WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Внутрішній аудит у банку - Курсова робота

Внутрішній аудит у банку - Курсова робота

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

1.2. Місце аудиту в системі контролю за діяльністю банку. Взаємозв'язок внутрішнього і зовнішнього аудиту.

В економічній літературі немає одностайності щодо визначення організаційних форм контролю в банках.

Так у книзі "Аудит банків" під ред. Білоглазовой дається наступна класифікація:

  1. по способі проведення: обов'язковий і ініціативний;

  2. по характері проведення: зовнішній аудит, внутрішній аудит;

  3. по періодичності проведення: первісний аудит, погоджений (повторний) аудит;

  4. з погляду розвитку : підтверджуючий аудит, системно – ориентірований аудит, аудит, що базується на ризику.[70, стр. 9-10]

У книзі Суйц В.П., Ахметбекова А.Н., Дубровиной Т.А. "Аудит: загальний, банківський, страховий" приведена наступна класифікація: внутрішній і зовнішній аудит.[122, стор.25-30].

В українських источниках розкрити такі основні організаційні форми контролю в банках:

* державний;

* відомчий;

* незалежний (аудиторський);

* внутрішньобанківський; бухгалтерський;

* адміністративний.[125, стр.39-47 ].

Державний контроль здійснюють відповідні офіційні органи контролю та управління, до яких належать: Рахункова палата Верховної Ради України, Контрольні управління при Адміністрації Президента України, Головне контрольно-ревізійне управління при Міністерстві фінансів України, Міністерство економіки України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України, Фонд державного майна України, антимонопольний комітет та інші.

В умовах ринкової економіки банки відіграють ключову роль у фінансовій системі й економіці в цілому, до їхньої діяльності суспільство виявляє неабиякий інтерес. В усьому світі банки підлягають більшому державному контролю, ніж господарські суб'єкти інших видів діяльності.

Функції і завдання органів контролю регламентовані Законами України.

Відомчий контроль відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" [2] здійснює Національний банк. З цією метою при Національному банку України створено департамент пруденційного нагляду.

Пруденційний нагляд — це система банківського нагляду, при якій головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденційного нагляду вивчає дотримання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, економічних нормативів тощо.

Департамент пруденційного нагляду уповноважений:

* здійснювати всі види перевірок діяльності комерційних банків, перевірку достовірності економічних нормативів, звітності, реєстрацію і ліцензування банку;

* надавати відповідні розпорядження, обов'язкові до виконання, у випадку порушення комерційними банками законодавства У країни;

* вимагати від банків проведення зборів і завчасно оголошувати ті

питання, які вимагають негайного вирішення;

* направляти своїх представників з правом виступу на загальні збори акціонерів, засідання ревізійної комісії.

Незалежний (аудиторський) контроль здійснюють незалежні аудиторські фірми. Аудиторські фірми перевіряють стан бухгалтерського обліку, достовірність фінансової чи статистичної звітності, а також стан кореспондентських відносин між банківськими установами, касової роботи, операцій за безготівковими розрахунками.

Рис.1.1. Система незалежного фінансового контролю (аудіту) в Україні

Результати аудиторської перевірки оформляють висновком.

Систему внутрішнього аудиту можна вважати частиною системи внутрішнього контролю банку. По-перше, перевірка та оцінка ефективності системи внутрішнього контролю є основною метою внутрішнього аудиту. По-друге, у внутрішнього контролю та аудиту дуже багато спільного, наприклад, вони мають однакові завдання, процедури, принципи та ін.

Розгляд внутрішнього аудиту обов'язково вимагає ознайомлення з поняттям внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль — це система організації роботи банку, до якої належать усі заходи, що вживаються банком для контролю за своїми активами, запобігання шахрайству, зведення до мінімуму помилок, перевірки точності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, забезпечення ефективності операцій та додержання внутрішніх положень і вказівок керівництва.

Система внутрішнього контролю завжди належала до найважливіших елементів операційної та управлінської структури банку. Глобалізація ринків, жорстка конкуренція, впровадження нових банківських операцій, розвиток інформаційних технологій призвели до суттєвого ускладнення банківської системи і разом з цим збільшили небезпеку ризиків для неї. Все це спричинює як ускладнення завдань внутрішнього контролю, так і зростання його значення в діяльності банку.

Внутрішній контроль запроваджується та здійснюється Правлінням банку, його керівництвом та працівниками всіх рівнів. Система внутрішнього контролю — це не просто процедури або внутрішні положення, які повинні виконуватися в певний момент часу. У банку не існують окремі відділи чи підрозділи внутрішнього контролю. Ця система охоплює всі механізми кон-

тролю у банку, вона діє постійно і на всіх рівнях. Суб'єктом внутрішнього контролю виступає кожний працівник, кожний підрозділ банку.

До системи внутрішнього контролю відноситься програма підготовки кадрів, що має на меті допомогти працівникам якісно виконувати свої службові обов'язки.

Внутрішній контроль дає керівництву банку впевненість у:

* надійності та повноті фінансової та управлінської інформації;

* належному управлінні ризиками;

* дотриманні банком чинних нормативних актів, внутрішніх положень, процедур, планів;

* достатності охорони активів;

* раціональному та економному використанні ресурсів;

* досягненні цілей та завдань, намічених у планах розвитку банку. Робота системи внутрішнього контролю у банку в цілому повинна здійснюватись за "принципом єдиного банку" та включати:

* контроль за дотриманням законів та вимог нормативних актів, виконання бюджету;

* періодичну звітність про здійснення операцій;

* статистичний аналіз та використання його результатів;

* незалежні перевірки діяльності відділів (підрозділів) та їхніх працівників;

* періодичне звірення загальних активів із сумами, відображеними в облікових записах;

* розподіл обов'язків: право надання дозволу на операцію, реєстрація операції тощо;

* перевірку доступу посадових осіб до активів;

* ревізії документації за конкретними операціями. Внутрішній контроль грунтується на дотриманні положень зовнішніх та внутрішніх нормативних актів для забезпечення достовірності й повноти звітності, що складається у банку. Система внутрішнього контролю включає такі елементи:

* середовище контролю (адміністративний контроль);

* система обліку (бухгалтерський контроль);

* процедури контролю.

Розробка та впровадження системи внутрішнього контролю і аудиту в банку є прямим обов'язком його керівництва.

Аудит, будучи методом здійснення позавідомчого фінансового контролю, не заміняє і не підмінює державний фінансовий контроль за господарською і фінансовою діяльністю економічних суб'єктів, що здійснюють відповідні державні органи [122 , стр. 35] (див.таб.1.1].

Таб.1.1. Основні відмінності ревізії та аудіту.

Характеристика

Ревізія

Аудит

Мета проведення

Усунення недоліків

Зменшення недоліків

Ліквідація зловживань

Обмеження зловживань

Встановлення законності

З'ясування істинних причин недоліків

Забезпечення максимальної точності даних

Приблизна точність даних

Гласність

Оприлюднення результатів

Збереження професійної таємниці

Ініціатори проведення

Ревізії призначаються суб'єктами адміністративного права

Аудитора клієнт вибирає сам

Джерела фінансування

За рахунок суб'єкта адміністративного права

Аудит здійснюється за рахунок суб'єкта, що перевіряється

Часовий фактор

Ревізія існувала завжди

Аудит є продуктом розвитку ревізії в особливих економічних умовах

Loading...

 
 

Цікаве