WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань і його автоматизація - Дипломна робота

Облік основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань і його автоматизація - Дипломна робота

Акт на списання складають у двох примірниках. Після затвердження керівником підприємства перший примірник акта передають у бухгалтерію, другий залишають у матеріально відповідальної особи .Він є обґрунтуванням для здачі на склад матеріалів, отриманих у результаті ліквідації об'єкта.

Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів за їхніми класифікаційними ознаками бухгалтерія на підставі підсумкових даних в інвентарних картках (книгах) за звітній місяць заповнює картку обліку руху основних засобів за формою ОЗ-8.

Інвентарні картки заповнюють на підставі таких первинних документів з обліку руху основних засобів:

ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

ОЗ-2 "Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів";

ОЗ-3 "Акт списання основних засобів" (картка вилучається);

ОЗ-4 "Акт списання автотранспортних засобів" (картка вилучається);

На підставі інвентарних карток заповнюють такі реєстри обліку:

ОЗ-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів".

ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів" (заповнюється наприкінці місяця);

ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів" (крім випадків внутрішнього переміщення);

Форма ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів" використовується за ручної обробки облікової інформації для обліку руху ОЗ за класифікаційними групами. Її відкривають у бухгалтерії в одному примірнику і заповнюють наприкінці місяця на підставі таких документів:

ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)".

ОЗ-15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)".

ОЗ-16 "Розрахунок амортизації автотранспорту".

За даними картки складають оборотну відомість руху ОЗ, підсумки якої, звірені з даними синтетичного обліку, є підставою для складання звітності про наявність і рух ОЗ. Малі підприємства можуть вести аналітичний облік у відомості В-1.

На взяті в окремі об'єкти основних засобів інвентарні картки не відкриваються. Реєстром аналітичного обліку в орендаря є отримання від орендодавця копія інвентарної картки, що зберігається в бухгалтерії орендаря окремо.

На підприємствах з невеликою кількістю інвентарних об'єктів облік основних засобів можна ввести в інвентарній книзі або відомості .

Форми ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)", ОЗ-15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)", ОЗ-16 "Розрахунок амортизації автотранспорту" використовують для розрахунку амортизації ОЗ.

Ці форми заповнюють на підставі інвентарних карток форми ОЗ-6 з урахуванням змін, внесених актом форми ОЗ-2 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів. На підставі розрахунків заповнюють картки обліку форми ОЗ-8 руху основних засобів (наприкінці місяця).

1.1.3. Особливості нарахування амортизації основних засобів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко – експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість), необоротних активів упродовж строку їх корисного використання (експлуатації).

У зв'язку зцим не обхідно з'ясувати сутність понять "амортизована сума активу" і "строк корисної експлуатації активу". Згідно з П(С)БО 7 "Дохід" амортизована сума – це собівартість активу (або сума, яка замінює її у фінансових звітах) за відрахуванням ліквідаційної вартості. Строк корисної експлуатації – очікуваний період використання активу підприємством або кількість вироблених одиниць продукції чи інших подібних одиниць, яку підприємство сподівається отримати від цього активу, відрахування на підприємстві амортизаційні відчислення ведеться в оборотній відомості ОЗ.

Ліквідаційна вартість – чиста сума, яку підприємство сподівається одержати за актив по закінченні строку його корисної експлуатації після відрахування очікуваних витрат у зв'язку з вибуттям.

Згідно з П(С)БО 7 об'єкт основних фондів амортизується фактично до досягненням ним ліквідаційної вартості.

Особливостями обліку основних засобів є правильність і своєчасність нарахування амортизації і зносу основних засобів. Нарахування амортизації повинні проводитись відповідно до чинного законодавства.

Слід враховувати особливості нарахування амортизації основних засобів за такими пунктами :

  1. Амортизацію нараховують на усі ОЗ, крім землі та незавершених матеріальних вкладень.

  2. Амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

  3. Амортизацію ОЗ припиняють нараховувати з місця, наступного за місяцем вибуття об'єкта, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання чи консервацію.

  4. Нарахування амортизації здійснюється що місячно за кожним об'єктом упродовж строку корисного використання об'єкта, який підприємство визначає самостійно при зарахуванні ОЗ на баланс.

  5. Метод амортизації підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод його використання.

Нарахування амортизації проводиться із застосуванням наступних методів:

1) прямолінійний метод;

2) метод зменшення залишкової вартості;

3) кумулятивний метод;

4) метод прискореного зменшення залишкової вартості;

5) виробничий метод;

6) податковий метод.

Прямолінійний метод застосовують для амортизації ОЗ, знос яких не залежить від обсягу виробництва (будівлі адміністративного призначення, виробничі цехи).

Вираховується так:

Амортизаційні відрахування(річна сума амортизації) = Первісна вартість – Ліквідаційна вартість / Строк корисної експлуатації.

Переваги: простота розрахунку амортизації; можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зіставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від її реалізації. Недоліки: не враховується моральний знос ОЗ і чинник зростання витрат на ремонт у міру їх експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості застосовують тільки тоді, коли передбачається наявність ліквідаційної вартості. А також коли потрібно накопичити кошти з метою заміни ОЗ у випадку їх морального старіння та інфляції.

Вираховується так:

Річна сума амортизації = Залишкова вартість об'єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації Річна норма амортизації.

N = 1-m * Ліквідаційна вартість / Первісну вартість * 100%.

Переваги: упродовж перших років експлуатації об'єкта за допомогою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів, необхідних для відновлення ОЗ. Недоліки: метод базується на порівняно складних математичних розрахунках і через це є не дуже зручним у використанні.

Кумулятивний метод застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні.

Розрахунок амортизації здійснюється за формолою:

Річна сума амортизації = (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) Кумулятивний коефіцієнт.

Loading...

 
 

Цікаве