WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "ДП ""Борщівський спиртзавод""" - Курсова робота

"ДП ""Борщівський спиртзавод""" - Курсова робота

  1. прихід;

  2. розхід.

В першій частині вказується дата отримання, номер прихідного документа, постачальник та вага (брутто, тара і нетто). В другій частині (розхід) вказується дата, номер вихідного документа та вага (нетто) (див. додаток №4).

При одержанні або відпущенні товару чи матеріалу зі складу ведеться також карточка складського обліку товарів і матеріалів (див. додаток №13), до якої додається прихідний ордер або накладна(див. додаток №15,16) .

Транспортування продукції від виробника до підприємства оформляється товарно-транспортною накладною. (див. додаток №10). При прибутті вантажу на склад виписується прибутковий ордер (див. додаток №17.1).

Придбані підприємством запаси зараховуються за первинною вартістю (вартість запасів, що придбані за плату) з включенням таких фактичних витрат:

- суми, непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які відшкодовуються підприємству;

- витрати на транспортування запасів до місця їх використання, вантажно-розвантажувальні роботи;

- інші витрати, пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання.

Як і на будь-якому іншому виробничому підприємстві, на Борщівському спиртовому заводі здійснюється витрачання матеріалів на виробництво. Для раціонального використання цих матеріалів необхідно встановлювати норми витрачання їх на виробництво, в даному випадку на виробництво спирту.

Так, як всі необхідні матеріали зберігаються на складах, то для отримання необхідної їх кількості у цех на виробництво виписуються лімітні карти. (див. додаток №20) У них вказують бригаду, якій видаються запаси зі складу; назви виробів, на які видають матеріали; запаси, які видають на виробництво. До лімітної картки додається звіт про витрату допоміжних матеріалі на заводі (див. додаток №21). Далі записують норми та підраховують кількість витрачання даного запасу.

Способом контролю за витрачанням матеріалів на підприємстві є також інвентарний спосіб. Його використовують для точного визначення будь-яких спожитих матеріалів. При цьому способі періодично проводять інвентаризацію матеріалів. За даними інвентаризації визначають наявність матеріалів на кінець періоду (див. додаток №12).

Обліковою політикою підприємства визначений метод, за яким здійснюється відпуск запасів у виробництво. Це є метод FIFO (собівартості перших за часом надходжень запасів, тобто перший прихід – перший розхід). Оцінка за цим методом полягає в тому, що списання матеріальних цінностей відбувається в такій послідовності: залишок на початок періоду, перше надходження, потім друге, третє і наступні надходження за їх цінами. Залишки запасів на кінець місяця визначаються за цінами останніх за часом надходжень запасів.

Запаси повинні бути достовірно оцінені на дату складання балансу. Для цього витрати на придбання запасу, які не можуть бути відображені як активи, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок – первинною вартістю або чистою вартістю реалізації (очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації).

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається за кожною номенклатурною одиницею запасів.

Різниця між первинною та чистою вартістю реалізації повністю втрачених запасів списується на витрати звітного періоду з її відображенням в забалансовому обліку.

Виробництво продукції неможливе без використання малоцінних та швидкозношуваних предметів. Визначена цінова та вікова межа матеріальних активів, до якої вони вважаються малоцінними і швидкозношуваними предметами. На підприємстві такою межею є ціна до 1000грн. і термін експлуатації 1 рік. Облік ведеться на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети". Оприбуткування МШП здійснюється по прибуткових ордерах. Списання оформляється актом на списання МШП із затвердженням та підписом відповідних осіб (див. додаток №17,19).

В більшості випадків МШП на підприємстві придбаються через підзвітних осіб. Це оформляється записами:

Дт 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети" (вартість МШП);

Кт 64.1 „Розрахунки за податками" (сума ПДВ);

Кт 37.2 „Розрахунки з підзвітними особами" (сума авансового звіту) (див. додаток №42).

Для контролю за витрачанням матеріальних цінностей у бухгалтерії на протязі місяця на основі відповідних первинних документів ведуть оборотну відомість. На початку кожного місяця у цій відомості проставляються залишки матеріальних цінностей на початок. На протязі місяця здійснюється витрачання запасів. Це оформляється відповідними документами на прихід та розхід цінностей та виводяться обороти за місяць. В кінці місяця роблять розрахунки залишків товарів та цінностей ( див. додаток №22,23).

4. Облік грошових коштів

На сьогоднішній день створений найбільш ефективний спосіб розрахунків між контрагентами. Це є безготівковий спосіб розрахунків. Він передбачає рух коштів по рахунках, від підприємства-платника до отримувача цих коштів.

Касові операції на підприємстві та їх документування проводить бухгалтер-касир. Облікові операції здійснюються на рахунку 30 "Каса" (див. додаток №36,37).

Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" (далі - наказ Мінстату), і мають застосовуватися усіма підприємствами (див. додаток №31,32).

Приймання готівки касою підприємства, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства, і касира, засвідчена печаткою (штампом) підприємства.

При прийманні готівки до каси касир підприємства керується Правилами визначення платіжності банкнот і монет, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 № 152 і зареєстрованими Міністерством юстиції України від 16.04.99 за № 242/3535 (із змінами).

Видача готівки з кас підприємства проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі - видаткові документи) (див. додаток №33). Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (див. додаток №34). Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

У разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнило або кулькову ручку з темним чорнилом. Якщо видатковий документ складений на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Видача готівки з каси, що не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки в касі не приймається.

Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Якщо видача готівки проводиться за дорученням, оформленим у встановленому порядку згідно з чинним законодавством, у тому числі й особи, що не має змоги в зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити розпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержати готівку. Якщо видача готівки проводиться за відомістю, то перед розписом про одержання грошей касир робить у ній напис: "За довіреністю". Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або відомості.

Виплати, що пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача (див. додаток №31).

На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

Loading...

 
 

Цікаве