WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державний фінансовий контроль в Україні - Курсова робота

Державний фінансовий контроль в Україні - Курсова робота

Для узгодженого розв'язання питань, що відносяться до компетенції ГоловКРУ України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в ГоловКРУ України утворюється колегія в складі голови (голова колегії), заступників голови по посаді, інших керівних працівників державної контрольно-ревізійної служби.

Члени колегії затверджуються і звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням голови ГоловКРУ України.

Рішення колегії впроваджуються в життя наказами ГоловКРУ України.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорення найважливіших проектів нормативно-правових актів і інших питань в ГоловКРУ України можуть утворюватися методологічна рада, інші дорадчі і консультативні органи.

Склад цих органів і положення про них затверджує голова ГоловКРУ України.

У складі ГоловКРУ України Кабінетом Міністрів України можуть бути створені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Гранична чисельність працівників ГоловКРУ України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру ГоловКРУ України затверджує голова.

Штатний розпис, кошторис витрат ГоловКРУ України затверджує 0голова за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи ГоловКРУ України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах у містах затверджує голова ГоловКРУ України. 3. Методи вдосконалення державного фінансового контролю

3.1. Методи вдосконалення проведення ревізії та перевірок органами, що здійснюють державний фінансовий контроль

За змістом ревізії поділяються на фактичні і документальні. В ході фактичної ревізії перевіряється вся сукупність сторін фінансової діяльності об'єкта перевірки. Ревізори організовують інвентаризацію матеріальних цінностей, перевіряють стан матеріальних і речових складів, підраховують, зважують і виміряють товарно-матеріальні цінності, що перебувають на складах і в процесі виробництва, перевіряють наявність грошей, цінних паперів, документи тощо. Документальні ревізії включають в себе лише перевірку різних фінансових документів, в тому числі рахунків, платіжних відомостей, ордерів, чеків, звітів, кошторисів і т.д. В ході їх здійснення з'ясовується наявність необхідних фінансових документів, якість їх оформлення, ступінь надійності їх обліку і зберігання. На підставі аналізу фінансових документів визначається законність і доцільність витрачання коштів.

За критерієм періоду діяльності, який обслідується, ревізії поділяються на вибіркові і фронтальні. Вибіркова (часткова) ревізія є перевіркою фінансової діяльності за якийсь певний проміжок часу. При фронтальній (повній) ревізії перевіряється вся фінансова діяльність підконтрольного об'єкта за якісно цільний період часу, наприклад за період з моменту одержання до повного використання бюджетних коштів університетом в якомусь конкретному році чи за декілька років підряд.

Повні ревізії, як правило, охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності об'єкта перевірки: стан зберігання грошових коштів і матеріальних цінностей; відповідність їх наявності даним бухгалтерського обліку; відповідність фактичних витрат бухгалтерським документам; своєчасність і правильність проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків з підприємствами, установами, організаціями; правильність використання грошових коштів і матеріальних цінностей; виконання фінансових і господарських планів і т.д.

За критерієм об'єкту діяльності, що перевіряється, ревізії поділяються на комплексні, за яких перевіряється фінансова діяльність обраного об'єкта в різних сферах і, як правило, в них беруть участь ревізори одночасно декількох перевіряючих органів, а також на тематичні ревізії, які зводяться до обслідування будь-якої однієї сфери фінансової діяльності (наприклад, правильності сплати податків та інших обов'язкових платежів в бюджет та позабюджетні державні централізовані фонди).

Кожна ревізія повинна бути добре підготовлена. Для її здійснення призначається склад ревізійної комісії, виробляється програма проведення ревізії, вивчається необхідне законодавство та інші нормативні акти, члени комісії знайомляться з висновками попередньої ревізії. Про проведення ревізії інформується керівник об'єкта перевірки. Строк ревізії, як правило, не повинен перевищувати ЗО днів.

Ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ здійснюються не рідше одного разу у два роки, авсфері матеріального виробництва— не рідше разу на рік.

Результати ревізії оформляються актом ревізії — документом, що має важливе юридичне значення. Цей акт підписується керівником ревізійної групи, а також керівником і головним бухгалтером об'єкта перевірки. За наявності заперечень чи зауважень по акту ревізії керівник і головний бухгалтер об'єкта перевірки додають до акту ревізії свої зауваження і заперечення. В акті ревізії вказується мета ревізії, основні результати перевірки, виявлені факти порушень фінансової дисципліни, а також причини, що зумовили дані порушення та особи, які їх вчинили, пропонуються заходи по ліквідації виявлених порушень та міри відповідальності винуватих посадових осіб. В акті ревізії фіксується лише те, що фактично встановлено, при цьому кожне положення повинно бути достатньо аргументованим.

Акт ревізії передається особі (юридичній чи фізичній), яка призначила ревізію, а також у відповідні — по лінії прямих функціональних зв'язків суб'єкта та об'єкта перевірки — фінансові органи.

При необхідності може бути складений проміжний акт ревізії. Він також передається керівнику, що призначив ревізію, для безвідкладного реагування. Найчастіше це здійснюється при виявленні зловживань чи інших порушень, за які передбачена кримінальна відповідальність винуватців, а також порушень, сліди яких можуть бути ліквідовані, наприклад недостача грошей в касі.

Під час здійснення ревізії ревізор має право: перевіряти всі необхідні документи, а при виявленні підробок в документах або фіктивних документів вилучати їх; проводити контрольні заміри виконуваних робіт; вимагати проведення інвентаризації фондів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів; опечатувати каси й інші приміщення; вимагати довідки і копії документів у осіб, підприємств, установ, організацій, пов'язаних з фінансово-господарськими операціями об'єктів, що перевіряються; проводити зустрічні перевірки, тобто встановлювати відповідність документів і даних об'єкта перевірки з документами і даними, що належать тим підприємствам, установам, організаціям, від яких одержані чи яким видані грошові кошти і матеріальні цінності; залучати спеціалістів для визначення кількості і якості продукції, послуг, виконаних робіт, перевірки фактичних затрат сировини і матеріалів.

Висновки ревізії підлягають розгляду у двохтижневий строк керівником, що призначив ревізію. На їх підставі визначаються заходи по усуненню виявлених порушень фінансової дисципліни, відшкодуванню завданої матеріальної шкоди; розробляються пропозиції по попередженню в майбутньому порушень фінансової дисципліни; винуватці притягуються до відповідальності. Керівник установи, що призначила ревізію, зобов'язаний забезпечити контроль за виконанням рішень, ухвалених на підставі результатів ревізії.

Посадові особи, з вини яких допущені порушення фінансової дисципліни, про що вказується в акті ревізії, можуть бути притягнуті до матеріальної, дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, а також до декількох видів відповідальності одночасно, наприклад, до матеріальної і дисциплінарної або до матеріальної і кримінальної.

Ревізія й контроль охоплюють не тільки окремі підприємства, але і їх об'єднання, організації, бюджетні установи, банківську систему, комунальні служби й інші суб'єкти. За допомогою ревізійного контролю різноманітні рівні управління одержують інформацію про фактичний стан виробничої, комерційно-збутової, фінансової й іншої діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом і використання бюджетних коштів по призначенню.

Держава зацікавлена в одержанні підприємствами як можна більшого прибутку, а через прибуток - великих податків і різноманітних зборів для покриття бюджетних асигнувань.

Повна і всебічна оцінка діяльності підприємства і його платоспроможності, достовірності показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності повинна базуватися на принципах достатності і переконливості ревізійних доказів.

Loading...

 
 

Цікаве