WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит розрахунково-касових операцій - Реферат

Аудит розрахунково-касових операцій - Реферат

9. Підписання аудиторського висновку та акту приймання робіт по договору про аудиторську перевірку.

При проведенні перевірки аудитору необхідно:

а) виділити найбільш важливі розділи бухгалтерського обліку в залежності від виду підприємства, мети перевірки та основних користувачів даної бухгалтерської (фінансової) звітності, зосередитися на цих розділах;

б) обов'язково перевірити, хоча б у загальних рисах, усі розділи бухгалтерського обліку на даному підприємстві. Слід пам'ятати, що більшість помилок і незаконних дій вдається виявити при першому ознайомленні з наданими для перевірки документами.

Схема послідовності проведення аудиту показана на рис. 2.

Якщо на підприємстві проводиться аудиторська перевірка повторно однією і тією ж фірмою, і характер його статутної діяльності не зазнав змін, аудит починається з аналізу показників річного звіту і попередньої оцінки повноти та правильності складання бухгалтерського балансу та інших форм звітності. Для цього потрібно встановити, наскільки показники балансу відповідають залишкам на рахунках Головної книги. Одночасно необхідно перевірити відповідність даних балансу показникам фінансової звітності. Якщо в процесі перевірки буде встановлено, що залишки на окремих рахунках Головної книги не збігаються з показниками балансу або іншою фінансовою звітністю, потрібно перевірити дані відповідних облікових регістрів (журналів-ордерів, накопичувальних та групувальних відомостей, машинограм) щоб з'ясувати, звідки взяті ті або інші цифри, яким чином вони обраховані.

Потім аудитор уважно аналізує записи в Головній книзі за весь звітний період. У випадку сумнівної кореспонденції рахунків або виявлення неправильних сум він повинен запросити відповідні облікові регістри і первинні документи, на підставі яких зроблено записи.

При перевірці первинної документації та записів в облікових регістрах аудитор повинен з'ясувати дотримання наступних вимог:

- повноти обліку (перевіряючи формування та розрахунок окремих показників, наприклад, прибутку або собівартості, аудитор повинен з'ясувати, чи всі витрати віднесені до складу затрат на виробництво продукції або до складу позареалізаційних витрат зі всієї сукупності господарських операцій);

- точності записів (аудитор повинен перевірити правильність записів господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, тому що від цього залежить точність формування показників балансу, фінансової звітності та ін.);

- правильності вартісних оцінок, які значною мірою впливають на розмір активів і пасивів підприємства. Оцінка господарських записів часто визначається об'єктивними факторами, тому аудитор повинен будувати свою роботу з урахуванням вимог правильності оцінок активів і пасивів балансу у відповідності з чинним Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та П(С)БО;

- достовірності (аудитор, перевіряючи активи, повинен бути впевненим, що наведені в балансі статті відображають дійсну наявність виробничих запасів, реальний стан дебіторської заборгованості та ін.);

- дотримання меж облікового періоду (у практичній діяльності аудитор повинен впевнитися в тому, що витрати і доходи підприємства правильно розподілені між обліково-звітними періодами (наприклад, витрати, здійснені у звітному періоді, не відносяться до майбутніх звітних періодів; доходи, отримані (нараховані) у звітному періоді, не відносяться до майбутніх звітних періодів));

- дотримання прав і зобов'язань (аудитор повинен з'ясувати, чи відображені на рахунках бухгалтерського обліку

і в балансі всі юридично оформлені у звітному періоді фінансові і розрахункові взаємовідносини підприємства (наприклад, розрахунки за векселями, за авансами, виданими при отриманні та ін.));

- відкритості свідчень (ця вимога означає, що аудитор не повинен сумніватися в тому, що окремі господарські операції (наприклад, доходи і витрати від позареалізаційних операцій) можуть бути не відображеними на бухгалтерських рахунках і в облікових регістрах).

При проведенні аудиту основна увага приділяється перевірці правильності формування, обліку і нарахування показників собівартості продукції (робіт, послуг) та прибутку. При цьому перевіряють усі калькуляційні статті, які формують собівартість продукції (робіт, послуг). По матеріальних і трудових затратах потрібно перевірити документальну обґрунтованість записів в облікових регістрах, правильність складання первинних документів, законність і реальність відображених у них господарсько-фінансових операцій. Велику роль відіграє перевірка правильності списання витрат на конкретні об'єкти їх обліку, обґрунтованості розподілу непрямих витрат і точності нарахування собівартості окремих видів продукції.

