WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державний фінансовий контроль (ревізія) - Курсова робота

Державний фінансовий контроль (ревізія) - Курсова робота

АВ = Зв х На;

100%

На = ---------- х 2

Т

Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

  1. Кумулятивній метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ = (Пв - Лв) х К;

Тк

К = -----

Тк(кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.

  1. Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВм = Ом х Ва;

Пв - Лв

Ва = ------------ х 100%

О

де, АВ – річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв – початкова вртість;

Лв – ліквідаційна вартість;

Т – термін корисного використання об'єкта;

На –норма амортизації відрахувань ;

Зв – залишкова вартість;

SЗ – сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

Т – термін корисного використання об'єкта основних засобів;

К – кумулятивний коефіцієнт;

Тк – кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта;

SТ – сума числа років корисного використання об'єкта основних засобів;

АВ – місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом – місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва – виробнича ставка амортизації;

О – загальний обсяг продукції.

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основаного засобу.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування, ревізору необхідно знати, що амортизації підлягають:

  1. витрати, пов'язані із придбанням основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання (включаючи витрати на придбання племінної худоби).

  2. сума основних фондів, самостійно виготовлених для власних виробничих потреб, яка включає витрати на виплату зарплати працівникам, які були зайняті виготовлення таких основних фондів;

  3. сума витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння, які перевищують п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

  4. суми, витраченої на придбання, ремонт, модернізацію легкового транспорту лише юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (транспортні парки) та послуг з наданням легкового транспорту в оренду (прокат) громадянам, організаціям.

Не підлягають амортизації і повинні відноситись до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, вирощування багаторічних насаджень, придбання основних фондів, нематеріальних фондів з метою подальшої реалізації іншим платникам або їх використання у виробництві іншим платникам, утримання основних засобів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації і проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрат бюджетів:

  1. на будівництво та утримання споруд благоустрою, житлових будинків і архівних фондів;

  2. витрати бюджетів й утримання автомобільних доріг загального користування, утримання бібліотечних фондів;

  3. витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для інших цілей.

Важливим етапом ревізії є перевірка дотримання встановлених норм амортизаційних відрахувань по групах основних фондів:

  • групи 1 – 5%

  • групи 2 – 25%

  • групи 3 – 15%, річних.

Оскільки платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації тільки до групи 3, то ревізор повинен перевірити правильність її застосування: 1 рік – 15%, 2 – 30%, 3 – 20%, 4 – 15%, 5 – 10%, 6 – 5%, 7 – 5%.

Нарахування прискореної амортизації підприємством не проводиться, якщо воно випускає продукцію (роботи, послуги), ціни на яку встановлюються державою.

Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів групи 1 проводиться до досягнення балансової вартості такого об'єкта 100 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян.

Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатом відповідного податкового періоду, а вартість об'єкта прирівнюється до 0.

По групах 2 і 3 нарахування амортизації проводиться до досягнення балансовою вартістю основних засобів цих груп нульового значення.

Якщо підприємство застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів, то коефіцієнт індексації визначається за формою:

КС = (і(а - 1) - 110)/100

де і(а - 1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо підприємство застосовує коефіцієнт індексації, то воно зобов'язане визнати капітальний дохід в суми, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів, визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта і балансовою вартістю такої групи основних фондів до проведення такої індексації.

Даний капітальний дохід належить до складу валових доходів підприємства кожного звітного кварталу (протягом року) в сумі, яка дорівнює відповідному проценту річної норми амортизаційної групи основних фондів від суми капітальних доходів.

2.5. Ревізія ремонту основних засобів.

Комплексна ревізія основних засобів передбачає перевірку виконання плану планово-попереджувального ремонту і освоєння кошторисних асигнувань на капітальний та поточний ремонт.

Згідно з П(С)БО 7 в процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. На суму витрат, пов'язаних з покращанням основних засобів, збільшується їх первісна (переоцінена) вартість.

Крім витрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Дані витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості, а до витрат поточного періоду.

Ревізору необхідно знати, що підприємство для цілей оподаткування, має право протягом звітного року відносити на валові витрати будь-які витрати, пов'язаних з покращенням групи 1, 2 і 3 основних фондів у сумі , що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фонді на початок звітного періоду.

Якщо витрати перевищують зазначену суму, то їх відносять на збільшення балансової вартості окремих об'єктів групи 1 або балансової вартості груп 2, 3 і підлягають амортизації за нормами.

Ревізія операцій по поточному ремонту основних засобів починається з вивчення:

  1. змісту плану поточного ремонту як по підприємству, так і його структурних підрозділів;

  2. обґрунтування нормативу затрат на проведення ремонту;

  3. аналізу його виконання в ревізованому періоді.

Виявивши невиконання плану за обсягом, перевитрату коштів, ревізор з'ясовує причини, винуватців та наслідки.

Практика КРР показує, що зустрічається економія у витратах на поточний ремонт. Причини такої економії слід детально вивчити, тому що вона виникає за рахунок неповного виконання обсягу робіт по поточному ремонту основних засобів. За даними первинних документів і записів в облікових регістрах ревізор встановлює:

Loading...

 
 

Цікаве