WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку праці та її оплати - Реферат

Організація обліку праці та її оплати - Реферат

Облік використання робочого часу здійснюють щодо кожної зміни в табелі, який відкривають щомісячно на працівників цеху (відділу, ділянки тощо).

Таблиця 3

Типові форми первинних документів

зобліку використання робочого часу

Типова форма

Назва документа з обліку

1

2

П-12

Табель облік) використання робочого часу і розрахунку заробітної плати

П-1З

Табель обліку використання робочого часу

П-14

Табель обліку використання робочого часу

П-15

Список осіб, які працюють у понадурочний час

П-16

Листок обліку простоїв

П-49

Розрахунково-платіжна відомість

П-50. 51

Розрахункова відомість

11-52

Розрахунок заробітної плати

11-53

Платіжна відомість

П-54, 54-А

Особовий рахунок

П-55

Нагромаджу вальна картка виробітку та заробітної плати

П-56

Нагромаджувальна картка обліку заробітної плати

Табель - це поіменний список усіх працівників відділу, служби та іншого структурного підрозділу підприємства з відмітками проти кожного прізвища про використання робочого часу. Табель ведуть окремо за категоріями, а в межах категорії працівників - у порядку табельних номерів або алфавітному порядку.

Табель містить відомості про відпрацьований час. понаднормові години, запізнення та неявки, причини яких шифрують умовними позначками. Значно спрощується табельний облік при реєстрації тільки відхилень від нормальної тривалості робочого дня (через хворобу, відрядження, прогули, простої, години понаднормової роботи тощо). При цьому підставою для відміток у табелі про час, невідпрацьований з поважних причин, є листки непрацездатності, накази (розпорядження) про надання відпусток, посвідки про відрядження та інші документи.

Включають до табеля і виключають з нього працівників на підставі первинних документів з обліку кадрів.

Оформлений належним чином табель обліку використання робочого часу підписують особи, відповідальні за заповнення, та у

встановлений термін передають до бухгалтерії підприємства для нарахування заробітної плати.

Облік виходів на роботу і використання робочого часу здійснюють у табелі методом суцільної реєстрації, а саме відмітки всіх, хто запізнився тощо, або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.).

Форми № П-12 та П-13 використовують для обліку робочого часу всіх категорій працівників, для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для одержання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання звітності з праці.

Форму № П-13 "Табель обліку використання робочого часу" використовують в умовах автоматизованої системи управління підприємством. Типова форма №П-13 пристосована до різних умов організації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, враховуючи особливості галузі.

Форму № П-14 застосовують тільки для обліку використання робочого часу працівників з твердою місячною ставкою. Облік часу понаднормових робіт здійснюють на підставі списків осіб, які працюють понаднормово (форма №П-15). Списки з відміткою майстра про кількість фактично відпрацьованого понаднормового часу використовують для запису до часу простоїв, що здійснюють на підставі листків обліку простоїв (форма № П-16). Листки обліку простоїв з відміткою про час простоїв використовують для запису до табеля.

Список осіб, які працювали в понадурочний час (форма № П-15), використовують для обліку часу, відпрацьованого понадурочно, та оплати роботи в надурочний час. Заповнюють в одному примірникові майстер або інші посадові особи, відповідальні за облік простоїв, і передають до бухгалтерії.

На кожний первинний документ складають графік документообігу.

Облік виконання норм виробітку (норм часу), нормативних завдань здійснюють на підставі первинних документів з обліку виробітку продукції та виконання робіт за звітний період відповідними особами, на яких це покладено (наприклад, нормувальниками, економістами та ін.). У цих документах поряд з даними про кількість виготовленої продукції відображають час, встановлений за нормою на виконання цього обсягу роботи, та фактичний час, витрачений на його здійснення, за звітний період, який визначають за даними табельного обліку.

Для спрощення обліку фактично відпрацьований час у первинних документах, як правило, не проставляють, а обліковують за табелем обліку використання робочого часу.

На підприємствах, у цехах і на ділянках з дрібносерійним та індивідуальним виробництвом під час разових ремонтних робіт для обліку виробітку використовують нагромаджувальні або разові наряди. Виготовлену продукцію (виконані роботи) приймають майстер і контролер відділу технічного контролю та оформляють відповідними документами, а за відсутності на даних видах робіт контролера відділу технічного контролю приймає майстер (бригадир).

У випадку, коли робітник виконує роботу за окремим завданням, її здачу оформляють без підпису робітників відділу технічного контролю, а кількість виготовленої продукції обліковує майстер.

Виробіток продукції у серійному виробництві обліковують за допомогою маршрутних карт.

Доплати необхідно оформляти окремими документами - листками на доплату, робочими нарядами з відокремлюваними знаками та ін. Доплату через невідповідність розряду роботи робітника оформляють у листку на доплату міжрозрядної різниці, який виписує майстер.

5. Порядок оформлення відпусток

Відповідно до ст. 74 КЗпІІ України громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (в т. ч. працюють за сумісництвом), а також ті, котрі працюють за трудовими договорами у фізичних осіб, мають право на щорічну оплачувану відпустку.

Умови, тривалість, порядок надання відпусток установлені Законом України "Про відпустки" від 15.1 1.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки).

Згідно зі ст. 4 цього Закону є такі види відпусток:

1) щорічна (основна і додаткова):

2) додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

3) творча;

4) соціальна;

5) відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки працівникам надають щорічну основи) відпустку тривалістю не менше 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, обчислений із дня укладання трудового договору.

Деяким категоріям працівників у ст. 6 Закону про відпустки встановлено іншу тривалість щорічних основних відпусток, а також надане право на щорічні додаткові відпустки певної тривалості. При цьому щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть бути надані одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток згідно зі ст. 10 Закону про відпустки не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Окремим категоріям громадян, наприклад, державним службовцям, суддям, прокурорам, слідчим прокуратури тощо, тривалість щорічної основної відпустки встановлена законами України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, "Про статус суддів" від 15.12.1992 р. № 2862-ХП, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ. "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний статус журналістів" від 23.09.1993 р. №540/97-ВР, "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 р. № 3745- XII, "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ тощо.

При визначенні тривалості щорічних відпусток, які надають працівникові, не враховують святкових та неробочих днів. Згідно зі ст. 73 КЗпП в Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День Перемоги;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України:

один день (неділя) - Великдень;

один день (неділя) - Трійця.

Законодавством передбачено річний порядок надання відпустки залежно від того. за який робочий рік вона належить працівникові - перший чи наступні.

Право на щорічну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи, при цьому тривалість відпусток визначають пропорційно до відпрацьованого часу.

Loading...

 
 

Цікаве