WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит неопераційних витрат на підприємстві - Курсова робота

Аудит неопераційних витрат на підприємстві - Курсова робота

— участь в аудиті експертів та інших фахiвцiв, які не є аудиторами;

— дислокація (місцезнаходження) пiдроздiлiв головного підприємства;

— можливість оперативного включення до програми аудиту наприкiнцi аудиторської перевірки питання бсзперервностi дiяльностi підприємства.

У загальному плані аудиту рекомендується передбачати:

— які конкретні питання слід перевірити, щоб висновки за результатами аудиту були об'єктивними;

— які суттєві обставини слід проаналізувати під час перевірки;

— які вибiрковi плани аудиту варто розробити;

— формування аудиторської групи, її чисельність та квалiфiкацiю фахiвцiв, які будуть залучені до проведення перевірки;

— розподіл аудиторів у вiдповiдностi з їхніми професійними якостями на конкретні ділянки аудиторської перевірки;

— з якими стандартами, законодавчими i нормативно-правовими актами слід ознайомити групу аудиторів;

— бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту;

— інструктаж усіх членів групи щодо їхніх функціональних обов'язків, ознайомлення їх з особливостями фiнансовогосподарської дiяльностi підприємства;

— контроль керівника групи за виконанням плану та якістю роботи асистентів, за веденням ними робочої документації та належним оформленням результатів аудиту;

— роз'яснення керівником аудиторської групи методичних питань, пов'язаних з практичною реалiзацiєю аудиторських процедур;

— документальне оформлення особливої думки окремого виконавця під час виявлення розбіжностей в оцiнцi конкретного факту між керівником аудиторської групи i рядовим її членом.

3. Аудиторський висновок: види та умови складання

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який має вiдповiдати вимогам Закону України "Про аудиторську дiяльнiсть" та національних нормативів аудиту.

Аудиторський висновок складається з таких роздiлiв.

Розділ "Заголовок", де треба записати, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами, вказати назву аудиторської фірми, а також навести повну назву підприємства, яке перевіряється, та час перевірки.

Розділ "Кому адресується аудит" потребує чіткого визначення адресата.

Розділ "Вступ" мiститъ дані про склад звiтностi, яка перевірялась, дату, на яку була складена iнформацiя, обов'язкове повідомлення про вiдповiдальність за складання звiтностi керівництва підприємства та зауваження, що аудитор зобов'язаний готувати висновок на пiдставi iнформацiї, яка надійшла за результатами перевірки представленої звiтностi.

Розділ "Масштаб перевірки" передбачає висвітлення масштабів аудиту i змісту виконаних робіт. Цей розділ має забезпечити споживачам аудиторського висновку впевненість у тому, що аудит спланований i проведений вiдповiдно до вимог українських нормативів або за вимогами міжнародних стандартів аудиту. Аудиторський висновок повинен містити твердження про те, що перевірка була спланована i підготовлена з достатньою достовiрнiстю виявлених найсуттєвіших помилок звiтностi.

Аудитор має оцінити суттєвість помилок у системі обліку i внутрішнього контролю підприємства клієнта, виявити ступінь їх впливу на фінансову звiтнiсть.

Далi слід вказати на те, використовувався чи не використовувався принцип вибіркової перевірки iнформацiї i що під час перевірки аудитор звертав увагу тiлъки на суттєві помилки.

Аудиторський висновок має містити такі заяви:

— про те, що аудитор використав конкретні тести при перевiрцi iнформацiї, яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу створення звiтностi;

— про методологію обліку, яку використало керівництво підприємства для підготовки звiтностi в цілому.

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звiтнiсть" потребує чіткого судження аудитора про звiтнiсть, правильність усіх її суттєвих аспектів вiдповiдно до iнструкцiй про порядок складання звiтностi та чинних принципів обліку.

Розділ "Дата аудиторського висновку". Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Завершеною вважається перевірка, коли її результати доведені до керівництва підприємства, на якому проводилася перевірка i керівництво підписало звіти, що додаються до аудиторського висновку та акту прийому-здачi роботи. Керівництво підприємства подає аудиторський висновок до вiдповiдної податкової iнспекцiї України не пiзнiше як через десять днів після закінчення аудиторської перевірки.

Розділ "Адреса аудиторської фірми" мiститъ адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми, номер та термін дії лiцензiї, отриманої від Аудиторської палати України.

Розділ "Підпис аудиторського висновку". Аудиторський висновок та звiтнiсть, про яку аудитор дає свій висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від iменi аудиторської фірми.

Висновок аудитора за результатами аудиту є різних видів. Класифікація висновків наведена на рисунку 2.

Регламентуються Міжнародними стандартами аудиту 700, 700А

Аудиторські висновки

Регламентуються Міжнародними стандартами аудиту 800, 810

Аудиторські висновки перевірки бухгалтерської звітності

Аудиторські висновки спеціального призначення

Позитивний

За результатами тематичного опитування

Умовно-позитивний

Про фінансову звітність, підготовлену у відповідності з іншими принципами обліку

Негативний

Про окремі частини фінансової звітності

Відмова від надання висновку

Про дотримання договірних відносин

Про узагальнену фінансову звітність підприємства

Рисунок 2. Класифікація аудиторських висновків

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

— аудитору надана вся iнформацiя i пояснення, необхiднi для цілей аудиту;

— iнформацiя цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

— наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовiрностi й повноти змісту iнформацiї;

— фінансова документація складена на основi прийнятої на пiдприємствi системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє iснуючi законодавчі та нормативні вимоги;

— звiтнiсть складена на основi дійсних облікових даних i не є суперечливою;

— звiтнiсть складена належним чином за затвердженою формою.

Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обгрунтованi на законодавчому та нормативному рiвнi) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рiшення i така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

Аудитор не може видати без умовно позитивний висновок у разі:

— невпевностi, коли він не може сформулювати свою думку;

— незгоди, якщо сформульоване судження аудитора суперечить даним перевіреної фінансової iнформацiї.

Причини невпевностi:

— обмежені обсяги аудиторської роботи через недостатність необхідної iнформацiї i пояснень, без чого аудитор не може виконати всі необхiднi аудиторські процедури (незадовільний стан обліку, обмеження у часі);

Loading...

 
 

Цікаве