Значну увагу слід приділити перевірці грошових і розрахункових документів, а також авансових звітів підзвітних осіб. Документи з обліку матеріальних цінностей і за розрахунками з робітниками та службовцями з оплати праці можна проаналізувати вибірково.

При перевірці прибутку слід вивчити, чи виконується чинний порядок формування і розподілу балансового прибутку, обчисленого з урахуванням позареалізаційних доходів і витрат, перевірити правильність і своєчасність платежів до бюджету з прибутку і відрахувань від прибутку до різних фондів і резервів. Перевіряється також обґрунтованість розподілу суми прибутку, яка залишилася в розпорядженні підприємства, між засновниками та акціонерами.

При перевірці достовірності показників фінансової звітності потрібно зіставити дані фінансових звітів, бухгалтерського балансу, регістрів синтетичного й аналітичного обліку. Для остаточного висновку щодо достовірності або недостовірності показників фінансової звітності й бухгалтерського балансу аналізуються виявлені відхилення в обліку, факти невідображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських операцій.

Окремо слід вивчити зовнішньоекономічну діяльність підприємства: її правові основи, структуру експорту та імпорту, законність проведення експортно-імпортних операцій і розрахунків, правильність нарахування прибутку і збитків від зовнішньоекономічної діяльності, законність і достовірність операцій з іноземною валютою.

Аудиторська перевірка повинна супроводжуватися висловленням аудитором керівництву підприємства пропозицій та побажань щодо покращення обліку та внутрішнього аудиту.

2. Особливості проведення аудиту окремих активів і пасивів

Для раціональної організації аудиторської перевірки бажано виділити комплекси робіт, що підлягають аудиту. Такі комплекси виділяють відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, тобто дев'ять розділів та позабалансові рахунки; окремо бажано виділити "Розрахунки з оплати праці". В окремі розділи можна також виділити засновницькі та загальні документи; облікову політику; бухгалтерську звітність.

Загальний перелік комплексних об'єктів перевірки при проведенні аудиту наведений у табл. 2.

Таблиця 2 Види робіт, що підлягають аудиту (предметна область аудиту)

При проведенні аудиту окремих активів і пасивів використовують метод стратифікації. Він дозволяє найбільш ефективно побудувати методику проведення аудиту відповідно до особливостей певного розділу обліку. Під стратифікацією слід розуміти процес розподілу генеральної сукупності на дрібніші підсу-купності, кожна з яких має свою власну вартісну характеристику. Стратифікація дозволяє аудитору, який очолює аудиторську групу, правильно організувати роботу всієї групи, скерувати свої зусилля на ті розділи, які приховують найбільший ризик.

Найбільш ефективним шляхом стратифікації є формування чіткої методики перевірки кожного розділу або ділянки бухгалтерського обліку. Це, у свою чергу, залежить від правильно визначеного складу контрольних процедур ще на стадії планування перевірки. Перелік таких процедур аудитор розробляє самостійно. Керуючись особистою методикою при проведенні перевірки, аудитору достатньо отримати від клієнта певний набір документів та облікових регістрів і на основі розробленої процедури швидко та оперативно здійснити перевірку.

Методики в різних розділах обліку повинні розроблятися за єдиною схемою та охоплювати:

- вивчення основних нормативних документів;

- описання альтернативної облікової політики з питань, вибір яких наданий економічному суб'єктові за нормативними документами;

- перелік первинних документів за розділом обліку;

- регістри синтетичного та аналітичного обліку та звітності;

- класифікатор можливих порушень (використання наявного на фірмі та його розширення за рахунок набутого досвіду);

- довідник аудитора для складання програми перевірки;

- методи збирання аудиторських доказів, що застосовуються при перевірці;

- описання контрольних процедур.

Традиційна перевірка передбачає виконання положень, наведених у перших чотирьох пунктах методики. Наступні пункти методики доцільно використовувати, якщо до роботи залучаються асистенти.

Loading...

 
 

Цікаве