WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Відповідальність аудитора - Курсова робота

Відповідальність аудитора - Курсова робота

Для досягнення найефективнішої побудови вибірки використовують метод стратифікації. Під стратифікацією слід розуміти процес розподілу генеральної сукупності на більш дрібні підсукупності, кожна з яких має свою власну вартісну характеристику. Кожна підсукупність повинна чітко визначатися для того, щоб кожний елемент вибірки включався тільки в одну виділену підсукупність. Стратифікація дозволяє аудитору скерувати свої зусилля на тих даних, які містять найвищий ризик помилки.

Аудитор повинен визначити елементи вибірки таким чином, щоб вибірка була репрезентативною. Вибірка вважається репрезентативною (представницькою) для даної сукупності, якщо її характеристики (тобто сумарний розмір її елементів чи сума помилки, яка в ній міститься) математично пропорційні показникам всієї сукупності. При репрезентативній вибірці її результат може бути перенесений на всю сукупність.

Перенесення (екстраполювання) помилки, виявленої у вибірці, на всю сукупність називається екстраполяція. Наприклад, балансова вартість сукупності - 5000 грн. Балансова вартість вибіркової сукупності - 10 грн. Помилка, яка була визначена по вибірці, репрезентативна і складає 4%. Якщо аудитор екстраполює помилку на всю сукупність, він перемножує вартість сукупності на помилку (5000 х 4%) і вважає, що дані по сукупності перекручені на 200 грн.

При проведенні складного аудиту доцільно застосовувати метод стратифікації вибірки за окремими статтями. Вибірки зазвичай формуються за наступними статтями:

перевірка системи внутрішнього контролю;

виробничі запаси;

собівартість виготовленої продукції;

дебіторська заборгованість;

кредиторська заборгованість;

витрати;

банківські рахунки.

Для того, щоб зробити достовірний висновок по всій групі, який ґрунтується на аналізі деяких відібраних частин цієї групи, вибіркова перевірка повинна проводитись за чітко розробленою програмою, яка дозволить прийти до правильного висновку.

Ризик, чи непередбачуваність, неминучі при проведенні аудиту. Навіть при найкращих обставинах є ризик того, що суттєві помилки не будуть виявлені ні процедурами внутрішнього контролю, ні в процесі аудиту.

Аудиторський ризик при проведенні вибіркової перевірки полягає в тому, що висновок про сукупність може бути зроблений помилково. Такий ризик включає два компоненти: ризик помилки вибірки і ризик неефективності вибіркової перевірки.

Ризик помилки вибірки - це ймовірність того, що за даними вибірки буде отримана неправильна інформація про сукупність (вибірка не репрезентативна). Наприклад, сукупність включає 20 елементів, 3 з них включені до вибірки. Всі одиниці вибірки мають помилки, але ніякі інші одиниці сукупності помилок не мають. За результатами перевірки робиться висновок, що 3/3 чи 100% вибраної сукупності помилкові. Насправді, тільки 3/20 чи 15% сукупності помилкові.

Інші помилки - це можливість допущення інших помилок, які можуть призвести до неправильних висновків, зроблених на основі вибірки. До них відноситься застосування неправильної техніки проведення вибіркової перевірки; неправильно визначена сукупність; невизначені (пропущені) помилки в елементах вибірки. Ризик інших помилок можна мінімізувати шляхом планування і правильного виконання плану перевірки.

При визначенні обсягу вибірки аудитор повинен брати до уваги існування ризику неефективності вибіркової перевірки, припустиму помилку і очікувану помилку.

Ризик неефективності вибіркової перевірки - це ймовірність того, що аудиторський висновок, підготовлений на засадах вибіркового дослідження, може відрізнятися від висновку, який було б зроблено, коли б аудитор зробив таку перевірку шляхом суцільної перевірки з використанням тих самих аналітичних процедур. Ризик неефективності вибіркової перевірки свідчить про ймовірність помилкового рішення, яке може бути прийняте на підставі даних вибірки. Він існує і при статистичних, і при нестатистичних методах вибіркової перевірки. Його не можна обминути при вибірковому контролі.

