WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит - Курсова робота

Аудит - Курсова робота

37. Шляхи виявлення помилок та обману.

Помилки та обман, які були допущені на окремих ділянках виробн.,господ. та фінанс. діяльності підп-ва, аудитор виявляє при дослідженні їх відображення в б/о шляхом застосуванняя спеціал. способів докумен-тального та фактич. контролю. Обман та помилки виявляють при перевірці правильності відображення розрахунків та підрахунків, відображ.господарських операцій на рахунках б/о, складання форм бухг. звітності. Багато фактів порушень виникають внаслі-док неправильних арифмет.дій, вони призводять до перекручення данних про рівень витрат на вир-во та фін. рез-тів. Потрібно багато увати приділяти правиль-ності підсумкових даних в перв.док-тах та звітах, регі-страх анал. та синтет. обліку та ін. Одним з методів ауд.перевірки є перевірка правильності складання звітів касира та перенесення даних в ж/о. Перевіряється правильність перенесення залишка на початок дня, оборотів та визначення залишка на кінець дня.

При перевірці операцій на рахунках в банках перевіряється правильність руху грош.коштів по випискам банку з рухом коштів по цьому рахунку в б/о. Практика аудиту свідчить, що в рез-ті перекручення підсумків(итогов) здійснюються злочи-ни.

Обман та помилки виявляються також при арифмети-чній перевірці правильності данних аналіт.обліку та співставлення їх з данними синтет.обліку. Часто виявляють факти обмана та помилок, які замасковані неправильними розрахунками.

32. Методика визначення величини аудитор. ризику.

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попередній оцінці стану клієнта.

Розрізняють 2 методи оцінки ауд.ризику:

-інтуітивний

-розрахунковий

Інтуіт. — полягає в тому,що аудитор,виходячі з власного досвіду і знання діяльності клієнта,визначає ризик на підставі звітності в цілому або в окр.групах операцій і використовує цю оцінку при плануванні аудиту. Інтуіт.оцінка ризику проводиться також за даними усного опитування, тестування персоналу під-ва, проте інтуіт.оцінку ауд.ризику можна викор-ти по відношенню до невеликих під-в., тому цей метод не отримав широкого застосування у світ.ауд. практиці.

Розрахунковий — припускає оцінку ауд.ризику шляхом упорядкування і розвязання спец. фактор.моделі відповід. величин.

Між. і нац.нормами аудиту передбачено моделювання ауд-го ризику. Загальна модель ауд.ризику може бути представлена таким алгоритмом:

АР=ВР*РК*РН або АР= РУхРКхРВ, де

АР-ауд.ризик РУ-ризик обліку,

ВР-внутр-госп.ризик РК- ризик сист.внутр.контролю

РК-ризик контролю РВ – ризик виявлення

РН-ризик невиявлення.

Ступінь ауд.ризику за поданою моделлю грунтується на експертній оцінці аудитора.

Припустимо, що аудитор оцінюючи попередню програму аудиту для клієнта визначив,що внутр.-госп.ризик=70%,ризик контролю-40%,ризик невиявлення-15%.

Р=0,7*0,4*0,15=4,2 % Якщо аудитор дійшов висновку, що достатній рівень прийнятного ризику має бути не менше ніж 4,2%, то ризик цілком задовільний, тобто за цього ауд.ризику ні майнових,ні моральних збитків клієнту і ауд-й фірмі завдвно не було.

Ступінь ризику може коливатись від 0 до 100 , але не вище і не нижче цих значень.

Або ще одна формула: АР= РУ*РК*РАО*РТ, де РАО- ризик аналітичного обзору, РТ- ризик тестового контролю.

34. Поняття та причини виникнення помилок.

Даючи оцінку виявленим порушенням, аудитор повинен визначити їх зміст і виділити помилки від шахрайства. Під час перевірки можуть бути виділені однакові факти порушень, які після дослідження можно класифікувати на зувмисні чи незувмисні. Помилки та обман, що допущені на окремих відділах виробничої, господарської та фінансової діяльності під-ва, аудитор виявляє при вивченні їх відображен-ня в бухг. звіті шляхом застосування спеціальних способів документального і фактичного контролю.

Помилка - ненавмисне перекручення фінансової інформації в рез-ті арифметичних або логічних по-милок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного предс-тавлення в обліку фактів госп. діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань, невідповідне відображення записів в обліку.

Класифікація помилок:

1. арифметичні або грамотичні в облік.док-тах;

2. пропуск або неправильна інтерпретація фактів;

3. неправил.застосування облік.рішень (бух.провод.).

Осн.причини виникнення помилок:

1. некомпетентність облік.персоналу;

2. нестабільне фінан. і податкове законод-во;

3. відсутність належного поточного контролю;

4. невідповідність складності бізнесу системі рахів-ництва;

5. зіпсована комп'ютерна техніка або її відсутність.

Обман і помилки виявляють:

- при перевірці правильності вироб. розрахунків, відображення господарських операцій на рахунках бухг. обліку, складання форм бух звітності.

- при арифметичній перевірці правильності даних аналітичного обліку і порівняння його з даними синтетичного обліку розрахунків і т.д.

