WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Механізм оподаткування аграрних підприємств - Реферат

Механізм оподаткування аграрних підприємств - Реферат

Інвестиційний податковий кредит був введений з метою стимулювання капіталовкладень та економічного зростання, що в свою чергу суттєво вплинуло на інвестиційну активність в країні. В сільському ж господарстві України прикладом такого кредиту можна назвати відстрочку по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки це вигідніше господарствам у зв'язку з сезонністю отримання врожаю (мається на увазі сільськогосподарський рік).

Крім того, світова фінансова наука накопичила багато податкових пільг, які успішно застосовуються в країнах з розвинутою ринковою економікою. До них, зокрема, належать амортизаційні пільги, пільги що стимулюють науково-дослідну та дослідно-конструкторські роботи; відрахування в резервні фонди; надання податкових кредитів; пільги "на вичерпання надр" тощо.

Однією з важливих статей доходу державного бюджету України, на нашу думку, має стати податок на прибуток. Коли податок на додану вартість є основним непрямим податком, то податок на прибуток має стати основним прямим податком галузі. Крім того, це один із основних інструментів податкового механізму, так як кінцевою метою кожної господарської структури є одержання чистого прибутку, який утворюється після відшкодування витрат виробництва продукції і сплати податків. Утворений таким чином прибуток поступає у розпорядження власника (підприємства чи приватної особи), дозволяючи останньому створювати джерела для фінансування заходів, пов'язаних з розширенням виробництва. Величина прибутку, яка використовується на зазначені цілі в повній мірі залежить від затрат, що несе господарюючий суб'єкт. Тому наявність регулюючої функції в даному податку очевидна. Як приклад, її дія проявляється в диференціації ставок оподаткування доходів громадян. Крім того, оподаткування фізичних осіб у сільськогосподарській галузі має зайняти свою нішу, що в свою чергу стане певним зрівноважуючим фактором у податковій політиці щодо сільськогосподарських товаровиробників.

За короткий період внаслідок втілення в життя Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 року КСП було трансформовано в різні господарські структури ринкового типу: товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК) тощо. Насправді ж виявляється, що ці структури не змінили своєї суті, тому продовжують виявляти низьку адаптованість до ринкових умов господарювання, що безпосередньо позначається на їх ефективності.

Як відомо, сьогодні селянство не однозначно ставиться до питання власності. Частина аграріїв має приватновласницький менталітет і схвально сприймає розвиток в сільському господарстві відносин приватної власності. Інша частина вважає за доцільне зберегти колективну форму власності. Обидва напрямки повинні враховуватися при обгрунтуванні варіантів побудови механізму оподаткування в процесі реформування аграрних підприємств.

Для розуміння місця податків в системі економічних відносин сільськогосподарського підприємства розробимо схему організації економічних відносин у сільськогосподарському підприємстві (рис. 2). За даною схемою сьогодні відбувається вилучення податків в усьому аграрному комплексі України. Сільськогосподарські товаровиробники фактично сплачують три податки: прибутковий податок з громадян, ПДВ та фіксований сільськогосподарський податок. На схемі організації економічних відносин зображені фізичні особи (власники земельних і/або майнових паїв), що вступають у трудові відносини та відносини власності з сільськогосподарським підприємством, ті, в свою чергу, вступають у відносини перерозподілу з державою. За даною схемою сільськогосподарське підприємство є номінальним платником податків, хоча платниками представлених податків, зображених на схемі, є інші суб'єкти. Так, податок на додану вартість фактично сплачують кінцеві споживачі продукції [8, 9]. Прибутковий податок з громадян лягає на прибутки, отримані власниками земельних і/або майнових паїв як оподаткування орендної плати за користування ресурсом (земельними та майновими паями) та заробітної плати за умови найму по контракту у сільськогосподарське підприємство (рис. 2). Рис. 2. Типова схема організації економічних відносин

Фіксований сільськогосподарський податок, що включає в себе дванадцять податків та зборів, фактично є символічною платою господарств державі. Мотивація введення даного податку не викликає сумніву, оскільки однозначно покликана знизити податковий система - то є сільськогосподарський оффшор - "палиця з двома кінцями", причому полюси різні. Однією зі сторін чинної системи податків є відносно низький ступінь збирання податків за рахунок пільгового оподаткування, а також зменшення впливу регулюючої та стимулюючої функцій. Враховуючи результати проведеного аналізу, а також проблеми, що підлягають вирішенню в аграрному секторі протягом перехідного періоду, пропонується будувати податкову систему сільського господарства, виходячи з таких чинників бази оподаткування:

- земля як виробничий ресурс - вбачається, що податок на землю повинен мати межу рівнозначну диференційній ренті, і за якою має починатись подальша градація в оподаткуванні. Дана градація має регулювати відносини за допомогою інструменту оподаткування прибутку;

- прибуток як фінансовий результат - у розрізі прибуткового оподаткування доходів громадян та оподаткування прибутку підприємств, крім виконання фіскальної функції, даний чинник повинен відігравати роль регулятора у податкових відносинах сільськогосподарських виробників з державою, як зауважувалось вище;

- додана вартість як податок на додану вартість - надзвичайно корисний податок з огляду фіску, пропонується залучення до податкової бази операції з продажу робіт та послуг власного виробництва, тобто галузь рослинництва.

Висновки. Пропонується результати господарської діяльності оподатковувати через прибуток. Причому юридичні особи за вищенаведеною схемою оподатковуватимуться податком на прибуток та стягуватимуть прибутковий податок з нарахованої заробітної плати, податок на додану вартість та ресурсний (земельний) податок. Зауважимо, що для агропромислового виробництва оптимальним строком сплати податків є кінець господарського року. Одночасно з цим новий механізм буде враховувати специфіку сільськогосподарського виробництва, а також поставить на рівні податкові умови прибуток, одержаний усіма учасниками процесу виробництва сільськогосподарської продукції.

Безперечно, що удосконалення механізму оподаткування в сільськогосподарській галузі шляхом запропонованих методів та прийомів неможливе без відповідних змін в законодавстві. Ці зміни повинні здійснюватись за принципом, що перед податком всі рівні. Для приведення цих положень у відповідність з висунутими вимогами в першу чергу необхідно створити відповідні умови для сільськогосподарських виробників.

Література

1. Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / М.Я. Демяненко, В.М. Алексійчук, А.Г. Борщ та ін. -К: ІАЕ УААН, 2002. - 645 с

2. Рудь В.А. Радянський присмак податків//Краєзнавство. – 2000. Bun.1–2. – С. 216-219.

3. Румянцева A.M. Политическая економия –М.: Изд. полит. литературы, 1979. - 607 с.

4. Україна в цифрах. Статистичний довідник. - К: Держкомстат, 2002.

5. Демяненко М.Я. Податок на добавлену вартість в період становлення ринкових відносин //Економіка АПК. - 1995. –№ 9.

6. Про внесення змін до Закону України ПроПДВ: Закон Українивід 14.09.2000р.№ 1955-IIIcm.9 п.9.3.

7. Гега П.Т. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення. - К, 1996. - 167 с

8. Федосов В.М. Современный капитализм и налоги. - К: Вища школа, 1987. - 126 с.

9. Федосов В.М., Опарин В.М. Податкова система України. - К: Либідь, 1994. - 464 с.

Loading...

 
 

Цікаве