WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит - Курсова робота

Аудит - Курсова робота

53. Аудиторське досьє.

Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і протягом перевірки фін.звітності під-ва-клієнта, представляє собою аудиторське досьє (папку), що повинна мати свій номер, відмітку про дати початку і закінчення аудиту.

Робочі документи аудитора повинні знаходитись в досьє в певній послідовності: організаційні, адміністративні, документи аудиторських процедур по окремим статтям річного звіту та інші аудиторські данні, висновок, рекомендації.

Кожному етапу аудиторської перевірки характерне складання певних робочих документів, черговість яких в основному дозволяє додержуватись прийнятій послідовності документів в досьє.

Протягом всього сроку ведення досьє, а також після завер-шення аудит. перевірки і представлення звіту клієнту аудитор повинен забезпечити відповідні умови зберігання документів. Аудиторське досьє повинно зберігатись в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися в постійний архів АФ. Особою умовою є конфіденційність зібраної інформації.

45. Етапи аудиту.

1-попередне дослідження обєкта А:

-умови діяльності під-ва-замовника

-визначення типу,структури під-ва і управліня ним

2-планування аудиту:

-планування і послідуючий контроль аудиту;

-вивчення і оцінка форми і методів обліку;

3-перевірка внутрішнього контролю під-ва;

4-аналітична перевірка фінансової інформації:реальність статей балансу,відповідність даних бух.зв-ті обліковим регістрам,відпов-сть прибутків і збитків факт рез-там діял-ті.

5-огляд фін.звітності: перевірка зв-ті в цілому і перевірка аудиторської роботи з метою визначення достовірності і обєктивності інформації фін.зв-ті,пер-ка відповідності зв-сті обліковій практиці і діючому законодавству.

6-підготовка аудит звіту і висновку-узагальненя рез-тів перевірки

55. Структура аудиторського звіту.

Структура АЗ :

Назва док-та, офіційна назва орг-ції, яка перевіряється, ПІБ і посада особи – отримувача звфіту; вступ; загальна інф-ція; результати ауд.перевірки.

Вступ включає в себе відомості про ауд фірму або аудитора, повну назву економ.субєкта, який пере-віряється, період і час перевіреки; керівника орг-ції ( ПІБ, посада ), особу яка відповідальна за під-готовку бух.звітності.

Загальна інф-ція включає в себе методику ауд. перевірки, її особливості, масштаб Б/О.

Результати ауд.перевірки містять висновки та ре-комендації ( думку ауд.орг-ції про результати виконання аудиту) .

Цей звіт в кінці підписують керівник групи ауди-торів, аудитори, які приймали участь, отримувач АЗ ( ПІБ, посада) , а також ставиться дата отримання.

54. Поняття та склад ауд. звіту.

Звіт аудитора про перевірку госп. діял-ті –це документ,який подається в стислій стандартній формі ауд-м і який містить рез-ти проведених досліджень госп.діял-ті обєкта, який перевіряється. Це конфендеціальний док-т, який подається тільки клієнту.

У звіті повідомляють про законність здійснених операцій, економічність і ефективність витрат коштів і продуктивність досягненя поставлених задач.

Інф-ція, яка подається у звіті, повинна бути чіткою та ясною, надійною та компетентною, а також незалежною, обєктивною правдивою і конструктивною.

Дані, які містяться у звіті аудитора, необхідні керівництву ек. субєкта, який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про недоліки в облік.записах, бух.регістрах і системі внутр. контролю, які можуть привести до суттєвих помилок в бух. звітності.

Крім цього, у звіті містять конструктивні пропозиції щодо удосконалення системи б/о і внутр.контролю під-ва.

Звіти мають певну форму і містять слідуючі відомості:

- заголовок, підпис і дату; інф-ю про задачі та межі аудиту; повні відомості про рез-ти перевірки; кому адресуються мате-ріали аудиту; предмет аудиту (назва одиниці ,дата і період часу); обгрунтуваня аудиту; відповідність стандартам; дані про строки представленя звітів.

