WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом - Курсова робота

Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом - Курсова робота

- належність призначення посадових окладів і тарифних ставок згідно кваліфікаційних довідників, тарифних сіток, наказів та договорів;

- правильність розрахунку оплати праці – переглядаються та перераховуються всі види оплати праці по листках непрацездатності, табелях, заявах на відпустку і розрахункових відомостях.

2) Ставки платежів – встановлюються Верховною Радою України у відсотках до фонду оплати праці для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності і можуть періодично переглядатись та змінюватись. Завдання аудитора полягає в перевірці чинності в відповідний період застосованих підприємством ставок.

3) Джерела фінансування нарахованої заробітної плати та нарахованих платежів. На цьому етапі аудитор повинен встановити відповідність і законність джерел фінансування оплати праці і сплачених внесків. Для цього переглядаються кореспондуючі рахунки за різними видами нарахованої оплати, перевіряється правильність віднесення на собівартість здійснених виплат. Особлива увага приділяється тим з них, які здійснені за рахунок прибутку та цільових фондів.

4) Правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності. Аудитору слід вибірково перевірити правильність записів на рахунку 65 „Розрахунки за страхуванням", на відкритих до нього субрахунках:

651 „За пенсійним забезпеченням"

652 „За соціальним страхуванням"

653 „За страхуванням на випадок безробіття"

Також потрібно перевірити відповідність даних бухгалтерського обліку та звітності.

5) Своєчасність оплати. При проведенні аудиту цій позиції слід приділити особливу увагу, оскільки вчасне виявлення недоїмок по відрахуваннях та встановлення прострочених термінів сплати платежів на державне обов'язкове пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на випадок безробіття може врятувати підприємство від значних сум штрафних санкцій.

На завершення аудитор перевіряє правильність відображення в обліку нарахування та перерахування до бюджету комунального податку.

Комунальний податок сплачується в розмірі 10% фонду оплати праці за звітний період, обчислений виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином, аудитор визначає фактичну чисельність працюючих і перевіряє правильність нарахування податку. Далі вивчаються платіжні документи, які підтверджують перерахування податку до бюджету.

З метою встановлення правильності складання та своєчасності пред'явлення до податкової інспекції звітності за видами податків, зборів і обов'язкових платежів, аудитор може використати прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів державної податкової інспекції.

Окрім особистого застосування прийомів і способів перевірки, аудитор повинен перевірити результати попередньо проведених перевірок на підприємстві органами державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлених підприємству фінансових санкцій.

Висновки та пропозиції

Провівши дослідження проблем обліку і аудиту розрахунків з бюджетом, одержану інформацію можна певним чином узагальнити, зробити на її основі необхідні висновки, і додати при цьому конкретні пропозиції щодо шляхів вирішення окремих проблем з числа досліджуваних в даній роботі.

Одним із головних елементів ринкової економіки є податкова система. Варто зазначити, що вона являє собою не лише сукупність податків і платежів, а також і правові норми, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення даних платежів.

Формування податкової системи ґрунтується на засадах системності, встановлення визначальної бази, вихідних принципів. Цей аспект має дуже велике значення, оскільки лише та податкова система, яка побудована з дотриманням усіх вимог та принципів, і яка врівноважує інтереси держави і платників, може забезпечити державу надійними і достатніми доходами.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних державі для здійснення її функцій. При цьому вони виконують три важливі функції: фіскальну, соціальну та регулюючу. Податки класифікують за багатьма ознаками, проте, на думку автора, найбільшої уваги заслуговує їх розмежування на прямі і непрямі. Це пояснюється тим, що саме згідно з цим критерієм здійснюється значний вплив податків на розмір доходу і споживання, і цей вплив є достатньо вагомим.

