WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Види аудиторських висновків - Курсова робота

Види аудиторських висновків - Курсова робота

Крім зовнішнього аудита, тобто аудита, здійснюваного зовнішнім аудитором або аудиторською фірмою існує внутрішній аудит – це організована на підприємстві, що діє в інтересах його керівництва або власників, регламентована внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку й надійністю функціонування внутрішнього контролю. Однієї з головних завдань внутрішнього аудита є контроль над станом і функціонуванням системи внутрішньогосподарського контролю.

Загальна схема методичної моделі проведення аудита СМП представлена в додатку Г, рисунок Г.1

У вітчизняній і закордонній практиці можуть використовуватися наступні методи аудиторської перевірки: аналіз синтез, спостереження, інвентаризація, метод документальної перевірки, опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд

Методами, використовуваними для аудита СМП є:

  • нормативно-правовий метод – знання законів, положень, інструкцій, що стосуються організації обліку на СМП, і правильне їхнє використання в практичній роботі. Це система приймань, використовуваних при контролі для виявлення порушень нормативних і правових актів, законодавства будь-якого характеру. До них ставляться: службове розслідування, експертизи, службово-бухгалтерська, криміналістична, судебно-почерковедческая;

  • фактичний метод: інвентаризація, суцільне й вибіркове спостереження, при якім кількісний і якісний стан об'єкта, що перевіряється, установлюється шляхом обстеження, огляду, переобліку, зважування, лабораторного аналізу й інших способів перевірки фактичного стану об'єкта.

  • документальний метод заснований на перевірці первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітності, що стосуються організації обліку на МП, у частині їх правильного оформлення відповідно до вимог законодавства, і вірогідності відбиття в них даних;

  • метод систематизації й узагальнення матеріалів перевірки, до нього ставляться угруповання в хронологічній послідовності, систематичній послідовності, хронологическо - систематизованої послідовності.

Аудитор має право: самостійно визначити форми й методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів, умов договору, або втримування доручення органа дізнання, прокурора, слідчого, суду; перевіряти в економічних суб'єктів у повному обсязі документацію про фінансово-господарчу діяльність, наявність грошових сум, цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати роз'яснення по виниклих питаннях і додаткові відомості, необхідні для аудиторської перевірки; одержувати по письмовому запиту необхідну для аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб, у тому числі при сприянні державних органів, що доручили перевірку; залучати на договірній основі до участі в аудиторській перевірці аудитів, що працюють самостійно або в інших аудиторських фірмах, а також інших фахівців; відмовитися від аудиторської перевірки у випадку ненадання економічним суб'єктом, що перевіряється, необхідної документації, а також у випадку забезпечення державними органами, що доручили проведення перевірки, особистої безпеки аудитора й членів його родини при наявності такої необхідності.

У свою чергу керівники й інші посадові особи економічного суб'єкта, що перевіряється, зобов'язані: створювати аудиторові (аудиторській фірмі) умови для своєчасного, повного проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для її проведення, а також давати по запиту аудитора роз'яснення й пояснення в усній і письмовій формі; оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою порушення порядку ведення бухгалтерського обліку й складання бухгалтерської (фінансової) звітності. Забороняється вживати будь-які дії з метою обмеження кола питань, що підлягають з'ясуванню при проведенні аудиторської перевірки.

Таким чином, методику аудиторської перевірки, перелік питань, що підлягають перевірці, а також повноту дослідження окремих питань, визначає сам аудитор.

Досягнення головної мети аудита сприяють вимоги, певні Кодексом етики професійних бухгалтерів і аудиторів України:

  • до проведення аудиторської діяльності (етичні вимоги, чесність, порядність, професіоналізм)

  • незалежність і об'єктивність, при проведенні аудиторської перевірки;

  • конфіденційність (збереження комерційної таємниці);

  • компетентність, сумлінність;

  • використання методу статистики при економічному аналізі;

  • застосування нових технологій;

  • уміння ухвалювати раціональний розв'язок за даними аудиторської перевірки;

  • доброзичливість, лояльність стосовно людей.

