WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Виробництво зерна, його економічна ефективність - Курсова робота

Виробництво зерна, його економічна ефективність - Курсова робота

Особливо важливим показником ефективності рослинницьких галузей вважається - урожайність, її рівень - один з найважливіших показників розвитку продуктивних сил сільського господарства. Відомо, що в кожному господарстві площа ріллі має певні кількісні межі і збільшення виробництва рослинницької продукції може відбутися, головним чином за рахунок кращого використання кожного гектара землі. Ефективність використання землі визначається площею фактично відведеного на одержання центнера продукції.

Важливим показником економічної ефективності є собівартість продукції, яка включає в себе вартість спожитих засобів виробництва та витрати на оплату праці. Собівартість являє собою всю суму витрат підприємства на виробництво та реалізацію зерна. Зниження собівартості продукції може бути досягнуто за рахунок скорочення витрат на її виробництво, а також збільшення обсягу валової продукції.

При вивченні економічної ефективності виробництва зерна необхідно розрізняти виробничу собівартість та собівартість реалізованої продукції.

Для зміцнення економіки кожного господарства важливо, щоб розмір доходів, вартість валової продукції були високими не лише з розрахунку на людино-день, але й на 1 га посіву.

Ефективність поточних витрат дозволяє оцінити показник рентабельності виробництва, якщо сільськогосподарське підприємство є прибутковим, то виручка від реалізації продукції не тільки відшкодовує витрати на її виробництво, але і забезпечує одержання відповідного прибутку.

Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва - це процентне співвідношення прибутку від реалізації продукції до її повної собівартості.

Розглянувши показники економічної ефективності виробництва зерна, методику їх визначення та вивчення, проведемо аналіз економічної ефективності зернового господарства в СТОВ "Щербашенське" Богуславського району Київської області.

2.2 Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства і їх використання на виробництві зерна

На діяльність та розвиток сільськогосподарського підприємства мають значний вплив природні та економічні умови. Вивчення цих умов є надзвичайно важливою передумовою проведення аналізу економічної ефективності.

Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Щербашенське" розташоване у Богуславському районі Київської області. Відстань від центральної садиби підприємства до найближчої залізничної станції - біля 20 км, до районного центру - 20 км, до обласного - 140 км. Основними базами постачання та реалізації продукції є міста Богуслав, Біла Церква та Київ.

СТОВ "Щербашенське" знаходиться в лісостеповій зоні. Клімат тут помірно континентальний, досить м'який. Середньорічна температура повітря +7°С, максимальна - +38°С , мінімальна - -34°С. Тривалість вегетаційного періоду складає 200 днів. Без морозний період триває 170 днів. Строки настання перших осінніх заморозків - перша декада жовтня. Останні весняні приморозки закінчуються в третій декаді квітня. Середньорічна кількість опадів складає 550 мм., в тому числі у вегетаційний період - 370 мм. Товщина снігового покриву – 3-11 см. Основними типами ґрунтів є чорноземи опідзолені, мало гумусні, чорноземи глибокі, середньо суглинкові. Рельєф місцевості слабо хвилястий.

Місце розташування СТОВ "Щербашенське" в цілому зручне, неподалік від баз постачання і ринків збуту продукції. Природні умови, в яких знаходиться підприємство, характеризуються помірно континентальним кліматом, сприятливим для вирощування всіх культур, які тут районовані.

Земля – це основний засіб виробництва і предмет праці в сільському господарстві. Це основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одна з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрного формування. Кількість і якість сільськогосподарських угідь визначає формування інших ресурсів. У. Петі зазначав, що земля є єдиним джерелом багатства. Це незамінний засіб виробництва, який не є результатом людської діяльності. В структурі земельних ресурсів господарства визначальним є частка сільськогосподарських угідь. Найбільш продуктивною частиною сільськогосподарських угідь є рілля, частка якої свідчить про рівень їх розораності та інтенсивність використання.