Характеристика методів вибірки.

Процес вибіркового аудиту складається з наступних основних процедур:

дослідження складу генеральної сукупності;

визначення обсягу та інтервалу вибірки;

вибір методів відбору;

перевірка вибіркової сукупності;

оцінка результатів вибіркової перевірки;

оцінка ризику вибіркового контролю;

екстраполяція результатів перевірки і підготовка висновку. Результати вибірки обґрунтовуються і фіксуються в робочих документах.

Незважаючи на існування великої кількості методів відбору об'єктів перевірки, найпоширенішими вважаються наступні:

метод випадкового відбору, який забезпечує рівні шанси для потрапляння у вибірку кожного елементу генеральної сукупності, використовуючи, наприклад, таблицю випадкових чисел;

систематичний вибір, котрий являє собою вибір даних для перевірки з використанням постійного інтервалу між вибірками і випадкового старту для першого інтервалу. Інтервал може визначатися на певній кількості даних, наприклад, кожний 10-й номер грошового документа або збільшення сукупності вартості на десять тисяч гривень. При використанні системного вибору аудитор повинен визначити, що сукупність даних не структурована таким чином, що інтервал вибірки буде відповідати певній сукупності даних;

безсистемний вибір, який може бути прийнятною альтернативою випадкового вибору, є спробою аудитора здійснити відбір даних, які складають репрезентативну вибірку з генеральної сукупності без намірів включити або виключити будь-які конкретні дані. При використанні цього методу аудитор повинен передбачити захист від упередженого вибору, наприклад, стосовно легкодоступних даних, які можуть складати не репрезентативну вибірку.

3. Питання №47. Хто несе відповідальність за достовірність фінансової звітності, перевіреної аудитором?

Відповідальність за виявлення і обґрунтування шахрайства чи помилки несе аудитор. ННА № 7 "Помилки і шахрайство" передбачено, що аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, котрі можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства. Проте, аудитор повинен отримати гарантію відсутності істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку.

У зв'язку з обмеженими можливостями аудиту не всі випадки шахрайства і помилок, які істотно впливають на фінансову звітність підприємства, можуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за правильність і відповідність використаних під час аудиту процедур перевірки і за остаточну думку в аудиторському висновку, який складається за результатами проведеної аудиторської перевірки.

Він матеріально відповідає (в межах умов підписаного договору) за порушення, пов'язані з невідповідним виконанням ним своїх обов'язків і які стали причиною матеріальних збитків клієнта

Аудитор відповідає за виявлення шахрайства і непомічених чи невиправлених помилок. Висновок аудитора повинен гарантувати, що шахрайства та істотних помилок у фінансовій звітності підприємства немає, або вони виявлені повністю і виправлені.

Відповідальність за факти шахрайства або помилок лягає на винуватців та на керівництво підприємства. Відповідальність за фінансову звітність підприємства, включно з відповідальністю за попередження та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на керівництво підприємства, котре постійно підтримує відповідність і ефективність систем обліку і внутрішнього контролю підприємства.

Список використаної літератури

  1. Ватуля І.Д. Аудит [Текст]: практикум / І.Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко; Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. - К.: ЦУЛ, 2007. - 304 с.

  2. Гончарук Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с.

  3. Дорош Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний посібник / Н.І. Дорош. - К.: Знання, 2006. - 495 с.

  4. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Голос України. - 1993. - №99 (599).

  5. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю. В.; К.: „Каравела"; Львів: „Новий Світ - 2000", 2002. - 504 с.

  6. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. - К.: Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. - 274 с

  7. Немченко В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун-т. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.

  8. Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" [Текст]: закон України / Україна. Закон. - [Б. м.: б. и.], 2006. - Б. ц.

  9. Пшенична А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с.

  10. Савченко В.Я. Аудит [Текст]: навчальний посібник / В.Я. Савченко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с.

Loading...

 
 

Цікаве