WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Аудит основних засобів та нематеріальних активів на прикладі ВАТ ""Стахановський вагонобудівний завод""" - Курсова робота

"Аудит основних засобів та нематеріальних активів на прикладі ВАТ ""Стахановський вагонобудівний завод""" - Курсова робота

Аудиторською перевіркою має бути встановлено:

  • правомірність розподілу основних засобів за встановленими податковим законодавством чотирма групами;

  • правильність визначення балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду;

  • дотримання підприємством строків нарахування амортизації;

  • встановлення випадків неправомірного нарахування амортизації;

  • правильність розрахунку сум амортизації за кожним об'єктом 1 групи і в цілому по 2, 3 та 4 групах основних засобів;

Перевірку правильності розподілу основних засобів підприємства за групами аудитор здійснює відповідно до податкового законодавства:

  1. група (будівлі, споруди, їх структурні складові та передавальні пристрої);

  2. група (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмента, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них):

  3. група (інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2 і 4).

  4. група (електронно-обчислювальні машини інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення).

Перевірка правильності розмежування підприємством витрат, що є об'єктами нарахування амортизації, проводиться аудитором з урахуванням податкового законодавства [8, с.10]. Правильність визначення балансової вартості об'єктів 1 групи виробничої сфери перевіряють починаючи з дати останньої аудиторської перевірки за такою методикою. Первісна вартість 1 групи об'єктів виробничої сфери мінус нараховані суми амортизації на 1-е число кожного кварталу плюс (мінус) зміни у складі об'єктів 1 групи плюс витрати на поліпшення основних засобів 1 групи. Правильність визначення первісної вартості по об'єктах 1 групи невиробничої сфери перевіряється аналогічно об'єктам виробничої сфери. Правильність визначення балансової вартості, що амортизується на початок кварталу, по об'єктах 2, 3 та 4 групи виробничої сфери перевіряють за такою методикою. За основу беруть балансову вартість об'єктів 2, 3 та 4 груп на початок попереднього кварталу і враховують рух об'єктів, що амортизуються за попередній період (квартал) відповідно до вимог статті Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", і перевіряють обґрунтованість змін по групі, що вплинули на балансову вартість групи на початок наступного кварталу. Аудитору слід перевірити правильність збільшення (зменшення) балансової вартості основних засобів згідно з чинним законодавством. Під час перевірки важливо пам'ятати, що зміни в балансовій вартості, які відбулися в поточному кварталі, не враховуються при нарахуванні амортизації за цей самий квартал, а вплинуть на розмір нарахованої амортизації за наступний квартал. При перевірці правильності нарахування амортизації за податковим законодавством потрібно встановити дотримання норм амортизації за групами основних засобів. Аудитор має встановити дотримання строків нарахування амортизації, враховуючи, що амортизація окремого об'єкта основних засобів 1 групи проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних засобів 2, 3 та 4 груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Щомісячні суми нарахованої амортизації перевіряють з урахуванням руху основних засобів. Дані про надходження й вибуття основних засобів у розрахунку порівнюють із даними рахунку 10 "Основні засоби" за відповідний період. Правильність нарахування амортизаційних відрахувань перевіряється аудитором вибірково шляхом розрахунків за той місяць, де за Головною книгою розмір нарахованої суми амортизаційних відрахувань значно відрізняється від інших місяців. У разі виявлення помилок у розрахунках необхідно перевірити також інші місяці та визначити вплив помилок на собівартість продукції. Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань перевіряють порівнянням їх з даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (Головна книга, Журнал-ордер № 13, відповідна відомість при автоматизованої обробки інформації) з інвентарними картками.

3.5 Особливості аудиту нематеріальних активів

Мета аудиторської перевірки нематеріальних активів — встановити достовірність даних про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємств і відповідність фінансових та господарських операцій з ними чинному законодавству. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи) [10, с.22]. Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 №242, Законами "Про власність", "Про товарні знаки" тощо.

Завдання аудиту нематеріальних активів — встановити:

  • правильність віднесення об'єкта до нематеріальних активів;

  • достовірність інформації про нематеріальні активи;

  • повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття за період, що перевіряється;

  • дотримання законодавства і П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" щодо ведення обліку та складання звітності, методологію оцінки;

  • прийнятність звітності по нематеріальних активах;

  • правильність оцінки нематеріальних активів;

  • можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів;

• відповідність суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, правильність підсумків і відповідність їх даним, наведеним у Головній книзі;

• правильність класифікації нематеріальних активів, достовірність показників звітності по нематеріальних активах.

Аудит нематеріальних активів, як і інших об'єктів обліку, має здійснюватися відповідно до аудиторських стандартів, де сформульовані єдині базові вимоги до якості аудиту, що забезпечують при їх дотриманні рівень гарантії результатів аудиторської перевірки. Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому вираженні на підставі первинних документів. Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи", саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права. Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо). Аудитори для проведення технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності й здійснення юридичного аналізу документів, що підтверджують право на власність, залучають патентних повірених та юристів. Починаючи аудит, аудитор перевіряє факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт , або де підтверджується створення об'єкта. Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності [15, с.84]. Аудитор разом із залученими спеціалістами визначає правильність вартості інтелектуальної власності. Якщо об'єкт власності вкладений у статутний капітал, то його оцінка визначається за домовленістю засновників, якщо його придбано за кошти, то він оцінюється за фактичними витратами на придбання, якщо одержано безкоштовно, то його оцінка визначається експертним методом. Аудитору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "Нематеріальні активи" у кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунтованість їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", субрахунок 133 "Знос нематеріальних активів". Аудитору слід пам'ятати, що підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, що ідентифікують ті активи. Він робить такі записи:

Loading...

 
 

Цікаве