WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом - Курсова робота

Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом - Курсова робота

Вертикальний аналіз розрахунків з бюджетом проведемо у табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Оцінка частки окремих платежів у їх загальну сукупність на прикладі ПП "Гетьман"

п/п

Показники

Сплачено у І кварталі

Сплачено у ІІ кварталі

Сума, грн.

%

Сума, грн.

%

1.

Податок на додану вартість

710

39.7

840

34.5

2.

Податок з прибутку

518

29.0

504

20.7

3.

Прибутковий податок з громадян

350

19.6

875

35.9

4.

Збір за забруднення навколишнього середовища

50

2.8

65

2.7

5.

Комунальний податок

34

1.9

29

1.2

6.

Податок з власників транспортних засобів

50

2.8

50

2.0

7.

Податок (плата) за землю

75

4.2

75

3.0

Всього

1787

100

2438

100

Розроблена підприємством податкова політика потребує оцінки її ефективності. Ця оцінка здійснюється за допомогою відповідних показників, основними з яких є коефіцієнт ефективності оподаткування та розмір податкомісткості реалізованої продукції.

Коефіцієнт ефективності оподаткування дозволяє отримати найбільш загальну характеристику ефективності вибраної податкової політики, показуючи як відносяться між собою показники чистого прибутку і суми основних податкових платежів [7, с.397].

Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

Ео = ЧП / П , де (3.2.1)

Ео – коефіцієнт ефективності оподаткування;

ЧП – чистий прибуток;

П – загальна сума податкових платежів.

Розрахуємо цей коефіцієнт за І і ІІ квартал:

Ео (І квартал) = 1120/1787=0.63

Ео (ІІ квартал) = 1204/2438=0.49

Як бачимо, сума податкових платежів у чистому прибутку значно зросла і це, звичайно ж, повинно бути розглянуто керівництвом з метою визначення причин зниження ефективності оподаткування.

Інший показник ефективності оподаткування – податкомісткість реалізованої продукції дозволяє визначити суму податкових платежів, яка припадає на одиницю реалізованої продукції [7, с.398].

Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ПМр = П / Ор , де (3.2.2.)

ПМр – податкомісткість реалізованої продукції;

П – загальна сума податкових платежів;

Ор – дохід (виручка) від реалізації продукції.

Проведемо розрахунок даного показника за І та ІІ квартал:

ПМр (І квартал) = 1787/16430 = 0.11

ПМр (ІІ квартал) = 2438/16185 = 0.15

Отож, на одну гривню реалізованої продукції у І кварталі припадало в середньому 11 копійок різних податкових платежів, а в ІІ кварталі – 15 копійок, що, звичайно ж є негативним явищем.

Варто зазначити, що вищенаведені показники можуть бути доповнені системою часткових показників, які характеризують частку окремих податкових платежів у собівартості продукції, в отриманому прибутку, тощо.

За допомогою коефіцієнта ефективності оподаткування та показника податкомісткості реалізованої продукції можна оцінити альтернативні варіанти податкової політики підприємства, і, звичайно ж, вибрати для реалізації найбільш ефективний її варіант.

З прийняттям Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" показник податкомісткості реалізованої продукції можна застосувати у якості критерію, який дає можливість визначити доцільність переходу підприємства – юридичної особи на спрощену систему оподаткування. Так, ведення бухгалтерського обліку за спрощенню системою є набагато простішим і потребує менше видатків на його організацію, проте існують випадки, коли одержаний дохід від реалізованої продукції настільки малий, що підприємству вигідніше залишатись на загальній системі оподаткування, аніж переходити на спрощену. Проте, на жаль, через відсутність обґрунтованого застосування певної бухгалтерської системи, керівництво підприємства помічає це лише після значних втрат. Ще більше труднощів у бухгалтерів, особливо молодих і недосвідчених, виникає при виборі між оподаткуванням за ставкою 6% і ставкою 10%.

Отож автор, враховуючи відсутність рекомендацій щодо вибору ефективної системи оподаткування при можливості переходу підприємства на спрощену систему оподаткування, спробує розробити їх і полегшити копітку працю бухгалтерів.

Звичайно, будь-яке підприємство, яке має намір перейти на спрощену систему оподаткування, перш ніж приступити до відповідних розрахунків, повинно перевірити, чи середньооблікова чисельність його працівників не перевищує 50 чоловік і чи не перевищує обсяг виручки за рік 500 тис. грн. Якщо відповідь позитивна, то можна приступити безпосередньо до розрахунку з метою визначення ефективної системи оподаткування.

Спершу необхідно підрахувати показник податкомісткості. Проте в нашому випадку в чисельнику формули повинні бути включені не абсолютно всі податки, які сплачує підприємство, а лише ті з них, які не сплачуватимуться при переході організації на спрощену систему оподаткування.

Критичним значенням даного показника є 0.1, яке говорить про те, що на одну гривню готової продукції припадає 10 копійок податку. Якщо підприємство одержало меншу величину, це означає, що йому краще залишатись на загальній системі оподаткування, якщо ж більшу – варто скористатись Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування".

Далі, коли організація визнала, що міняти податкову політику необхідно, слід зробити вибір між 6% і 10% ставкою податку. В даному випадку дуже велике значення має матеріаломісткість реалізованої продукції і сума націнки. Так, автор на основі практичних досліджень і розрахунків (в основному за допомогою методу абстрагування) визначив, що застосовувати спрощену систему оподаткування за ставкою 6% варто лише в тому випадку, коли не менше 68% вартості реалізованої продукції складають витрати, по яких може бути відшкодовано ПДВ. Інакше кажучи тут виграють ті галузі, у яких матеріаломісткість є стабільно високою (будівництво, пошиття взуття, деревообробка).

А що ж робити підприємствам, у яких податкомісткість більша 0.1, але основна частина доходу від реалізації продукції іде, скажімо, на оплату праці ? Вихід є і для них. Такі підприємства з метою покращення свого фінансового стану повинні перейти на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%.

На основі одержаних даних спробуємо визначити ефективність податкової політики ПП „Гетьман", оскільки показники річного обороту даного підприємства і чисельність працівників не перевищують норми, встановленої законодавством.

Отже, показник податкомісткості, який визначається за даними бухгалтерського обліку для виробленої в І та ІІ кварталах продукції становитиме:

ПМв (І квартал) = 1835/16430 = 0.11

ПМв (ІІ квартал) = 1987/16185 = 0.12

Як бачимо, показники податкомісткості на ПП „Гетьман" перевищують критичне значення 0.1, тобто це означає, що підприємству доцільно переходити на спрощену систему оподаткування. І, оскільки в організації достатньо велику частину собівартості продукції складають матеріали та послуги, по яких може бути відшкодовано ПДВ, варто перевірити доцільність вибору 6% ставки оподаткування.

Так, у І кварталі частка товарів і послуг, по яких у підприємства формується податковий кредит склала 68,3% (11218/16430), а у ІІ кварталі – 70,5% (11410/16185), отож ПП „Гетьман" може обрати і систему оподаткування за 6% ставкою.

Проведений аналіз показує, що основними платежами, які сплачує досліджуване підприємство, є податок на додану вартість та прибутковий податок. Водночас дослідження зауважує, що обрана організацією система оподаткування не є ефективною. Це підтверджується і значними сумами заборгованості з виплати заробітної плати, оскільки значна частина коштів підприємства іде на сплату податків. Автор , на основі проведених досліджень, наполегливо рекомендує в даному випадку переходити на спрощену систему оподаткування, що дасть можливість підприємству зекономити кошти не лише на податках, але і на оплаті праці облікових працівників.

Loading...

 
 

Цікаве