WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Органолептичні методичні прийоми контролю - Реферат

Органолептичні методичні прийоми контролю - Реферат

пересортуванням, а також списання нестач у межах норм природного убутку комісія формулює й обґрунтовує в протоколі. Після закінчення інвентаризації робоча комісія всю документацію і протокол передає центральній постійно діючій комісії.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей використовують ЕОМ, які дають змогу скоротити строки проведення її, поліпшити якість, знизити трудомісткість робіт.
Для прискорення інвентаризації обчислювальний центр складає машинограму - інвентаризаційний опис, де вказують номер складу, код, позначення одиниці і ціну товару. Інвентаризаційна комісія записує у відомість фактичну наявність цінностей.Після введення в ЕОМ фактичних і облікових залишків товарно-матеріальних цінностей автоматизовано видаються машинограми - порівняльні відомості і відомості результатів - нестач одних товарів та лишків інших.
Позитивно зарекомендував себе також інший варіант автоматизації інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на ЕОМ, який полягає ось у чому. Матеріально відповідальні особи підготовляють товарно-матеріальні цінності до інвентаризації - групують їх за однорідністю, прикметами, що їх відрізняють, та місцями зберігання, уточнюють ціни, коди тощо. На кожному товарному ярлику, кипній карті та інших документах, які зберігають разом із товаром, матеріально відповідальна особа вказує (після перелічування, зважування) кількість товару і тари, ціну. Потім інвентаризаційна комісія за участю матеріально відповідальної особи переві-ряє кількість та якість товару і тари в натурі, звіряє з даними товарного ярлика, кипними картами та іншими документами, складеними матеріально відповідальною особою. Якщо розбіжностей записів у цих документах інвентаризаційна комісія не виявила, то члени комісії підписують товарні ярлики, кипні карти і передають їх на обчислювальний центр для складання машинограм "Інвентаризаційний опис" і "Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів". Останню складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю товарів і тари та даними бухгалтерського обліку. Машинограми, які видає ЕОМ, оформляють в установленому порядку відповідно до нормативних актів про документи і документооборот у бухгалтерському обліку і Методичних вказівок щодо впровадження і застосування державного стандарту "Надання юридичної сили документам на машинному носії і машинограмі, які створюють засобами обчислювальної техніки".
Використання ЕОМ під час інвентаризації матеріалів на складах, як показує практика, скорочує строки її на 3-4 дні, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах; цінах та інших реквізитах, а також запобігає викривленню результатів інвентаризації.
Застосування у процесі інвентаризації дуаль-карт із графічними позначеннями вивільняє інвентаризаційну комісію від складання інвентаризаційних описів. При цьому дуаль-карту заповнюють на кожне найменування товару. У ній способом графічних позначень відображують фактичну наявність товару. За графічними позначеннями на обчислюваль-ному центрі за допомогою зчитувальних пристроїв кількість товару за даними інвентаризації передають до інформаційного масиву для складання машинограми порівняльної відомості.
При використанні на підприємстві клавішних обчислювальних машин за даними інвентаризаційних ярликів на фактурних або бухгалтерських машинах складають інвентаризаційну відомість. Клавішні обчислювальні машини у процесі виконання контрольно-ревізійних процедур використо-вують для обчислення природних втрат за окремими найменуваннями матеріалів і загальної суми втрат. При цьому виявляють випадки попереднього списання матеріалів за рахунок природних втрат за нормами без встановлення фактичних втрат, тобто без проведення інвентаризації, що забороняється.
Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, втрат і лишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей ;і даними бухгалтерського обліку.
Нормативними актами про бухгалтерські звіти і баланси передбачено, що виявлені при інвентаризаціях розбіжності цінностей проти даних бухгалтерського обліку регулюють списанням природного убутку товарно-матеріальних цінностей, а у межах встановлених норм, за розпорядженням керівництва підприємства, - на витрати виробництва. Таке списання убутку можливе лише за умови виявлення нестачі під час інвентаризації. При цьому убуток цінностей у межах діючих норм визначають після заліку нестачі матеріалів лишками їх за пересортуванням.
Якщо після заліку пересортування все ще залишилась нестача цінностей, то норми природного убутку застосовують тільки до того найменування цінностей, з якого виявлено нестачу. Втрати і нестачі цінностей понад норми втрат відносять на винних осіб. Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то матеріали у п'ятиденний строк на винних осіб передають правоохоронним органам з поданням позову. Нестачі цінностей понад норму природного убутку і втрати від псування, якщо конкретних винуватців не встановлено, можуть бути списані керівниками підприємств за рахунок чистого прибутку.
Лишки цінностей, включаючи і сумові різниці при заліку нестач лишками при пересортуванні, оприбутковують у бухгалтерському обліку на рахунки товарно-матеріальних цінностей.
Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортування здійснюється тільки як виняток за той самий період, у тієї самої підзвітної особи щодо товарно-матеріальних цінностей одного найменування і в однакових кількостях. Про позиції про можливість взаємного заліку пересортування робочою інвентаризаційною комісією подають на розгляд постійно діючій центральній комісії. Сумову різницю, яка утворилася при взаємному заліку пересортування, тобто нестачу, не перекриту лишками за вартістю цінностей, відносять на винних осіб, а якщо таких не встановлено, - на чистий прибуток підприємства.
Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше ніж через 10 днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.
Результати інвентаризації відображують в обліку у тому періоді, в якому було завершено інвентаризацію.
Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забезпечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, а також сприяє збереженню їх.
Loading...

 
 

Цікаве