WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Електронна книга як вид документа - Курсова робота

Електронна книга як вид документа - Курсова робота

1.2 Поняття "книга", "документ" "видання", їх співвідношення

Поняття "документ" є центральним та фундаментальним у понятійній системі документознавства. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів, що слугують об'єктами практичної діяльності створення, збору, аналітико-синтетичної обробки, збереженню, пошуку, поширенню та використанню документної інформації в суспільстві.

Поняття "документ" широко використовується в усіх сферах суспільної діяльності. Воно розуміється по-різному в таких наукових дисциплінах, як інформатика, бібліотеко-, бібліографо-, архіво-, музеєзнавство, а також у відповідних спеціальних галузях діяльності — бібліотечній, музейній, архівній справі та бібліографії. Звідси його багатозначність, яка ускладнює спілкування та взаєморозуміння між спеціалістами документно-комунікаційної сфери.

За тривалий історичний період значення поняття "документ" постійно змінювалося. До сьогоднішнього часу застосовуються різні визначення, які надають йому найширшого значення, або звужують його розуміння до одного якого-небудь виду.

Визначення загального значення поняття "документ" є головним завданням теоретичного документознавства (документології).

На міжнародному рівні загальним визнано визначення "документа" як записаної інформації, яка може бути використана як одиниця в документаційному процесі. Таке визначення розроблене та затверджене Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) за участю Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, Міжнародної федерації з документації, Міжнародної ради архівів, Міжнародної організації з інтелектуальної власності.

Згідно стандарту ISO, інформація може бути записана будь-яким способом фіксування відомостей, за допомогою не тільки знаків письма, але й зображення, звука і т. п. Таке визначення дозволяє перерахувати до документів усі матеріальні об'єкти, які можуть бути використані для передавання інформації в суспільстві.

В Україні офіційно прийняті три визначення документа, зафіксовані в деяких Державних стандартах (ДСТУ). Так, в ДСТУ 2392-94. "Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення" документ трактується як "записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності" [3, с.3].

ДСТУ 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" під документом розуміє "матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі" [4, c.3].

ДСТУ 2432:2004 дає таке визначення поняття "документ" . "Документ матеріальний об'єкт із інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі та просторі" [6, c.3].

До поняття документ звертаються багато вчених. Так, провідний науковець С. Г. Кулешов під документом розуміє "запис інформації, що відповідає характеристикам певного жанру чи номіналу, зафіксований на матеріальному носії, основною функцією якого є збереження та передавання інформації у часі та просторі" [9, c.3].

І. О. Столяров трактує документ як "матеріальний носій, на якому закріплена певна система знаків, яку людина здатна сприйняти як інформацію. В окремому випадку знаки на документі закріплюють штучним способом" [15, с.69].

Провідний інформатик А. Б. Соколов у своїй праці запропонував таке визначення поняття "документ" — "це стабільний речовинний об'єкт, призначений для використання в соціальній смисловій комунікації як завершене повідомлення"[16, c.107].

У термінологічному словнику подається визначення поняття "документ" "запис інформації на матеріальному носії, основна функція якого — збереження і передавання інформації у просторі та часі".

Таким чином, до поняття документ звертається багато вчених, які трактують поняття "документ" по-різному в різних галузях знань.

Поняття "документ" взаємопов'язане з поняттям "книга".

З найдавніших часів книга була і предметом пізнання – для бібліотекаря, книжника, письменника. Поступово складається її теоретичний феномен.

Книга — письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу. Перші книги писали на листах, корі, полотні, шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі. Приблизно в 100 — 150 р. стали поширюватися кодекси або зброшуровані книги замість сувоїв. З 4 століття по 15 століття для сторінок книги стали застосовувати пергамент, зроблений з тонкої шкіри ягнят. Пергамент був замінений папером, що прийшов у Європу з Китаю, де спосіб його виготовлення був відомий ще до 105 року на основі суміші кори і коноплі. Широко доступними книги стали тільки після винаходу книгодрукування в 15 столітті. Зараз текст книги можна відтворити і зберігати у вигляді мікрофільму.

У державному стандарті ДСТУ 3017—95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" "книга — це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркупіів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі" [4, c.8].

Видатна вчена Г. М. Швецова-Водка дає декілька визначень поняттю "книга", від широкого значення до вузького:

— матеріальний об'єкт, у якому подано будь-який запис інформації, який може бути виконаний будь-яким розробленим людиною способом;

— це документ людиносприймаємий, безпосередньо сприймаємий; якщо документ сприймається людиною за допомогою технічних пристроїв (наприклад апарата для читання мікроформ), він уже не вважається книгою;

— документ людиносприймаємий, безпосередньо сприймаємий, візуальний; у цьому значенні підкреслюється спосіб сприйняття змісту книги людиною;

— символічний документ, тобто записаний абстрактними знаками, не подібними до того об'єкта, що відображається;

— значення книга дорівнює документу, призначеному для читання;

книга дорівнюється документу вербально-писемному, літературному

або текстовому, з урахуванням усіх попередніх обмежень обсягу поняття "книга" [17,c.221-223].

Провідний науковець Н. Н. Кушнаренко вважає, що книга має багато загального з документом, оскільки є його різновидом. В той же час для книги характерна певна специфіка, що дозволяє відрізнити її від інших видів документів. У визначенні книги зазвичай виділяють дві сторони: содержаніє (духовну суть: думки, ідеї) і форму (матеріальную, речову, службовку для закріплення і передачі інформації). Книга — текстовий документ, тобто документ, велику частину об'єму якого займає мовний (словесний) текст [10, c.219-220].

Видання — це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний період часу. Видання є одним із видів документів, що може класифікуватися по різним ознакам документа: за змістом, матеріальною конструкцією, періодичністю, знаковій природі інформації і тому подібне. Його типологічна різноманітність, як і документа в цілому, базується на сукупності ознак, головними з яких є цільове і читацьке призначення, а також характер інформації, що міститься у виданні. Це є підставою для всесторонньої характеристики видання як вигляду документа.

У державному стандарті ДСТУ 3017 — 95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" поняття "видання" трактується як "документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовленний друкуванням, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання" [4,c.3].

Визначення "видання" міститься також у стандарті ДСТУ 3018 — 95 "Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення", — це "друкований вибір, що призначений для розповсюдження вміщеної в ньому інформації, пройшов редакційно-видавниче оброблення, поліграфічно самостійно оформлений та має вихідні відомості" [5, c.3].

Н. Н. Кушнаренко розглядає поняття "видання", як основний вигляд опублікованого, друкарського, поліграфічного документа. Це документ, предназначений для поширення інформації, що міститься в ньому, який пройшов редакційно-видавничу обробку, отриманий друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, такий, що має вихідні відомості. До видання можуть бути зараховані всі документи, випущені за планами видавництв або позапланово, на основі договорів з авторами, будь-якими способами поліграфічного друку [10, c.161].

Loading...

 
 

Цікаве