WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудиторські висновки та їх характеристика - Курсова робота

Аудиторські висновки та їх характеристика - Курсова робота

В аудиторській діяльності застосовується широкий спектр приймань і методів економічного аналізу.

У міжнародних аудиторських стандартах аналіз або аналітичні процедури визначають як оцінку облікової й іншої економічної інформації шляхом вивчення взаємозв'язків між показниками.

Аналіз в аудитові повинен виявити:

ступінь ділової активності клієнта:

оцінку фінансово-господарчих перспектив його функціонування в майбутньому;

зони навмисних помилок у звітності клієнта;

скорочення деталізованого тестування на основній стадії аудита.

Аналітичні процедури вважаються найбільш ефективними з погляду витрат аудиторських процедур.

Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства становлять в основному дані бухгалтерського обліку й звітності. Якщо для аналізу використовується тільки зовнішня публічна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати і їх використанні й інші обов'язкові форми звітності), то такий аналіз називається зовнішнім фінансовим аналізом.

Якщо крім зовнішньої публічної фінансової звітності для аналізу використовується також внутрішня інформація дані бухгалтерського, фінансового й виробничого обліків, то такий аналіз називається внутрішнім.

Таким чином, областю або інформаційною базою й зовнішнього й внутрішнього аналізів є зовнішня звітність.

У зазначеному змісті застосовувані в аудитові методи фінансового аналізу можна розглядати як внутрішній аналіз фінансового стану,

Найпоширенішими є наступні аналітичні процедури:

зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди;

зіставлення показників бухгалтерської (фінансової) звітності з тими, які планувалися (прогнозувалися) керівництвом підприємства, що перевіряється, на звітний період, вказувалися в планах (програмах, бізнес-планах, кошторисах та ін);

зіставлення отриманих у звітному періоді співвідношень між різними статтями звітності з аналогічними співвідношеннями минулих періодів;

зіставлення фінансової й нефінансової інформації, зокрема, відомостей про обсяг випуску продукції в грошових і натуральних одиницях;

зіставлення фінансових показників (фінансових коефіцієнтів) із середньогалузевими значеннями.

1.2 Структура й види аудиторських висновків

Для формулювання обгрунтованої об'єктивної думки необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Після цього аудитор повинен провести огляд фінансової звітності на основі зібраної інформації з метою висловлювання думки про фінансову звітність в цілому. Метою загального огляду огляду звітності на завершуючому етапі аудиту, з'являється, з'ясування, чи складена фінансова звітність з використанням правил, прийнятих на підприємстві, що перевіряється, встановлення порівнянності видів фінансової звітності і їх відповідності законам і нормативним документам реальної дійсності, узагальнення фактів, пов'язаних з оглядом звітності, отриманих на основі інших тестів, з'ясування, чи буде підприємство продовжувати свою діяльність в найближчому майбутньому. Зібрана інформація і результати аудиторських процедур, починаючи|розпочинаючи, зачинаючи із ознайомлення з підприємством і закінчуючи перевіркою окремих рахунків і звітних форм, відображаються|відбиваються| в окремих робочих документах аудитора. Для того, щоб аудитор мав повне уявлення про річну звітність, рекомендується складати зведений документ, який узагальнює важливі|поважні| моменти перевірки, що впливають на думку аудитора. Окрім переліку основних статей звітності, які підлягали перевірці, цей документ може включати інші аспекти, що розкривають суть діяльності аудитора. Зроблене узагальнення дозволяє аудитору обгрунтувати свою думку і при необхідності надати інформацію керівнику підприємства, партнеру аудиторської фірми або іншому аудитору, котрий перевіряє головне підприємство. В цьому випадку зведений документ буде результатом аудиту дочірнього підприємства.

Важливою проблемою при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінка спроможності подальшого функціонування підприємства. У Міжнародному стандарті аудиту 570 "Безперервність" пояснюються доцільність припущень про безперервність діяльності підприємства, що перевіряється, ознаки, що свідчать о можливості припинення функціонування господарюючого суб'єкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього. Ознаки, наявність котрих служить індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність ділять на 3 групи: фінансові, виробничі, інші.

Наступним важливим питанням, яке необхідно досліджувати аудитору при завершенні аудиторської перевірки, є оцінка подій після дати складання або, як їх називають в аудиторській практиці – подальших подій. При цьому необхідно керуватися такими нормативними актами: П (С) БУ| 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", МСБУ| 10 "Непередбачені події і події, що відбулися після дати складання балансу", Положенням про стандарти аудиту 560 "Подальші події, МСА| 560 "Подальші події".

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два:

події, що вимагають коректувань, - за наслідками цих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору з головним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

події, що вимагають розкриття, - це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в примірниках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, котрі відбулися після складання фінансової звітності:

опитування і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;

ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;

вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст, і вид його висновку. Якщо події, які відбулися після дати балансу і мають суттєвий вплив на фінансову звітність, враховані підприємством при підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У разі відображення, відбиття таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок. Одержавши і оцінивши всі необхідні дані в процесі аудиту, перед складанням висновку і звіту по проведеній перевірці аудитор повинен отримати за підписом керівника підприємства-клієнта спеціальний лист. Аудитор повинен отримати письмове підтвердження, що керівництво підприємства визнає свою відповідальність за достовірність наданої фінансової звітності, за те, що було надане аудитору вся необхідна інформація, яка є точною цілковитою, а також мати примірники підписаної керівництвом звітності. Лист-підтвердження слід спрямовувати аудитору в терміни, максимально наближені закінчення аудиторської перевірки. Відсутність подібного листа - підтвердження дає підставу, заснування аудитору вважати обсяг перевірки обмеженим і видати аудиторський висновок, який відрізняється від безумовно-позитивного. Після цього аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок| про перевірену їм фінансову звітність.

Утримування аудиторського звіту залежить від конкретних обставин, результатів перевірки і т.д. У зв'язку із цим форма аудиторського звіту може бути довільної.

Аудиторський звіт не є аудиторським документом. Він призначений винятково для замовника й може бути опублікований лише з його дозволу.

У ході проведення аудита всі дії аудиторів спрямовані на те, щоб у кінцевому результаті аудиторської перевірки сформувати об'єктивне про вірогідність бухгалтерського обліку й звітності по статтях, пов'язаними з операціями з товарами. Ця думка становить утримування аудиторського висновку.

Аудиторський висновок складається для широкого кола користувачів і є офіційним документом, який складається у вільній формі, але обов'язково в ньому повинні втримуватися такі реквізити:

У заголовку аудиторського висновку говориться, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Дається повна назва підприємства, яка перевірялася й час перевірки.

Аудиторський висновок повинний містити інформацію про склад фінансового звіту й дату підготовки. У вступі говориться також, що відповідальність за правильність підготовки висновку лягає на керівників підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок.

На закінчення потрібно віддавати масштаб аудитові й утримування проведеної роботи. У розділі масштаб перевірки аудиторського висновку надає впевненості його користувачам у тому, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства й норм, які регулюють аудиторську практику й ведення бухгалтерського обліку, або згідно з вимогами міжнародних стандартів і практики.

Loading...

 
 

Цікаве