WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” - Дипломна робота

Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” - Дипломна робота

Потужність хлібозаводу на добу в асортименті 20 тонн. Щодоби виробляється 12-14 тонн хлібобулочної продукції. Коротка характеристика даного підприємства описано у додатку Б.

На сьогоднішній день основними постачальниками ВАТ "Володимир-Волинського хлібозаводу" є :

  • ДП ДАК Хліб України Володимир-Волинський КХП;

  • Луцький КХП № 2;

  • ПП "Імпалс";

  • Оптовий склад ЗАТ "Волиньпак";

  • ЗАТ "Рожищенський птахокомбінат";

  • П-ць Баковський О.Б.;

  • ЗАТ "Євроенергоцентр";

  • ООО НК "Альфа-Нафта";

  • ЗАТ РТЦ "Нафтогазкард";

  • ВАТ "Волиньобленерго".

Основними замовниками продукції хлібозаводу, їхніми покупцями є підприємці міст Володимир-Волинського, Луцька, Ковеля, Любомля, Шацька, Соколя, Турійська.

Паралельно з ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" на ринку збуту представлені товари виробників – конкурентів, а саме :

  • ПП "Волинський аромат" Оваднівський хлібозавод;

  • Луцький хлібозавод;

  • Любомльський хлібозавод.

На балансі підприємства ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" є основних засобів на суму 997 тис. грн. Підприємство працює з прибутками, які за останній місяць становили 21 тис. грн. Але значне підвищення цін на основні енергоносії: газ, світло, вода, збільшення транспортних витрат, витрат на закупівлю сировини і матеріалів призвело до зниження рентабельності, зменшення прибутку. Показник рентабельності виробництва на сьогодні 6 %.

Хлібозавод тісно співпрацює з багатьма покупцями своєї продукції і постачальниками. Керівництво підприємства йде на зустріч своїм покупцям і тому величина дебіторської заборгованості досягає до 200 тис. грн. Поточна кредиторська заборгованість на даний час по підприємству 7,5 тис. грн.

Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу при виробництві різноманітних товарів та послуг.

Процес формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності системи) показано на рис.2.1.

Ресурси Персонал Засоби Виробничі

(робоча сила) праці запаси

Взаємодія Результати

і витрати ВИРОБНИЦТВО (ефект)

Ефективність виробництва

(продуктивність системи)

Рис. 2.1. Схема формування результатів і ефективності виробництва

Особливе місце у веденні господарської діяльності підприємства займає фінансова звітність (Додаток А ), на підставі якої розраховуються такі важливі для підприємства показники, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності.

Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:

  • найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

  • швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.

  • повільнореалізовані активи (А3) – найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.

  • важкореалізовані активи (А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:

  • найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

  • короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.

  • довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви – статті ІІI розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

  • постійні пасиви (П4) – статті I розділу балансу "Власний капітал".

короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1  П1

А2  П2

А3  П3

А4  П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст – визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

Рис. 2.2. Структура бухгалтерії ВАТ "Володимир-

Волинський хлібозавод"

Керівництво бухгалтерією здійснює головний бухгалтер, якому підпорядковується касир і заступник головного бухгалтера. Бухгалтерська служба підприємства має два підрозділи. До складу першого підрозділу входять : бухгалтер по зарплаті і бухгалтер по обліку виробництва. Другий підрозділ бухгалтерії включає: бухгалтера по підзвітним особам; бухгалтера по обліку виробничих запасів, МШП; бухгалтера по розрахунках з постачальниками і замовниками, з організаціями за послуги, дебіторами і кредиторами.

Loading...

 
 

Цікаве