WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → "Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ ""Васильківське""" - Курсова робота

"Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ ""Васильківське""" - Курсова робота

Собівартість продукції також має тенденцію до зростання. Темпи зростання собівартості виробництва і реалізації продукції випереджають (окрім 2005 року) темпи зростання доходу від реалізації. Так, за досліджуваний період собівартість продукції зросла на 590 тис. грн. або на 77,12% і склала у звітному році 1334 тис. грн. Слід звернути увагу, що за 2004 – 2005 рр. собівартість зростала значно меншими темпами (2,82%), що в абсолютному вираженні складало 21 тис. грн., а обсяг виробництва при цьому зріс на 7,11%.

Найбільшого значення валовий прибуток підприємства склав у 2005 році (410 тис. грн.), що на 73 тис. грн. більше, ніж у звітному році. Однак у порівнянні з базовим роком валовий прибуток зріс на 75 тис. грн. або 18,29 %.

Чистий прибуток досяг найбільшого рівня у 2006 році і склав 249 тис. грн. Отже, зростання собівартості виробництва і реалізації продукції, а також зменшення обсягів виробництва за досліджуваний період не мали негативного впливу на результати діяльності підприємства, що свідчить про інтенсивний спосіб розвитку організаційно-технічного рівня підприємства через удосконалення технічного оснащення і зростання ефективності управління виробничими процесами.

Серед показників ефективності господарювання важливе місце займають стан і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства. Їх стан свідчить про спосіб використання залучених ресурсів, а також порядок розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Як свідчать показники дебіторської заборгованості підприємства у динаміці, протягом досліджуваного періоду вона коливалась від 2 до 3 тис. грн. і складала лише 0,2% від загальної суми активів. Таким чином, розрахунки з дебіторами проводяться вчасно і майже не впливають на фінансові результати діяльності підприємства.

Стан кредиторської заборгованості має іншу картину. По-перше, її питома вага в капіталі підприємства є значною: 9,4% у 2006 році; 10,3% у 2005 році; 19,4% у 2004 році. Найбільшого значення вона досягала у базовому році – 256 тис. грн., найменшого – у 2005 році – 147 тис. грн.

У базовому 2004 році підприємство мало довгострокові і короткострокові зобов'язання, при чому довгострокові кредити банків складали більше 70% загальної суми кредиторської заборгованості (180 тис. грн.). Серед поточних зобов'язань виділялись:

  • короткострокові кредити банків – 30 тис. грн.;

  • кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги –44 тис. грн.;

  • поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці – 2 тис. грн.

У 2005 році довгострокові зобов'язання зменшились вдвічі (до 90 тис. грн.), а також значно зменшилась сума кредиторської заборгованості за товари (4 тис. грн.).

На кінець звітного 2006 року довгострокові зобов'язання підприємства були погашені в повному обсязі. Сума короткострокових кредитів банків зросла до 150 тис. грн.

За весь досліджуваний період сума кредиторської заборгованості зменшилась майже на 66%.

Cередньоспискова чисельність персоналу за період дослідження зменшилась на 5 осіб або на 45,45%.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст – визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

  1. Рентабельність активів (майна) (Ра) – показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

, (2.1)

де ЧП – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток);

А – середній розмір активів.

Отже, рентабельність активів підприємства у динаміці:

2004 р.

=238,0/((897,0+1317,0)/2)=238,0/1107,0=

0,2150 (грн.)

2005 р.

=221,0/(1317,0+1429,0)/2)=221,0/1373,0=

0,1610 (грн.)

2006 р.

= 249,0/((1429,0+1690,0)/2)= 249,0/1559,5=

0,1597 (грн.)

Тобто, динаміка рентабельності активів свідчить про зменшення прибутковості активів підприємства.

  1. Рентабельність необоротних активів (Рна) – показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

, (2.2)

де Ап – середній розмір необоротних активів.

2004 р.

=238,0/((613,0+1043,0)/2)=238,0/828,0=

0,2874 (грн.)

2005 р.

=221,0/(1043,0+1084,0)/2)=221,0/1063,0=

0,2079 (грн.)

2006 р.

= 249,0/((1084,0+1137,0)/2)= 249,0/1110,5=

0,2242 (грн.)

Таким чином, не зважаючи на загальну тенденцію зменшення рентабельності активів підприємства, рентабельність необоротних активів за 2005 – 2006 рр. зростає.

  1. Рентабельність залучених ресурсів (Рі) – показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями:

, (2.3)

де П – валовий прибуток за звітний період;

ЗК – середній розмір залученого капіталу.

2004 р.

=262,0/((74,0+256,0)/2)=262,0/165,0 =

1,5879 (грн.)

2005 р.

=410,0/(256,0+147,0)/2)=410,0/201,5=

2,0347 (грн.)

2006 р.

= 337,0/((147,0+159,0)/2)= 337,0/153,0=

2,2026 (грн.)

Таким чином, на кожну гривню залучених коштів підприємство отримує прибутку більше за 1. Це свідчить про високу рентабельність залучення позикових коштів. Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Основні техніко-економічні показники ефективності використання ресурсів СНВТОВ "Васильківське", 2004 – 2006 рр.

При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

  1. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ПОЗИКОВИХ РЕСУРСІВ ТА ОЦІНКИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

    1. Оцінка кредитоспроможності позичальника

На етапі вирішення питання надання кредиту банк:

  • вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство;

  • оцінює його ділову репутацію та імідж;

  • аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить поглиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

  • визначає перспективи розвитку підприємства;

  • перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника. Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності, галузевої специфіки та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також наявність чи відсутність у минулому кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позики.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприємства перед наданням йому позики, а далі – щоквартально.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-позичальника визначаються кожним комерційним банком самостійно.

Loading...

 
 

Цікаве