WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Економічна сутність необоротних матеріальних активів - Курсова робота

Економічна сутність необоротних матеріальних активів - Курсова робота

Кореспонденція рахунків зі створення об'єкта основних засобів господарським способом наведено у табл. 2.5.

Підприємство власними силами побудувало складське приміщення, первісна вартість якого становила 4200 грн. Первісна вартість основних засобів, створених господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов'язаних із їх виготовленням.

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків за операціями щодо створення господарським способом об'єкта основних засобів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Відображено витрати на спорудження складського приміщення власними силами

151

20

66

65

3920

200

80

2

Введено в експлуатацію збудований об'єкт

103

151

4200

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття основних засобів. Одним із напрямів вибуття об'єкта основних засобів є їх списання з обліку внаслідок продажу. Наприклад, на балансі підприємства є споруда, первісна вартість якої — 103 тис. 800 грн., сума накопиченого зносу — 33 тис. 600 грн. Підприємство продає цей об'єкт основних засобів. Договірна ціна продажу — 108 тис. грн. Перша подія — передача (оформлення прав власності) об'єкта основних засобів.Відображення вибуття об'єкта основних засобів внаслідок його продажу наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Порядок відображення в обліку вибуття об'єкта основних засобів внаслідок його продажу

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Відображення доходу від продажу споруди

377

742

108 000

2

Відображення суми податкового зобов'язання з ПДВ

742

641

18 000

3

Списання суми накопиченого зносу споруди

131

103

33 600

4

Списання залишкової вартості споруди

972

103

70 200

5

Отримання виручки від покупця

311

377

108 000

2.4 Облік зносу необоротних матеріальних активів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співставлення витрат з доходами [12, с. 82].

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Строк корисної експлуатації основних засобів – це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Нарахування амортизації об'єктів необоротних активів здійснюється за одним з шести методів, встановлених п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 г. №92. Різниця цих методів полягає в такому розподіленні вартості об'єкта, що амортизується, протягом строку його корисного використання, яке максимально відповідало б характеру (інтенсивності) експлуатації такого необоротного активу. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу та фіксується в наказі про облікову політику.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого, податкового.

За прямолінійним методом вартість об'єкта, що амортизується рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується. Річна сума амортизації визначається діленням вартості об'єкту, що амортизується на очікуємий строк використання об'єкту основних засобів (формула 2.1):

А = АВ / Т, (2.1)

де, А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ – вартість об'єкту, що амортизується грн.;

Т - очікуємий строк використання об'єкту.

Наприклад, вартість верстата складає 6850 грн., очікуємий термін використання – 10 років. Амортизація верстата за рік це складає: 6850 / 10 = 685 грн.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об'єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта основних засобів на річну норму амортизації (формула 2.2):

А = ЗВ х На, (2.2)

де А – сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ – залишкова вартість об'єкта основних засобів;

На – річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою 2.3:

, (2.3)

де н – строк корисного використання об'єкту основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ – первісна вартість об'єкту основних засобів, грн.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об'єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об'єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об'єкту, що амортизується, визначають суму амортизації [12 с. 186].

Виробничий метод амортизації заснований на припущенні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкту. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби [12, с. 186].

Останнім абзацом п. 26 ПБО 7 установлено, що у бухгалтерському обліку підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону від 22.05.1997 р. №283/97-ВР) [1].

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти,; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

Loading...

 
 

Цікаве