Структура ауд.звіту:

-назва док-ту, офіційна назва орг-ї яка перевіряється, П І Б і посада особи-отримувача звіту; вступ; заг.інф-ція; рез-ти ауд. перевірки.

Вступ включає в себе відомості про ауд.фірму або аудитора, повну назву ек.субєкта, який перевіряється, період і час перевірки, керівника орг-ції (П І Б,посада), особу, яка відпові-дальна за підготовку бух. звітності.

Заг. інф-ція включає в себе методику аудит. перевірки, її осо-бливисті, масштаб б/о.

Рез-ти аудит. перевірки містять висновки та рекомендації (думка аудит.орг-ії про рез-ти виконаня аудиту). Цей звіт в кінці підписують керівник групи аудиторів, аудитори, які приймали участь, отримувач аудит.звіту (П І Б,посада), а також ставиться дата отримання.

58. Відмінність аудиторського звіту від аудиторського висновку.

АЗ не є ауд.док-том. Він призначений винятково для замо-вника і може бути опублікований лише з його дозволу,тобто це конфіндиційний док-т. В звіті аудитора може бути вказа-на люба інф-ція, яка торкається проведеного А, та фактів господ. життя під-ва, яку а-р вважає необхідною. В той же час звіт аудитора не може розгядатися як повний звіт про всі існуючи недоліки. У ньому вказані лише ті з них, які були знайдені в процесі ауд.перевірки. Дані ,які містяться у звіті аудитора, необхідні кер-ву ек.субєкта,який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про недоліки в облік. записах, бух.регістрах і системі внутр.контролю, які можуть привести до суттєвих помилок у бух.звітності, крім цього,у звіті містяться конструктивні пропозиції щодо удоскона-лення системи б/о і внутр.контролю під-ва.

АВ розраховано на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того ,що річний бух.звіт під-ва як в цілому, так і в деталях відповідає чинному законодавству, методологіїї ведення б/о, визначеній внутр.регламентом облік.політиці під-ва. Саме тому звіт - це великий по обєму документ,а висновок-короткий стислий. У відповідності з метою складання АВ може мати декілька призначень: стислий змістовний висновок спеціаліста прозвіт під-ва,правовий акт,оскільки у визначених законом випадках лише перевірений аудитором звіт є доказом про рез-ти роботи під-ва, який може розглядатися заг.зборами акционерів, засновників,податковими інструкторами, імплікований висновок аудитора про те, що він професіонально, незалежним чином виконав свої обовязки як незалежний аудитор, показав незалежний висновок про стан і результати діяльності під-ва-клієнта. Істотні елементи АВ визначаються міжнар. і нац нормативами з А,а також міжнар. та нац.практикою. В свою чергу АЗ складається у вільній формі.

59. Позитивний аудиторський висновок.

Аудиторський висновок – це офіційний документ, який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нац.нормативам БО і фін-госп діяльності.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про ФЗ під-ва.

Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

1)аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

2)надана інформація достатня для відображення реального стану справ на під-ві;

3)є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

4)фін.документація підготовлена у відповідності з прийнятою на під-ві системою БО, котра відповідає вимогам У законодавства;

5)ФЗ складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;

6)ФЗ складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та ФЗ під-ва.

Якщо під час ауд.перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом під-ва, але йому було представлене аргументоване і переконлеве їх обгрунтування, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необовязково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.

Якщо аудитор має намір представити клієнтові по-зитивний висновок, у якому наявна фундамента-льна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження , повязані з наявністю фундаменталь-ної непевності, то в аудит. висновку висловлюєть-ся аргументована незгода з окремим питанням, і після цього дається остаточний висновок про дос-товірність і повноту фін.звіт.під-ва

94.Основні задачі аудиту фондів і бізнес.