Однією з найважливіших умов розвитку сільського господарства є наявність та раціональне використання трудових ресурсів. Трудові ресурси – це працездатне населення, яке за своїми віковими, фізичними і освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Трудові ресурси сільського господарства - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Трудові ресурси господарства включають працівників працездатного віку, пенсіонерів та підлітків, які вступили в договірні відносини з підприємством.

Основні засоби підприємства є найактивнішим елементом продуктивних сил. Вони є основою, навколо якої формують оборотні засоби і організовують функціонування трудових ресурсів. Розвиток сільськогосподарського виробництва залежить від забезпеченості його основними виробничими фондами. Забезпеченість сільськогосподарського підприємства основними виробничими фондами можна проаналізувати за допомогою таких показників фндозабезпеченість - вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь;фондоозброєність праці - вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Прослідкуємо динаміку забезпечення СТОВ "Щербашенське" основними виробничими ресурсами протягом останніх трьох років.

Таблиця 1

Динаміка забезпечення СТОВ "Щербашенське" виробничими ресурсами

Показники

2003

2004

2005

2005р.

в % до 2003 р.

Сільськогосподарські угіддя, га

1526

1526

1526

100,0

В т.ч. рілля

1187

1187

1187

100,0

Всього працівників, зайнятих в сільському господарстві, чол..

125

120

120

96,0

в т. ч. зайнятих у рослинництві

40

38

32

80,0

Основні виробничі фонди, тис. грн. на 1 га с.- г. угідь

4,3

4,2

4,2

97,7

на 1 середньорічного працівника

52,9

53,7

53,3

100,8

Аналізуючи дані таблиці 1, можна зробити такі висновки. Розмір сільськогосподарських угідь господарства не змінився: в 2003 р. він становив 1526 га і в 2005 р. - 1526 га.

В структурі сільськогосподарських угідь господарства переважну частку займає рілля, площа якої також не змінилася протягом досліджуваного періоду. Частка ріллі в сільськогосподарських угіддях перевищує 77%, що свідчить про інтенсивне використання сільськогосподарських угідь в СТОВ "Щербашенське". Водночас це зумовлює потребу в запровадженні низки відповідних заходів щодо запобігання водній та вітровій ерозії.

Щодо середньорічної чисельності працівників, зайнятих в сільському господарстві, то вона за аналізований період дещо змінилася, а саме: в 2003 р. – 125 чол., в 2004 р. – 120 чол., в 2005 р. – 120 чоловік. Загальне зменшення чисельності працівників, зайнятих в сільському господарстві за період з 2003р. по 2005 р. склало 5 чоловік, або 4 %. Проте кількість працівників, зайнятих в рослинництві скоротилася на 20 %. Той факт, що чисельність працівників за аналізований період зменшилася не є позитивним. Слід також зазначити, що серед працівників, зайнятих в сільському господарстві, переважають ті, що зайняті в тваринництві.

Аналіз забезпеченості господарства основними виробничими фондами свідчить про те, що стан матеріально-технічної бази підприємства порівняно стабільний. Спостерігається деяке зниження рівня забезпеченості господарства основними виробничими фондами. Так, фондозабезпеченість СТОВ "Щербашенське" знизилась з 4,3 тис. грн. на 1 га с.-г. угідь в 2003 р. до 4,2 тис. грн. в 2005 р., або на 2,3 %. Фондоозброєність праці за аналізований період зросла з 52,9 тис. грн. на одного середньорічного працівника до 53,3 тис. грн. на одного середньорічного працівника, або на 0,8 %. Наведені дані свідчать в цілому про порівняну стабільність забезпеченості СТОВ "Щербашенське" виробничими ресурсами протягом аналізованого періоду.

Якщо виробництво певного виду продукції рослинництва на підприємстві розвивається на інтенсивній основі, то збільшення виробництва даної продукції забезпечується підвищенням врожайності даної культури. Проте підприємство планує посівні площі, їх структуру, виходячи з економічної оцінки сільськогосподарських культур. Якщо певна культура дає більший прибуток підприємству, ніж інші, тоді доцільно збільшувати посівні площі даної культури. В поєднанні із заходами по підвищенню врожайності, це дасть значне збільшення валового збору.


 
 

Цікаве

Загрузка...