WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит реалізації готової продукції та виконання договірних зобов’язань - Курсова робота

Аудит реалізації готової продукції та виконання договірних зобов’язань - Курсова робота

- чи вчасно пред'являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;

- чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо зі складу постачальника;

- чи правильно організований складський облік готової продукції;

- чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації продукції[3].

Аудит обліку витрат на продаж.

Витрати, зв'язані з продажем продукції, товарів, робіт і послуг, враховуються на рахунку "Витрати на збут" . До них відносяться: витрати на упакування виробів на складах готової продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення, навантаженню у вагони, судна, автомобілі й інші транспортні засоби; комісійні збори і відрахування, що сплачуються збутовим і іншім посередницьким організаціям; витрати на рекламу; витрати на представницькі витрати й інші аналогічні по призначенню витрати[14,c. 196].

Аудитору необхідно перевірити:

- правильність включення витрат до складу витрат на збут;

- дотримання встановлених нормативів витрат на рекламу (при перевищенні встановлених нормативів витрат на рекламу оподатковуваний прибуток повинний бути збільшений на суму перевищення);

- дотримання основних положень по облік тари на підприємствах, а саме, правильне і своєчасне документальне відображення операцій по заготовлянню, надходженню і відпуску тари на складах, у цехах, ділянках і інших місцях її збереження;

- правильність ведення аналітичного обліку по рахунку "Витрати на збут" і відомості;

- правильність складання бухгалтерських проводок по операціях з тарою;

- правильність відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій чи операцій, здійснюваних на бартерній основі;

- відповідність записів синтетичного й аналітичного обліку записам у головній книзі (при журнально-ордерній формі обліку) і балансі.

2.3. Формування робочих документів аудитора

Аудиторська перевірка, будучи власне кажучи документальною, зобов'язує супроводжувати перевірку обов'язковим документуванням, тобто відбивати отриману інформацію в робочій документації аудита, до якої відносяться:

- плани і програми проведення аудита;

- пояснення і заяви працівників підрозділу з питань, що випливають із ходу перевірки;

- копії первинних документів підрозділу, що свідчать про господарські операції, фотографію об'єктів, акти, довідки, протоколи, інвентаризаційні описи й інші документи, складені разом із працівниками підрозділу й інших працівників, залученими для участі в перевірці, що служать доказом записів в акті перевірки;

- регістри бухгалтерського обліку;

- результати інвентаризацій;

- бухгалтерська звітність;

- записи про вивчення й оцінку систем оперативного і складського обліку, запитальники, схеми документообігу й інші;

- виробничо-фінансовий аналіз фактичних показників підрозділу;

- матеріали, що свідчать про роботу виконану не аудитором, але під його контролем;

- документи зустрічних перевірок і пояснення осіб, що не є працівниками даного підрозділу;

- копії бухгалтерської, оперативної внутрішньогосподарської звітності.

Перелік робочої документації аудита, яка прикладається до актів аудиторської перевірки, визначає аудитор, що проводить перевірку. Головна вимога до цієї документації - її переконливість і вагомість при доказі висновків і пропозицій, що випливають з матеріалів перевірки. Тому обмежень по підборі доказів не встановлюється[4,c. 75].

Мета складання робочих документів :

– планування аудиторської перевірки ;

– документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;

– збір матеріалів для перевірки фінансової звітності з їх подальшим узагальненням;

– складання аудиторського звіту і підготовлення висновку про фінансову звітність;

– забезпечення юридичної обґрунтованості проведення аудиту, законності;

– контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його праці (гонорару);

– контроль за якістю проведеної перевірки;

– отримання у випадку необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, що відбувалася декілька років тому, наприклад, у випадках судової справи, виникненні спорів, претензій та ін.;

– забезпечення можливості отримання відповідей на так названі зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб), тобто довести правоту аудитора або доповнити деякі питання;

– обґрунтований вибір методики, методів та способів проведення аудиту, напрямів та підходів перевірки;

– документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором аудиторського ризику з наведенням його величини;

– формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію аудитора, його компетентність та можливості їх підвищення.

Після завершення перевірки робочі документи залишаються в аудитора. Робочі документи є власністю аудитора, він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів зі своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами та зобов'язанням конфіденційності перед клієнтами. Робочі документи аудитора не можна використовувати як частину фінансової документації клієнта або як її заміну. Робочі документи не можна вимагати або вилучати в аудитора, за винятком тих випадків, коли це передбачено українським законодавством, тобто коли на аудиторську фірму буде заведено кримінальну справу. Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Термін зберігання документації визначається практикою аудиторської діяльності та терміном позовної давності у випадку, якщо клієнт порушить справу проти аудитора, а також залежно від інших додаткових міркувань. У зв'язку з цим мінімальний термін зберігання документації повинен бути не менше ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові. Окрім основної робочої документації, аудитор оформляє додаткову підсумкову[18,c. 134].

Таблиця 2. Класифікація робочих документів аудитора

Ознака класифікації

Види робочих документів

1.Стадії процесу аудиторської перевірки

1 Документи початкової стадії (підготовчого періоду) 2. Документи дослідної стадії (робочі) 3. Документи завершальнії стадії (підсуумкові)

2. Термін використання

1. Документи довгострокового використання 2. Документи нетривалого використання

3. Спосіб і джерела отримання

1. Отримані від підприємства - клієнти 2. Отримані від третіх осіб 3. Складені аудитором

4. За характером інформації

1. Нормативно-правового характеру 2. Організаційно-установчого характеру 3. Про структуру підприємства 4. Про діяльність підприємства 5. Про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю 6. Аудиторські організаційно-функціональні документи.

5. За призначенням і використанням споживачами інформації

1. Аудитори 2. Власники (керівники)

6. За змістом аудиторських процедур

1. Оглядові 2. Інформативні 3. Підтверджу вальні 4 Розрахункові 5. Аналітичні 6. Документи перевірки

7. За ступенем стандартизації

1. Стандартизовані 2. Довільної форми

8. За технікою складання

1. Ручної обробки 2. Довільної форми

9. За формою подання

1. Графічні 2. Табличні 3. Тестові 4. Комбіновані

10. За часом зберігання

1. Короткотермінового зберігання 2. Довгострокового зберігання

2.4. Підготовка підсумкової документації по результатах аудиту реалізації готової продукції

За результатами аудиторської перевірки складається звітний документ, що може мати різні документальні форми - аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка про експертизу, доповідна записка, звіт про перевірку й інші. Сама форма цього документа визначається в наказі про призначення аудиторської перевірки(Додаток А). Звіт повинний бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій повинні міститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності, а також виділятися ті помилки і виправлення які можуть уплинути на вірогідність звітності з посиланнями на законодавчі і нормативні документи. Письмова інформація заповнюється в двох екземплярах, один із яких передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей і врегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту, після чого він передається в архів. У письмовій інформації повинні міститися: ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити перевіряємого підрозділу, перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, період часу до якого відноситься перевірена документація, інформація про методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягали перевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суцільним методом, а яка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація про усі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільші істотні порушеннях в обліку, які значно спотворюють звітність, рекомендації з поліпшення податкового планування з метою оптимізації оподатковування[7,c. 115].

Loading...

 
 

Цікаве