На сьогоднішній день в Україні є Статутний капітал(фонд). При аудиті Статутного капіталу осноними задачами є: визначення достовірності розміру статутного капіталу-зареєстрованого і сплаченого, достовірність відображення сум в бухгалтерському обліку; перевірка складу і структури статут.к-лу (кількість і види акцій,номінальна вартість); дотримання строків сплати акцій; порядок формування, збільшення і зменшення статутного к-лу, додаткового випуску акцій, порядок внесення змін у засновницькі документи,дотримання вимог закону У. "Про господарські товариства ";порядок оцінки внесків у ст.к-ал згідно засн. док-тів; порядок ведення аналіт.о-ку до рах-ків 40"стат.к-ал" і 46"неоплач к-ал"; викуп інвестиц. сертифікатів власної емісії та їх подальше використання, співвідн-ня ціни викупу і номін. вартості інвест. сертиф-ів, аналіз фінансових джерел викупу інвест. серт-ів; облік і використання емісійного доходу.

Крім стат.к-лу потрібно перевірити правильність відрахувань і достовір-ть ведення обліку Резервного капіталу(43), Додаткового к-лу(42), Цільове фін-ня і цільові надходження(48).

38. Послідовність проведення аудиту і його стадії.

Кожна аудиторська перевірка складається з етапів і частин, які називаються стадіями. Можна виділити такі стадії:

1) дослідницька, тобто вивчаються особливості підприємства, його організація, структура, продукція і послуги підприємства. Вивчаються перспективи розвитку під-ва, сис-ма обліково-аналітичного процесу на під-ві, виробляється загальний підхід до проведення аудиту, виділяються проблемні напрямки аудиту, оцінюється ступінь ризику, складається попередній варіант програми перевірки в т.д.

2) підготовчо-узгоджувальна стадія – узгоджується з замовником програма перевірки, обсяг робіт, термін проведення, форма представлення аудиту, також узгоджується з клієнтом рівень відповідальності аудиторської фірми, визначається вар-ть аудиторських послуг, закріплюється договором, після чого готується необхідна нормативно-правова база для перевірки.

3) основна стадія – проводиться аудит і нотується підсумкова аудиторська документація;

4) заключна – обговорюється додаткова документація, що передається замовнику і надається аудиторський висновок (узагальнення рез-в аудиту, аналіт.огляд діял-сті під-ва, складання ауд.звіту, виступ на зборах акціонерів).

74. Аудит прибутку.

Прибуток є фінанс. рез-том діяльності підпр-ва. Завданням аудиту прибутку є перевірка достовірності визначення чистого прибутку і розподілу його за цільовим призначенням. Основними джерелами інформації аудиту є : баланс (ф.1), звіт про фінанс. результати (ф.2), декларація про дохід підпр-ва, які повинні бути адекватні даним первинної документації, регістрам аналітич. і синтетич. б/о і Головної книги за дослід-жуваний період. Аудитор повинен оцінити стан б/о, ознайомитись з поядком обліку вироб. витрат, формування собівартості продукції, реалізації продукції. Для визначення чист. прибутку потрібно послідовно перевірити: правил-ть визн-ня чист. доходу (виручки) від реал-ії продукції, віднявши від доходу(виручки) ПДВ, Аз, ін. вирахування з доходу. Відтак чист. дохід порівнюють із собівар-тю прод-ії і встановлюють валовий прибуток. Останній коригується на інші операц. доходи, адмін. витрати, витрати на збут та ін. операц. в-ти. Т. ч. визначають фін. результат від операц. діял-ті, який у свою чергу кориг-ся на такі пок-ки: дохід від участі в капіталі, ін фін. доходи, фін. витрати, втрати від участі в капіталі, ін. витрати. Отже встан-ся фін. рез-ат від звич. діял-ті до опод-ня, до якого застосовують ставку на прибуток від звич. діял-ті, тим самим встановлюють фін. рез-ат від звич. діял-ті (прибуток, збиток).

Потім віднявши від надзвич. доходів і витрат податок з надзвич прибутку, визначають чистий прибуток(збиток).

Loading...

 
 

Цікаве