WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку праці та її оплати - Реферат

Організація обліку праці та її оплати - Реферат

Як правило, на підприємствах накази оформляють у спрощеній формі, що містить обов'язкові реквізити типових форм. Конкретний перелік реквізитів для кожного наказу залежить від його виду.

Текст наказу складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої.

У констатуючій частині викладають мету та завдання дій, щодо яких видано наказ, і підстави для наказу. У наказах щодо особового складу констатуючої частини, як правило, нема.

Кожному наказу надають порядковий номер (з початку кожного календарного року), що, крім цифри, може містити літерне позначення, наприклад, № 12-н.

На відміну від наказів щодо основної діяльності, накази щодо особового складу не містять дієслова "Наказую", а починаються дієсловом: "Прийняти". "Призначити", "Перевести", "Надати", "Відрядити", "Звільнити" тощо.

Розпорядча частина наказу починається із зазначення прізвища, імені, по батькові та посади працівника, далі викладають зміст дії стосовно особи, про яку видають наказ.

Після розпорядчої частини у наказі наводять посилання на документ, що послужив підставою для видання наказу (заява, довідка, медичний висновок та ін.).

Накази щодо особового складу оформляють у двох примірниках. Один залишають у відділі кадрів, а інший передають до бухгалтерії підприємства.

Усі оригінали наказів необхідно розташовувати у хронологічному порядку і зберігати в окремій папці.

3. Порядок укладання договорів, що регулюють трудові відносини

Кожен громадянин реалізує право на працю шляхом укладання трудового договору з підприємством, установою, організацією або з фізичною особою.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником Підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. При укладанні трудового договору працівник зобов'язується виконувати певну роботу, підкоряючись внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Основними обов'язковими умовами трудового договору є: місце роботи, трудові функції і час початку роботи. До додаткових умов можуть належати, наприклад, призначення випробного терміну, суміщення професій, надання житла тощо.

Трудовий договір складають, як правило, у письмовій формі. Відповідно до ст. 24 КЗпП дотримання письмової форми є обов'язковим у випадках:

  • організованого набору працівників;

  • укладання трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я:

  • укладання контракту;

  • якщо працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі:

  • укладання трудового договору з неповнолітніми;

  • укладання трудового договору з фізичними особами. При укладенні трудового договору між працівником і фізичною особою (маємо на увазі приватним підприємцем) останній повинен протягом тижня з моменту фактичного допуску працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за своїм місцем проживання.

Згідно зі ст. 23 КЗпП трудовий договір може бути:

  • безстроковим - таким, що укладають на невизначений термін;

  • строковим (укладають на певний термін, установлений за узгодженням сторін);

  • таким, що укладають на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини можуть бути встановлені на певний термін з урахуванням характеру подальшої роботи або умов її виконання чи інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому термін його дії. права, обов'язки і відповідальність сторін (у т. ч. матеріальні), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в т. ч. дострокового, встановлюють угодою сторін (див. Додаток Н).

Контрактну форму трудового договору застосовують у випадках, передбачених чинним законодавством, щодо працівників, які працюють або влаштовуються за трудовими договорами на певний термін або на час виконання певної роботи.

Порядок укладання і розірвання трудових контрактів регулюється Положенням про порядок укладання контрактів при прийманні (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170. та Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що перебуває у державній власності, при найманні на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. І№ 203. зі змінами і доповненнями. Згідно зі ст. 24 КЗпП при укладанні трудового договору громадянин подає такі документи:

  • заяву на ім'я керівника підприємства;

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

  • трудову книжку:

  • довідку про присвоєння ідентифікаційного номера. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, зі змінами і доповненнями, особи, які працевлаштовуються вперше, за відсутності у них трудової книжки пред'являють:

  • паспорт;

  • диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку:

  • військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України або колишнього СРСР. - військовий квиток;

  • звільнені з місць відбування кримінального покарання - довідку про звільнення.

Залежно від того, на яку роботу приймають працівника, адміністрація підприємства має право вимагати від нього пред'явити, крім вищезазначених документів, додаткові.

Так, під час приймання на роботу, що вимагає спеціальних знань, адміністрація підприємства має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про освіту чи професійну підготовку.

Особи, які влаштовуються на роботу на підприємства харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, до лікувально-профілактичних, дошкільних та науково-виховних установ, об'єктів комунально-побутового обслуговування, на інші підприємства, установи, в організації, професійна діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може викликати поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, повинні мати особисту медичну книжку форми № 1-ОМК, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.03.1998 р. № 66. Особиста медична картка є документом, що підтверджує стан здоров'я працівника, професійна чи інша діяльність якого пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, харчові отруєння.

Укладання трудового договору з працівником оформляють наказом керівника підприємства про приймання на роботу, в якому обов'язково зазначають: умови приймання (за сумісництвом, на тимчасову роботу, з випробувальним терміном, за переведенням), на яку посаду, з якого числа приймають на роботу, форму і систему оплати праці.

До початку роботи за укладеним трудовим договором керівник (власник)підприємства повинен:

1) роз'яснити працівнику його права та обов'язки;

2) поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливих наслідків їхнього впливу на здоров'я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства України й колективного договору;

3) ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором;

4) визначити працівнику робоче місце і забезпечити необхідними для роботи засобами;

5) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Встановлення випробного терміну

Згідно зі ст. 25 КЗпП при укладанні трудового договору угодою сторін може бути встановлено випробування працівника з метою перевірки його відповідності роботі, яку доручають.

Встановлення випробування є додатковою умовою трудового договору і має бути обов'язково зазначене в наказі (розпорядженні) про приймання на роботу. Випробний термін не встановлюють при прийманні на роботу в іншу місцевість і при переведенні на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Так. ст. 25 КЗпП передбачено перелік осіб, при прийманні на роботу яких не може бути встановлено випробний термін, а саме:

Loading...

 
 

Цікаве