Аудитор повинен повідомити про виявлене шахрайс-тво або помилки керівнику підприємства, навіть тоді, коли він припускає, що помилки (шахрайство) можуть існувати і це може не вплинути на фінансову звітність підприємства.

У випадках, коли аудитор дійшов висновку, що по-милки та шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то слід дати негативний ауд. висновок, або відмовитись від висновку.

В обов'язки аудитора не входить повідомляти про порушення ще когось крім власників. Сторонні ко-ристувачі фінансової звітності мають право вимагати надходження інформації про результати проведеного аудиту і ознайомлення з аудиторським висновком тільки від керівництва або власника.

35 Поняття та шляхи здійснення обману.

Обман - це навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і кер-ом під-ва.

Обман може здійснюватися шляхом :

-маніпуляцій обліковими записами;

-фальсифікації або заміни первинних документів, реєстрів обліку і звітності

-навмисних змінах записів в обліку, які перекручують суть фін. і госп.операцій з метою порушення укр. закон-ва, або прийнятої на під-ві облікової політики;

-навмисно неправильній оцінці активів і методів їх списання;

-навмисного пропуску або приховування результатних записів або документів

-навмисного не висвітлення змісту відображенних операцій

-незаконного отримання в особисту власність грошово -мат. цінностей

-невідповідного відображення записів в обліку.

Маніпуляція - це навмисне використання неправильних некоректних проводок або сторнуючих записів з метою перекручень.

Фальсифікація - це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих док-тів б/о.

Аудитор не відповідає за виявлення всіх без винятку фактів шахрайства, але він повинен отримати гарантію відсутності суттєвих помилок та фактів шахрайства. Аудитор матеріально відповідає за порушення пов'язані з невідповідним виконанням своїх обов'яз-ків, які стали причиною матер. збитків клієнта.

72. Основні ризики при аудиті активів.

Основним ризиком аудитора є невиявлення таких помилок в активах підприємства :

В необортних активах:

Матер. відповідальність організується лише у відповідності до власних основних засобів, які обліковуються на рах.10. Невідповідність інформації про наявність ОЗ по даним Головної книги та по залишкам інвентарних карток.

Неправильне нарахування зносу.

Звичайне хищення ОЗ та НМА.

По оборотних активах:

ТМЦ:

1) Не заключені договора про матеріальну відповідальність з МВО;

2) неправильно оформлені документи по оприбуткуванню та вибуттю ТМЦ;

3) не проводилася щорічна інвентаризація ТМЦ;

4) на складах зберігається велика кількість невикористовуваних ТМЦ;

5) неправильне списання ТМЦ і МШП по напрямках затрат.

КАСА:

1) пряме хищення грош. коштів;

2) неоприбуткування та присвоєння грош. сум, що надійшли;

3) некоректне відображення касовіх операцій в регістрах синтетичного обліку.

Р/Р:

1) відсутність виписок банку , підчистки, виправлення.

2) виправдні док-ти представлені неповністю;

3)на док-тах відсутній штамп банку про прийняття документів для обробки;

4) порушення акредитивної форми розрахунку.

Гот.прод:

1) оцінка ГП не відповідає методу оцінки, встановленій облік. політикою організації;

2) неправильний розрахунок і відображення в обліку відхилень фактичної с/в ГП від вартості її по обліковим цінам;

3) неповне відображення в обліку випущеної продукції;

4) несвоєчасне відображеня відвантаженої та реалізованої продукції;

5) відсутність інвентаризації ГП.

46. Поняття аудиторських доказів.

Відповідно до нормативу №14 "Ауд.докази" –це інф-ція,одержана аудитором для вироблення думок,на яких грунтується підготовка ауд.висновку та звіту. Ауд.докази склад-ся з перв.док-ів та облік.запасів,що кладуться в основу фін. звітності, а також підтверджувальної інф-ції з інших джерел.

Ауд.докази одерж-ся в рез-ті незалежного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість.

Зміст ауд. доказів залежить від способів їх отримання. В одному випадку аудитор проводить незалеж. процедуру виявлення стану обєкта контролю, в результаті чого отримує обєктивну і повну його хар-ку (прямі докази). В ін випадках він використовує дані внутр.контролю, інф-ю отриману від адміністрації або третіх осіб (постач-в,покуп-в та ін) при цьому аудитор отримує другорядні докази про стан обєктів контролю, до яких він повинен відноситись з обережністю, та як на практиці виявляються факти, що спростовують достовірність другорядних док-в.

Аудитор повинен одержати таку кількість ауд.доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, при викор-ні яких буде підготовлено ауд.висновок.

При одержані ауд.доказів шляхом впровадження тестів систем контролю аудитор повинен розглянути достатність та належність ауд.доказів для обгрунтування оцінки розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю.

Надійність ауд.доказів залежить від джерела їх отримання- внутрішнього чи зовнішнього.а також від їх характеру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази.

Аудитор одержує аудиторські докази шляхом застосування однієї або декількох із зазначених процедур: перевірки, спостереження, опитування і підтвердження, підрахунку та аналітичних процедур. Термін проведення таких процедур частково залежатиме від часу, протягом якого потрібні аудиторські докази не вичерпано.

Loading...

 
 

Цікаве