Регулювання податкових взаємовідносин між державою і платниками податків здійснюється на основі Закону України „Про систему оподаткування". Окрім цього існує цілий ряд інших законів та нормативних актів, які стосуються лише одного певного податку, збору чи платежу. Але, що характерно, основні положення вищезгаданих документів, які визначають розмір ставок та пільг, об'єкти оподаткування, платників податку, тощо досить часто змінюються. Це, звичайно ж, відіграє негативну роль, особливо в період переходу до ринкових відносин, а також перешкоджає інвестиціям як вітчизняним, так і іноземним. Нестабільність податкової системи – головна проблема реформи оподаткування.

Проблеми, які створює існуюча податкова система, за допомогою змін у законодавстві можна вирішити лише частково. Більшу ж частину з них можна ліквідувати лише з прийняттям Податкового кодексу, який повинен створити в Україні стабільну, ефективну та ясну для розуміння податкову систему. При цьому автор особливо наголошує на тому, щоб прийняття цього важливого документу не знищило досягнення минулих років.

Оскільки нарахування та сплата податків і зборів спричиняють зміни у структурі зобов'язань та активів підприємства, то це означає, що вони підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для узагальнення інформації про розрахунки з бюджетом за всіма видами податків, згідно вимог чинного законодавства, використовують пасивний балансовий рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами", в структурі якого виділено чотири субрахунки. Аналітичний облік за видами податків і зборів ведуть за першими двома субрахунками даного рахунку, однак автор вважає, що такий підхід до організації обліку розрахунків з бюджетом є невірним. Так, адже практично завжди підприємства сплачують досить значний перелік різноманітних платежів до бюджету, які до того ж відіграють значну роль у фінансовому стані підприємства, а виділили для них усіх лише один-єдиний рахунок.

Облік розрахунків з бюджетом узагальнюється в регістрі синтетичного обліку – Журналі 3 і деталізується в Відомості 3.6 – регістрі аналітичного обліку розрахунків з бюджетом.

У світовій практиці податок на прибуток складає найбільшу частку з усіх податкових доходів державного бюджету. В Україні ж цей показник є значно меншим і, на думку автора, це пов'язано з неефективною методикою його справляння. І хоча законодавці за час незалежності України неодноразово намагались виправити свої ж помилки відносно даного податку, однак і зараз він є найбільш неврегульованим і щодо нього виникає найбільше непорозумінь.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання з податку на прибуток регулюються П(с)БО 17 „Податок на прибуток". Регламентує даний податок також і Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно нього податок на прибуток справляється за ставкою 30% від оподатковуваного прибутку , який являє собою різницю між скоригованим валовим доходом та сумою валових витрат і амортизаційних відрахувань. В результаті балансовий прибуток і оподатковуваний прибуток підприємства відрізняються, і ця проблема лише частково вирішується з допомогою тимчасових різниць, які обліковуються на рахунках 17 „Відстрочені податкові активи" та 54 „Відстрочені податкові зобов'язання". Адже у плані рахунків від 30.11.1999 року не передбачено окремих рахунків, а й навіть субрахунків для обліку валових витрат і валових доходів. Як наслідок – бухгалтерам доводиться обчислювати дані показники на основі вибірок, що, звичайно ж, призводить до помилок і непотрібних штрафів. Отже, вважаємо і наполегливо рекомендуємо чимскоріше на законодавчому рівні провести затвердження необхідних рахунків для обліку валових доходів і валових витрат з числа вільних рахунків.

При характеристиці прибуткового податку слід зауважити, що існування подвійного обліку є чи не найболючішим питанням для бухгалтерів, і підприємствам доводиться вдаватися до додаткових витрат через збільшення їх кількості. Не вирішує цього питання і проект податкового кодексу, оскільки в ньому відсутній механізм, який давав би змогу визначити податкові показники з даних бухгалтерського обліку. На наш погляд варто звернути увагу на досвід Франції, де підприємства ведуть лише бухгалтерський облік, а для визначення прибутку до оподаткування використовують метод коригувань.

Loading...

 
 

Цікаве