WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудиторська діяльність - Курсова робота

Аудиторська діяльність - Курсова робота

В процесі фінансового аудиту з'ясовується:

  1. платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

  2. забезпеченість власними обіговими коштами відповідно до потреб в них;

  3. стан запасів товаро-матеріальних цінностей та джерел їх формування;

  4. розміщення власних, позичкових, залучених та спеціальних джерел коштів в видах активів;

  5. забезпечення повернення кредитів та ефективність їх використання;

  6. створення та використання різних фондів та інші.

Фінансовий аудит загалом – це взаємопов'язане дослідження. При фінансовому аудиті використовують вартісні оцінки показників. Фінансовий аудит дозволяє визначити можливості підприємства в близькій та віддаленій перспективі.

Предметом фінансового аудиту є рушійна сила господарювання – гроші і вартісні характеристики діяльності.

Основні цілі фінансового аудиту:

  1. визначення наявного фінансового стану;

  2. визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті;

  3. визначення факторів, що викликали ці зміни;

  4. прогноз основних тенденцій в фінансовому стані.

Фінансовий аудит балансу і звіту про фінансові результати дозволяє визначити ті чи інші незбалансованості у русі коштів підприємства, позитивні чи негативні тенденції та створити базу для подальшого більш детального вивчення на основі бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності й інших інформаційних матеріалів. Слід відмітити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричних висновків, а лише орієнтує користувача інформації щодо оцінки фінансового стану підприємства і визначення його вузьких місць.

Основні методи фінансового аудиту:

  1. аналіз коефіцієнтів – розрахування різних відношень показників, котрі засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівняння величин, розрахованих відносних показників з середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;

  2. вертикальний аналіз – визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення;

  3. горизонтальний аналіз – співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендов (тенденцій).

Перелічені методи мають свої переваги та недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандартизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками.

Аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні параметри його маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть використані при складанні та виконанні бізнес-плану по виходу з кризи.

Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти по вирішенню комплексу завдань по:

  1. визначенню попиту на продукцію (послуги), його прогнозування;

  2. вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним споживачем серед інших аналогів;

  3. забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

  4. розроблення концепції життєвого циклу товару;

  5. управлінню товарним асортиментом;

  6. розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню номенклатури;

  7. розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан підприємства і перспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної оцінки (політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т. д.).

2.5 Суть добровільного та обов'язкового аудиту в Україні

Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.

Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язаний запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Він спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

Обов'язковий аудит можна назвати регламентованим, бо його проведення обумовлене законодавчими і нормативними актами, в яких визначено категорії підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за даними річного звіту про фінансово-господарську діяльність перед поданням аудиторського висновку до податкової адміністрації, при отриманні банківського кредиту; перед емісією цінних паперів емітент, згідно з правилами Національного банку України, подає аудиторський висновок про свій фінансовий стан тощо).

Розділ. 3 шляхи удосконалення аудиторської діяльності та вимоги щодо аудиторського висновку в Україні

3.1 Вимоги до аудиторського висновку

Вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про аудиторську діяльність", національних та міжнародних нормативів аудиту, Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.01.2001 № 3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2001 № 63/4284, та інших нормативних актів, що регулюють діяльність учасників фондового ринку.

1. Аудиторський висновок складається за довільною формою, але повинен включати такі основні розділи:

1.1. Основні відомості про аудитора (аудиторську фірму):

      1. назва, номер та дата видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською палатою України, місце знаходження, телефон (факс) – для юридичних осіб; прізвище, ім'я та по-батькові, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора, термін його дії, місце проживання, телефон (факс) – для фізичних осіб;

      2. назва документа "Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності "назва товариства";

      3. місце проведення аудиту та дата видачі висновку.

1.2. Основні відомості про емітента:

- повна назва;

- код за ЄДРПОУ;

- місце знаходження;

- дата реєстрації;

- дати внесення змін до установчих документів;

- основні види діяльності;

- кількість засновників (фізичні особи – прізвище, ім'я та по-батькові, частка в статутному капіталі; юридичні особи – назва, організаційна форма, місце знаходження, телефон (факс), частка в статутному капіталі).

1.3. Основні відомості про умови договору на проведення аудиту:

1.3.1. дата та номер договору на проведення аудиту;

1.3.2. дата початку та дата закінчення проведення аудиту;

1.3.3. масштаб проведення аудиту;

1.3.4. підстава для проведення аудиту.

1.4. Вимоги до змістової частини аудиторського висновку:

1.4.1. повнота та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, зокрема Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку в Україні;

1.4.2. наявність та незмінність (або обґрунтованість змін) облікової політики відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій) за період, що перевіряється;

1.4.3. підтвердження правильності, класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій);

1.4.4. підтвердження реальності розміру зобов'язань у фінансовій звітності відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій), підтвердження фактом проведення інвентаризації зобов'язань за звітний період;

1.4.5. підтвердження правильності та адекватності визначення власного капіталу, його структури та призначення;

Loading...

 
 

Цікаве