

переоцінка цінних паперів або створення резерву під їхнє знецінення. РСБУ передбачають переоцінку деяких видів цінних паперів і створення резерву під інші види цінних паперів, але при цьому існує ряд обмежень, що приводить до необхідності досоздания резерву по МСФО. Резерв по МСФО створюється при відсутності ринкової ціни, як правило, у сумі 50% від балансової вартості цінних паперів;

нарахування додаткової амортизації основних засобів. У РСБУ ставки амортизаційних відрахувань у цілому нижче, ніж реальне зношування основних засобів. У МСФО немає єдиних ставок амортизаційних відрахувань, тому вони встановлюються банком відповідно до реальних строків самостійно. Відповідно, звітність коректується на додатково нараховану амортизацію;

відбиття потенційних збитків по подіях, що происшли після звітної дати. У більшості випадків звіт, підготовлена відповідно до МСФО, розглядається аудиторськими компаніями через 2-3 місяця після звітної дати, тому всі події, що происшли за цей період і істотно, що впливають на вірогідність звітності, необхідно врахувати при складанні звітності;

додаткова переоцінка матеріальних статей балансу відповідно до умов застосування 29 стандарту МСФО "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції";

проводки по консолідації звітності банку й дочірніх компаній. МСФО припускають, як правило, складання зведеної звітності, у той час як за російськими стандартами подання зведеної фінансової звітності потрібно для обмеженої кількості організацій;

коригувальна проводка. Дана проводка виробляється на початку процесу складання звітності по МСФО для банків, де МСФО застосовуються як мінімум другий раз. Кожна проводка, що впливала на власні засоби банку в попередньому звітному періоді, повинна бути відбита в складі даної проводки у звітному періоді, але зі зворотним знаком і в кореспонденції зі статтею "нерозподілений прибуток".

Крім зазначених виправних проводок, іноді потрібно виконати й інші, пов'язані з коректним відбиттям тих або інших операцій банку, проведених у звітному році.

Необхідність проведення тієї або іншої виправної або коригувальної проводки визначається як принципами міжнародної звітності, так і міжнародними стандартами фінансової звітності. Причому МСФО в основному дають конкретні рекомендації з питань формування тієї або іншої додаткової проводки.

Наприклад, МСФО 10 "Події після звітної дати" установлює порядок обліку й розкриття інформації для подій, що мають місце після звітної дати, але до дати твердження фінансової звітності. Оскільки нормативні документи Банку Росії жорстко регламентують строки підготовки звітності банків і майже не дають можливості внести в неї зміни, при складанні звітності за міжнародними стандартами активи й зобов'язання коректуються, якщо після звітної дати відбулися істотні події (погашення кредиту, неповернення кредиту й т.д.). Часто такі виправні проводки можуть значно вплинути на фінансовий результат банку.

Перехід на міжнародні принципи обліку в банках почав здійснюватися в непростих умовах їхньої діяльності. З кінця 1993 року комерційні банки в експериментальному порядку приступилися до складання нової фінансової звітності й переходу до нових стандартів обліку.

Одночасно повинні вирішуватися завдання підвищення якості обліку, вірогідності й реальності банківської звітності.

    1. Шляхи вдосконалювання звітності

Звітність сьогоднішнього дня сформована в обстановці кризи 1998 року, тому її недоліки й виглядають таким чином, що це дуже численна по кількості форм звітності, що становляться. У ряді випадків має місце дублювання цієї звітності. Відсутній належний межформенный контроль, завищена періодичність по ряду звітностей.

Має місце недостатня обґрунтованість понятійного апарата, застосовуваних при підготовці окремих видів звітності. Недолік і відсутність у кредитних організацій мотивації по підготовці форм звітності приводить до нерозуміння процесу підготовки даної звітності. Особливо це відчувається на прикладі дрібних банків.

Сьогодні в умовах щодо сприятливої макроекономічної ситуації в країні й очевидній необхідності зміни сформованих прийомів до організації банківського нагляду, а також переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності, природно потрібне перетворення діючої структури й змісту системи звітності. У зв'язку із цим необхідні міри, які дозволять оптимізувати банківську звітність.

Процес оптимізації повинен підвищити якість інформативності звітних форм, по-перше, і підвищити ефективність інформації, одержуваної в результаті розробки й аналізу звітних даних, у другі. При цьому визначальним фактором при рішенні питання про доцільність складання тієї або іншої форми звітності повинен стати її змістовний аспект, тобто відомості, які відбиваються у відповідній звітності. І кредитні організації, і інші користувачі звітності повинні усвідомлювати мету її складання й можливості оцінки наведених даних в ідеалі. Кредитна організація повинна мати в розпорядженні методики й результати аналізу звітності, якими розташовує орган, що наглядає. Це дозволить керівництву банку більш уважно вивчити причини тих або інших явищ, вжити необхідних заходів по запобіганню негативних тенденцій.

Loading...

 
 

Цікаве