З 22.10.2000 г. аудиторська діяльність (аудиторські послуги, супровідні роботи й т.п.) не ліцензується ( відповідно до Закону України від 01.06.2000 г. № 1775-111 " Про ліцензування певних видів господарської діяльності", зі змінами) і починаючи з 2001 року здійснюється аудиторами й аудиторськими фірмами, включеними до національного Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності. Ведення такого Реєстру покладене Законом про аудиторську діяльність на Аудиторську палату України.

Аудиторські стандарти – це основні принципи виконання аудиторських процедур. До складу аудиторських стандартів включаються пояснення й норми аудита, що є керівництвом до виконання аудиторських процедур, застосування їх до окремих об'єктів перевірки, підготовки аудиторських звітів.

У ході збору й оцінки інформації про суб'єкт малого бізнесу аудиторам необхідно враховувати наступну специфіку нормативної бази щодо їхньої діяльності:

- спрощений порядок реєстрації, ліцензування й сертифікації діяльності СМП;

- спрощений порядок надання державна статистичної й фінансової звітності;

- допустимість використання ( при дотриманні необхідних умов) самостійно розроблених форм документування господарських операцій і надання форм бухгалтерської звітності на бланках, виготовлених самостійно;

- заходу державної підтримки, які впливають на їхню фінансово-господарчу діяльність;

- вплив особливостей регіонального й місцевого законодавства на їхнє функціонування.

Джерелами інформації для аудита стану обліку діяльності МП і СМП є:

- свідоцтво про сплату єдиного податку (у випадку спрощеної системи оподатковування);

- наказ про облікову політику й додатках до нього;

- первинні документи;

- облікові регістри;

- звітність.

Для регулювання аудиторської діяльності широко застосовуються міжнародні стандарти аудита.

Отже, метою аудита стану обліку діяльності МП і СМП є встановлення відповідності методики обліку, яка застосовується на підприємстві, чинному законодавству щодо малого бізнесу, виявлення наявних помилок або відхилень і ступені їх впливу на вірогідність бухгалтерської звітності.

    1. Планування аудита, розробка загального плану й програми аудита. Вивчення системи внутрішнього контролю

Економічний суб'єкт (ТОВ СПСЭП "Нева"), що бажає провести аудиторську перевірку, повинен сповістити аудиторську фірму (аудитора), вибрану їм, про бажання скористатися її (його) послугами в писемній формі, для чого підприємство направляє в аудиторську фірму лист-запрошення про проведення аудиторської перевірки. Взаємини між клієнтом і аудитором регулюються договором.

Оцінка внутрішнього контролю діяльності й організації обліку підприємства ТОВ СПСЭП "Нева" може здійснюватися зовнішнім незалежним аудитором по наступних напрямках:

  • перевірка наявності первинної документації по всіх господарських операціях;

  • розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, які відповідають за діяльність і організацію обліку на підприємстві;

  • наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій;

  • періодичне проведення інвентаризації;

  • належне ведення інвентарного обліку;

  • контроль записів у журналах обліку й інші напрямки перевірки.

При цьому тестування проводиться в усіх напрямках діяльності підприємства. Приклад тестування організації обліку необоротних активів підприємства представлений у додатку Е.

Для розуміння системи внутрішнього контролю аудиторові необхідно вивчити процес здійснення бухгалтерських операцій. Найбільш простий спосіб – це вивчення письмових внутрішніх процедур, що регламентують здійснення таких операцій, а також опитування керівників, відповідальних за ці операції.

Далі аудитор повинен переконатися в тому, що всі описані процеси мають місце в дійсності, для чого він може опитати співробітників середньої ланки, залучених у ці процеси. Після цього аудитор повинен переконатися, що присутні ( відсутні) усі необхідні види внутрішнього контролю: контроль авторизації (санкціонування) на всіх етапах; контроль зберігання; контроль облікових записів.

Після визначення наявності (відсутності) аудитор визначає ступінь ризику й відповідно планує обсяг вибірки для перевірки за істотою. Робочими документами при цьому є: меморандуми проведених опитувань; схеми (блок-схеми); оглядові документи аудитора з відповідними висновками відносно ризику; первинні документи (у необхідних випадках), що підтверджують (або не підтверджувальні) наявність внутрішнього контролю.

Loading...

 
 

Цікаве