WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкові відносини сільгоспвиробників з місцевими бюджетами в аспекті фіксованого сільськогосподарського податку - Реферат

Податкові відносини сільгоспвиробників з місцевими бюджетами в аспекті фіксованого сільськогосподарського податку - Реферат

Безперечно, що для такого висновку є всі підстави. І це необхідно визнати. Тому надавати платнику право переходу на загальну систему оподаткування аж у наступному році не може бути виправданим. Це не тільки сприяє зменшенню надходжень до місцевих бюджетів, а й має негативний вплив на платників, що здійснюють свою діяльність у галузі сільського господарства. Вони також можуть використати набутий досвід та зменшити реалізацію сільськогосподарської продукції. В кінцевому підсумку це призведе до підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію та чергових втрат бюджетів через несвоєчасне надходження податків.

На нашу думку, виправити цей недолік можливо із внесенням відповідних змін до діючого законодавства. Насамперед це стосується того, що платники фіксованого сільськогосподарського податку, які не дотримались у поточному році вимог про наявність 50 відсотків валового доходу, одержаного від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, повинні за підсумками року провести відповідний перерахунок. Головним завданням цього перерахунку є те, що сільгоспвиробник повинен обчислити податки, збори (обов'язкові платежі) із об'єктів оподаткування, які за діючого порядку нарахування фіксованого сільськогосподарського податку не оподатковувались. Тобто обчислення необхідно проводити по тих податках, зборах (обов'язкових платежах), які включає в себе фіксований сільськогосподарський податок.

Вирахувана за наслідками такого перерахунку сума податків повинна у встановлений строк перераховуватись до відповідних бюджетів. Найсприятливішим строком для доплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які включає в себе фіксований сільськогосподарський податок, доцільно встановити базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року.

Звісно, що на зазначений період господарства уже матимуть кінцеві результати від реалізації сільськогосподарської продукції. У результаті цього, вже на визначений період, сільськогосподарський товаровиробник зможе встановити відповідність чи невідповідність статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку за результатами звітного року.

Всі ці порівняння в обов'язковому порядку мають бути відображені в Розрахунку визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики України №419 від 29 грудня 2002 року. Зазначимо, що такий розрахунок передбачено подавати до податкових інспекцій разом із податковою звітністю, встановленою для фіксованого сільськогосподарського податку. Однак між пропонованим порядком подання зазначеного розрахунку та діючим існують певні відмінності. Вони полягають у особливостях використання інформації, поданої платником фіксованого сільськогосподарського податку. Так, при діючому порядку подання розрахунку інформація використовується для визначення статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на майбутній рік. При пропонованому порядку інформацію передбачається використовувати у двох напрямках. По-перше, подана інформація продовжує використовуватись для відповідності статусу платника на майбутній рік. Тобто тут не змінюється існуючий порядок визначення платника фіксованого сільськогосподарського податку.

По-друге, у разі не підтвердження обсягів валового доходу, одержаного від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки в частині більш як 50 %, дані поданого розрахунку можуть бути підставою для обчислення податків та зборів, передбачених при загальноприйнятій системі оподаткування. За таких умов поданий сільгоспвиробниками розрахунок дозволить працівникам податкових інспекцій та бухгалтерській службі сільськогосподарських підприємств встановити справедливий спосіб оподаткування як на майбутній рік, так і за попередній період.

При запровадженні порядку, за якого платник фіксованого сільськогосподарського податку по закінченні року зобов'язаний буде переглянути податкові відносини із місцевим бюджетом, виходячи із фактичного обсягу реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки за звітний період, виключить можливість для суб'єктів несільськогосподарського напрямку безпідставно зменшити нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів). Одночасно з цим для сільськогосподарських товаровиробників не порушуються основні принципи, закладені у механізмі нарахування фіксованого сільськогосподарського податку.

Є й інші переваги у запропонованому механізмі оподаткування.

По-перше, із впровадженням цих змін є підстави сподіватись на нарощування обсягів виробництва, переробки та збуту сільськогосподарської продукції. Цього можна очікувати за рахунок того, що платники фіксованого сільськогосподарського податку, знаючи про вимоги, недотримання яких призведе в кінці року до перерахунку податків, зборів (обов'язкових платежів), намагатимуться не порушувати їх. З цією метою вони намагатимуться перейти п'ятдесятивідсотковий рубіж щодо реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Таким чином, є підстави стверджувати, що платники фіксованого сільськогосподарського податку намагатимуться збільшити обсяги реалізації сільськогосподарської продукції. Важливість останнього є найвагомішою перевагою, яка повністю узгоджується як із інтересами нашої держави, так і її громадян.

По-друге, навіть за умови, коли платники фіксованого сільськогосподарського податку не досягнуть зазначених вище обсягів від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, держава зуміє одержати належні їй податки, що не перераховані до відповідного бюджету у звітному році через сплату фіксованого сільськогосподарського податку. Переваги тут очевидні. їх суть полягає у тому що не доодержавши певної кількості сільськогосподарської продукції на ринку, держава отримає через відповідні бюджети податки та збори, сплаченні за річним перерахунком. Причому суму цих податків можна скоригувати на індекс інфляції, що склалась за звітним роком.

По-третє, і це особливо важливо, не можна допускати того, щоб за рахунок чинного законодавчого акта, прийнятого з метою зменшення податкового тягаря для сільськогосподарського товаровиробника, податкову привілею отримував інший платник податку, що не має ніякого відношення до сільського господарства. Саме так сталось при запровадженні фіксованого сільськогосподарського податку. Особливо це добре проявилось у період, коли діяли податкові канікули для платників фіксованого сільськогосподарського податку. Адже через вищенаведені причини місцеві бюджети могли протягом року не одержувати фіксованого сільськогосподарського податку. Причому після закінчення бюджетного року пропонований перерахунок податків не проводився. А це означає, що місцева влада в особі сільської чи селищної ради виділила передбачуваному платнику фіксованого сільськогосподарського податку землі сільськогосподарського призначення і не отримала до місцевого бюджету жодної гривні. Звичайно, сільська чи селищна рада дотримувались вимог законодавства. Але стає цілком очевидно, що в кінцевому результаті місцева рада якраз і залишається у програші через таку діяльність так званого платника фіксованого сільськогосподарського податку. Адже сільська чи селищна ради не змогли через законні підстави, що існували протягом року у зазначеного платника, одержати до бюджету частину фіксованого сільськогосподарського податку. По закінченні року, коли стало очевидно, що такий суб'єкт не відповідає вимогам платника фіксованого сільськогосподарського податку, ситуація із сплатою податків могла тільки погіршитись. За таких умов, ізнову ж таки через законні підстави, органи місцевого самоврядування, на території яких знаходилась земельна ділянка, що надана у користування зазначеному суб'єкту, також не змогли отримати кошти у вигляді плати за землю.

Отже, на той час складалась парадоксальна ситуація. В одному випадку місцевий бюджет не одержував фіксованого сільськогосподарського податку через обставини, які ще не настали (діяли податкові канікули), а в іншому - втрачав земельний податок, оскільки період його нарахування уже пройшов.

Loading...

 
 

Цікаве